Маловідомий замок Бодулів – одна з найбільш ранніх кам’яних фортець України

Маловідомий замок Бодулів – одна з найбільш ранніх кам’яних фортець України

19:03 Вересень 15, 2021

Історія 561 11 хвилин

Згадок про закарпатський замок Бодулів (угор. Bodoló vár, Бодоловар) у наявних письмових джерелах не виявлено взагалі, однак його існування доведено археологічно. Досі замок вважається однією з найбільш маловідомих фортифікаційних споруд у Закарпатській області.

Неподалік міста Іршава, між селами Сільце та Собатин, підноситься гірський кряж Бодул. Підступи до гори з півночі і північного заходу ускладнює болото, а за 200 метрів на південний схід від схилу гори протікає річка Іршавка (притока Боржави). Північно-західний і східний схили височини відрізняються крутизною, а ось південно-східний схил пологий. Невелика округла вершина цього пагорбу ідеально підходила для заснування поселення, а згодом – для будівництва укріплень. Адже навколишні землі, як на долоні, проглядаються звідси на відстані декількох десятків кілометрів.

Місцина є настільки привабливою зі стратегічної точки зору, що з прадавніх часів гору постійно заселяли представники роду людського. Перші стоянки з’явились тут ще у доісторичні часи і належать первісним людям. Згодом на горі виникають і древні поселення, що належать різним епохам і культурам. Відтак у певний момент з’являються й перші оборонні укріплення, а згодом і кам’яний замок.

Близько 2300 років тому почався один із ранніх етапів заселення вершини гори. Поселення цього періоду, ймовірно, не мало укріплень. Пам’ятник вивчала експедиція під керівництвом С.І. Пеняка у 1981 році. З великого розкопу, закладеного в центрі замку, був зібраний керамічний матеріал, на основі якого виділили три культурно-хронологічні горизонти (ІІІ – ІІ століття до н.е., XI – XII століття н.е. і XIII – XIV століття н.е.). Останній горизонт був пов’язаний з періодом зведення замкових стін.

Пізніше, у 1991 році, тут працював археолог Олександр Дзембаз, відомий розкопками Невицького замку. Був закладений розкоп біля південної замкової стіни, в якому виявлено незначну кількість кераміки гальштатського періоду, а також епохи середньовіччя, за оцінками дослідника Х – ХІ століття н.е.

У 2009 році залишки замку на горі Бодул досліджувала археологічна експедиція, організована в рамках програми Інституту карпатознавства УжНУ з вивчення замків Закарпаття. Розкопки мали пролити світло на питання хронології саме замку, дати інформацію про період зведення кам’яних стін та укріплень. У ході роботи були закладені розкоп і 2 шурфи на ділянці, що перебуває всередині стін.

Розкоп мав площу 4 х 6 метрів. Його заклали в північно-східному кутку замкових мурів. Верхній 40-сантиметровий шар розкопу формували завали каміння, які утворилися, ймовірно, в процесі розбирання замкових стін місцевими жителями. Нижче знаходився 80-сантиметровий культурний шар, обмежений материком. У розкопі було виявлено незначну кількість ліпного посуду гальштатської доби і гончарної середньовічної кераміки.

Шурфи були закладені в південно-східній і південно-західній частинах замку. Отримані з шурфів матеріали в загальних рисах аналогічні знахідкам розкопу. Крім цього, в південно-східному шурфі були виявлені залишки вогнища округлої форми (діаметр – 1 метр, глибина – близько 20 сантиметрів), а в південно-західному шурфі була знайдена частина курильної трубки, датованої XVIII століттям.

Проаналізувавши дані розкопок, археологами (І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор) був зроблений висновок, що замок був зведений у другій половині XIII століття. Таким чином, фортецю на горі Бодулів можна вважати одним із найбільш ранніх зразків кам’яної фортифікаційної архітектури на території України. Варто відзначити, що деякі автори раніше відносили будівництво мурованого замку до XIV – XV століть.

Таким чином визначена археологами дата появи кам’яних укріплень дає підстави припускати, що замок, імовірно, був побудований у рамках кампанії угорського короля Бейли IV з укріплення кордонів королівства після монголо-татарської навали 1242 року. Як відомо з історичних джерел, після відходу хана Батия угорський монарх, повернувшись на батьківщину активно роздавав прикордонні землі багатим феодалам за умови, що вони будуватимуть на цих територіях міцні кам’яні фортеці для оборони країни. Водночас активно укріплювали і розбудовували й ті замки, котрі належали безпосередньо короні. До появи монголо-татар більшість оборонних споруд в Угорському королівстві була побудована з дерева, натомість кам’яних було зовсім небагато. Однак після страшної навали та окупації країни зусиллями короля кордони Угорщини зарясніли потужними кам’яними фортецями. До слова, така політика угорського монарха у майбутньому дала змогу успішно відбити другу хвилю монголо-татарської навали, котра відбулася за декілька десятків років. Кочівникам, як відомо, дуже важко давались штурми укріплених кам’яних замків.

Ширина стін замку Бодулів сягала від 2,8 до 3 м. Кладка мурів здійснювалася на вапняковому розчині. Контури фортеці було визначено за залишками кам’яного фундаменту. Укріплення на горі Бодул мають квадратну в плані форму. Квадрат рівний, довжина кожної зі стін замку – 32 метри. З північного та південного боків замку були зведені додаткові лінії укріплень – земляний рів і вал. Про внутрішні будівлі замку поки нічого не відомо.

У літературі та у всесвітній мережі зустрічається нічим не підкріплена теза про належність укріплення Бодулів до давньослов’янського періоду. Скоріше за все, такий висновок свого часу було зроблено кимось на основі знахідок давньослов’янської кераміки не території замку. Однак треба зауважити, що виявлені тут земляні оборонні споруди датують раннім залізним віком, і археологи поки не знайшли жодних залишків городища чи якогось іншого укріплення давньослов’янського періоду. Водночас наявність характерної кераміки може свідчити про існування на цьому місці, принаймні, слов’янського поселення до побудови замку. Варто також додати, що всі перераховані археологічні розкопки, як бачимо, не мали масштабного характеру. А тому не виключено, що у майбутньому більш ґрунтовні археологічні дослідження виявлять і якісь нові невідомі раніше факти про фортецю Бодулів.

А ось сучасне місто Іршава, котре виросло недалеко від замку, вперше згадується у документах у 1341 році, інше село – Сільце майже на століття пізніше. Відомо, що у середині XV століття дарчу грамоту на володіння Іршавою та її околицями (частиною яких була і гора з укріпленнями в урочищі Бодул) отримав від угорського короля Матяша Корвіна відомий угорський рід феодалів Ілошваї. Нові господарі Іршави, ймовірно, могли використовувати укріплення на горі, як стратегічний оборонний пункт, який контролював їх володіння. Однак жодних підтверджень цьому не існує, натомість є думка, що замок на той час уже міг бути зруйнований.

Відомо також, що у 1458 році, в ході міжусобиць, на Іршаву напали сусідні феодали, розграбували і спалили містечко. Припускають, що така ж доля могла спіткати й фортецю в урочищі Бодул. Однак це лише версія. Насправді достеменно не з’ясовано, коли саме і за яких обставин замок був знищений чи покинутий, коли був зруйнований і прийшов у занепад. Ймовірно, в останній період своєї історії місцеві жителі активно розбирали стіни замку. На це, крім усього іншого, натякає і назва «Каменоломні», під яким гора з укріпленнями досі відома серед населення. Археологи (І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор), котрі проводили тут дослідження у 2009 році, на основі характеру завалів, назви «Каменоломні» та знайдених предметів XVIII століття припускають, що саме у цей час замок розібрали на будівельні матеріали.

Руслан ФАТУЛА, “Карпатський об’єктив”

social
Слідкуйте за нами у соцмережах
subscribe
Хочеш читати новини поки нема інтернету?

Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.

Підписатися
subscribe
Підписка
Оформіть підписку
Приєднуйтесь до нашого списку розсилки, щоб отримувати актуальні новини на свою пошту.
Ми не розсилаємо спам, ми поважаємо вашу приватність.
Новини дня