Під час розкопок на Віа Хеврон в Єрусалимі була виявлена похоронна печера, що містить могилу куртизанки (гетери давньогрецькою мовою), що датується кінцем IV – початком III століття до нашої ери.
Управління старовин Ізраїлю (IAA) повідомило, що кремовані останки молодої жінки були виявлені поруч з рідкісною коробкою з дзеркалами, що прекрасно збереглася, в похоронній печері в районі Єрусалима, рідкісному свідченні елліністичного періоду.
Дослідження було проведено Тель-Авівським університетом та Управлінням старовин Ізраїлю під керівництвом доктора Гая Стібеля з факультету археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету та археолога Управління старовин Ізраїлю Ліат Оз.
За словами доктора Гая Стібеля з кафедри археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету, «це, по суті, раннє свідчення кремації в Ізраїлі в період еллінізму».
У похоронній камері було виявлено обвуглені людські кістки, які доктор Йоссі Нагар, фізичний антрополог Управління старовин Ізраїлю, ідентифікував як кістки жінки.
Поруч із кістками було знайдено кілька гнутих залізних цвяхів, а на подив археологів, поруч із кістками обгорілої жінки було виявлено похоронний інвентар – рідкісний тип складаної бронзової скриньки для дзеркала.
„Це лише друге дзеркало такого типу, виявлене на сьогоднішній день в Ізраїлі, а всього у всьому світі еллінізму відомо всього 63 дзеркала такого типу”, – говорить Ліат Оз, керівник розкопок від імені Управління старовин Ізраїлю. Якість виготовлення дзеркала настільки висока, що воно збереглося у відмінному стані та виглядало так, ніби було зроблено вчора».
Жінка, ймовірно, була компаньйонкою / куртизанкою, відомою як гетера, яка супроводжувала високопоставленого військового чи елліністичного урядовця під час кампаній Олександра Великого або, що ймовірніше, під час Війн діадохів (Війн наступників Олександра).
Дослідники зазначили, що цей дар у вигляді складних дзеркал-коробок був задокументований у гробницях і храмах греко-елліністичного світу і є явною вказівкою на гендерний артефакт, пов’язаний з грецькими жінками.
Дзеркала-скриньки зазвичай прикрашалися гравюрами або чудовими рельєфами ідеалізованих жіночих фігур і фігур богинь, особливо Афродіти, богині кохання.
«Найбільш хвилююче питання, яке виникло внаслідок цього відкриття, полягало в тому, що робить могила гречанки на шосе, що веде до Єрусалиму, далеко від будь-якого місця чи поселення того періоду. Гробниця нас особливо заінтригувала, в тому числі й у світлі того факту, що археологічні відомості про Єрусалим та його околиці в ранній період еллінізму дуже мізерні», — говорить доктор Штибель.
Щоб розгадати цю загадку, дослідники мали у своєму розпорядженні низку унікальних даних, що характеризують поховання на Віа Хеврон, які пролили світло на дивовижне оповідання; рідкісне та дороге дзеркало-скринька та кремація, добре відома в грецькому світі, а також знахідка залізних цвяхів у похованні. Обговорюючи статус жінки, дослідники вважають, що вона, ймовірно, була супутницею/куртизанкою (гетерою), а не заміжньою жінкою, оскільки останні рідко залишали свій будинок у Греції, не кажучи вже про те, щоб приєднуватися до своїх чоловіків у військових походах.
Той факт, що біля похоронної печери не було поселення, мабуть, вказує на те, що це могила гречанки, яка супроводжувала високопосадовців або елліністичного державного чиновника і була похована на узбіччі дороги.
«Бронзові дзеркала, подібні до того, що було знайдено, вважалися дорогим предметом розкоші, і вони могли потрапити у володіння гречанок двома шляхами; як частина посагу перед весіллям або як подарунок чоловіка своїм гетерам. Таким чином, дзеркала символізували також зв’язок, а також інтимні відносини між клієнтами і гетерами. Гетери становили частину давньогрецького соціального інституту, у якого жінки, подібно, наприклад, японським гейшам, надавали послуги соціального супроводу, причому необов’язково лише чи переважно сексуальні послуги. Деякі з них стали громадянським подружжям греко-елліністичних правителів, а також високопоставлених генералів та відомих інтелектуалів. Гетери влаштовували літературні салони та служили музами найзнаменитіших творів скульптури та живопису.
У найближчому майбутньому дослідники мають намір отримати точніші дані про походження дзеркала, намагаючись пролити додаткове світло на біографію жінки і, можливо, навіть на походження старшого, якого вона супроводжувала.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Один з найстаріших у світі збережених біблійних манускриптів буде розміщений у Музеї єврейського народу в ізраїльському Тель-Авіві. В середу Біблію продали в Нью-Йорку за 38 мільйонів доларів.
Про це пише Aljazeera.
Одна з найстаріших Біблій світу на івриті має назву „Кодекс Сассуна”. Це рукописний пергаментний том в шкіряній палітурці, що містить майже повний опис Біблії на івриті. Рукопис придбав Альфред Мозес, колишній посол Сполучених Штатів Америки в Румунії.
Мозес придбав стародавній текст від імені американських друзів АНУ – Музею єврейського народу в Тель-Авіві. Колекцію саме цього музею і поповнить Кодекс Сассуна, про це повідомив аукціонний дім Sotheby’s. Раніше, у березні, рукопис був виставлений в Музеї АНУ в рамках світового турне, що передувало аукціону.
Спеціаліст з юдаїки Sotheby’s Шерон Ліберман Мінц сказала, що ціна в 38 мільйонів доларів, яка включає і комісійні аукціонного дому, „відображає глибоку силу, вплив і значення єврейської Біблії”. До речі, це одна з найвищих цін для рукопису, проданого на цьому аукціоні.
Наприклад, у 2021 році рідкісний примірник Конституції США продали за 43 мільйони доларів. А у 1994 році „Лестерський кодекс” Леонардо да Вінчі придбали за 60 мільйонів доларів (у перерахунку на сучасний еквівалент).
[type] => post [excerpt] => Один з найстаріших у світі збережених біблійних манускриптів буде розміщений у Музеї єврейського народу в ізраїльському Тель-Авіві. В середу Біблію продали в Нью-Йорку за 38 мільйонів доларів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1684435440 [modified] => 1684432921 ) [title] => Найстаріша 1100-річна Біблія на івриті була продана за 38 млн доларів та відправилася до Ізраїлю [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3913&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3920 [uk] => 3913 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 3914 [image] => Array ( [id] => 3914 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [original_lng] => 82346 [original_w] => 587 [original_h] => 440 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/6022e6fe83cac5b271a643d798f12bf389b8e6ae.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1684422122:2 [_thumbnail_id] => 3914 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1452 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
Ізраїльські археологи знайшли стародавній гребінець, віком приблизно 3700 років, який містить, ймовірно, найдавніше з відомих повних речень, написаних ханаанським алфавітом, згідно зі статтею, опублікованою у середу, пише AP.
Напис закликає людей розчісувати волосся і бороди, щоб позбутися вошей. Речення складається з 17 букв, які свідчать: «Нехай цей бивень викоренить вошей з волосся і бороди».
Експерти кажуть, що відкриття проливає нове світло на деякі з ранніх випадків використання людством ханаанського алфавіту, винайденого близько 1800 р. до н.е., що є основою всіх послідовних алфавітних систем, таких як іврит, арабська, грецька, латинська мови та кирилиця.
Буденна тема вказує на те, що на той час люди мали проблеми з вошами у повсякденному житті – і археологи кажуть, що вони навіть знайшли мікроскопічні докази наявності вошей на гребені.
Гребінь був виявлений у 2016 році у Тель-Лахісі, місці археологічних розкопок на півдні Ізраїлю, але лише наприкінці минулого року професор ізраїльського Єврейського університету помітив крихітні слова, написані на ньому. Деталі знахідки були опубліковані в середу в статті в Jerusalem Journal of Archaeology.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
RT @APMiddleEast: A monastery dating back 1,400 years has been discovered on an island off the United Arab Emirates, the second ancient church found in the federation. It sheds new light on the history of early Christianity along the Persian Gulf. By @jo… https://t.co/5PghfpUJ6Y
— ?UFO Aliens: Murder black people! Destroy Africa! (@CarnageMovie) November 3, 2022
Ізраїльські археологи в середу продемонстрували рідкісний бивень віком півмільйона років від величезного слона, який нині вимер, який вчені вважають свідченням соціального ритуалу доісторичних людей.
Про це пише The Times of Israel.
Артефакт висотою 2,6 метра та вагою близько 150 кілограмів був виявлений біологом Ейтаном Мором на місці розкопок неподалік Ревадима, села на півдні Ізраїлю.
Розкопками керувало Управління старовиною Ізраїлю, яке заявило, що викопний бивень був найбільшим зі знайдених на Близькому Сході.
Аві Леві, директор розкопок, сказав, що знайти „бивень, що надзвичайно зберігся, було фантастично”.
„Слон – з прямими бивнями вимер у нашій області близько 400 000 років тому”, – сказав він.
„Поруч із бивнем знаходилися крем’яні інструменти, які доісторична людина використовувала для обробки та зняття шкіри з місцевих тварин, мабуть, і зі слонів”.
За словами Леві, особистість доісторичних людей, які населяли цей регіон — сухопутний міст із Африки до Азії та Європи — була „загадкою”.
„Ми не знайшли тут останків людей, ми знаходимо тільки їхню матеріальну культуру — сміття, яке вони викидали після використання, чи то кістки тварин чи крем’яні знаряддя”, — додав історик.
За словами Леві, попередні розкопки в Ревадимі показали свідчення обробки слонових кісток — деякі з них були перетворені на інструменти, які використовувалися людьми, а деякі мають порізи, які були зламані для вживання в їжу.
Судячи з розміру його бивня, слон був до п’яти метрів заввишки, що значно більше ніж сьогоднішні африканські слони.
За словами Ісраеля Гершковиця, біологічного антрополога з Тель-Авівського університету, кількість м’яса, яке може дати така тварина, та її жирність, через яку її важко зберегти, вказують на те, що полювання на слона виконувало соціальну функцію.
„Групи мисливців-збирачів у певний час прибували до місць збору, де вони обмінювалися жінками та інформацією, відновлювали соціальні зв’язки, що ослабли за рік, і вирушали на полювання на слона”, — сказав він.
Після розкопок, які проводилися вченими з Тель-Авіва та Університету Бен-Гуріона в Негеві, бивень буде передано до центру Управління старовиною для подальших досліджень.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Сільськогосподарський маєток, який дає безцінне уявлення про повсякденне життя періоду Хасмонеїв, було виявлено у Горбат Асаді, поблизу ваді Нахаль-Арбель, у Східній Галілеї під час нещодавніх археологічних розкопок Управління старожитностей Ізраїлю.
Залишки маєтку віком близько 2100 років містять десятки ваг ткацьких верстатів, ємності для зберігання, сільськогосподарське знаряддя та монети. Також на місці виявлена більш рання споруда періоду Ізраїльського царства. Це важливе відкриття, оскільки відомих знахідок цього періоду в Східній Галілеї небагато.
Капсула часу
Археологи зазначають, що маєток ніби застиг у часі та зберігся у дуже доброму стані разом із предметами побуту та сільськогосподарським знаряддям. Схоже, що він був покинутий наспіх, внаслідок неминучої небезпеки.
«Саме те, що змусило сім’ю поки невідомого походження зібрати свої дорогоцінні речі та швидко втекти, залишивши в Горбат Асаді свідчення їх повсякденних занять у вигляді домашніх артефактів, ― це матеріал для подальших досліджень. ― каже доктор Амані Абу-Хамід, керівник розкопок від Управління старожитностей Ізраїлю.
Маєток виявився у вражаючому стані збереженості, а всередині нього знаходяться предмети, які, схоже, були поспіхом покинуті. Поруч із будівлею знайдено десятки ваг для ткацьких верстатів, на яких ткали полотно, великі глиняні посудини для зберігання, залізні сільськогосподарські знаряддя, зокрема кирки різних розмірів, серп тощо.
Крім того, під час розкопок були виявлені монети, що допомагають датувати маєток другою половиною 2 століття до нашої ери. Каміння, що впало в середину будинку, дозволило зберегтися цим артефактам. Вчені вважають, що після ретельного дослідження монет можна отримати більш конкретне датування цього місця.
«Нам пощастило виявити застиглу капсулу часу, в якій знахідки залишилися там, де їх залишили мешканці місця, і, схоже, вони поспіхом пішли перед обличчям небезпеки, що насувалася, можливо, загрози військового нападу. ― зазначає Амані Абу-Хамід. ― Десятки ваг для ткацького верстату все ще лежали на полицях, глиняні глеки були цілими, що саме по собі є незвичайним в археологічних контекстах.. З історичних джерел ми знаємо, що в ті часи царство Хасмонеїв поширилося на великі території країни, і є ймовірність, що залишення маєтку пов’язане з цими подіями, але це все ще потребує глибокого дослідження. На даному етапі важко визначити, ким були мешканці маєтку».
Як поділилася вчена, загальне враження таке, що мешканці схопили все, що було для них найважливіше, і втекли, на відміну, скажімо, від звичайного переїзду, адже у такому випадку вони забрали б із собою господарські вироби, ткацьке спорядження та все майно.
Амані Абу-Хамід додає, що сільськогосподарський маєток, який мав 30 на 30 квадратних метрів, є важливим відкриттям, оскільки до цього часу в Галілеї не було жодних археологічних залишків елліністичного періоду, і культура Хасмонеїв майже невідома в Галілеї. Відкриття допомагає подолати археологічну прірву між періодами і, очевидно, проливає світло на історичні події, які відбувалися в цій місцевості протягом другого століття до нашої ери.
«Це дуже важливе і цінне місце, яке розповідає нам про поширення Хасмонейської імперії та повсякденне життя в елліністичний період», ― сказала вчена, посилаючись на історичні джерела, які стверджують, що Юдейське Хасмонейське царство поширилося на Галілею.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
В Ізраїлі виявили найстаріші останки предків людини віком 1,5 мільйона років, повідомив Walla. Хребці, знайдені в Овадії, по-новому висвітлюють історію розселення древніх предків людини в Азії та Європі.
Палеоантропологи виявили серед знахідок з левантійського пам’ятника Убейдія людський хребець, який належав дитині, що жила близько 1,5 мільйона років тому. На думку вчених, скам’янілість найбільше подібна на останки так званого «хлопчика з Туркани», який жив у Східній Африці близько 1,5–1,8 мільйона років тому. Схоже, ця знахідка свідчить про два виходи з Африки в епоху раннього плейстоцену. Результати дослідження були опубліковані в журналі Scientific Reports.
Первісний вихід древніх людей з Африки до Євразії – одне з важливих питань палеоантропології та археології. На сьогодні вважається, що перші люди прямоходячі (Homo erectus) або працюючі (H. ergaster) мігрували з Африки близько двох мільйонів років тому. Підставою для такого твердження є знахідки в місцезнаходженні Дманісі (Грузія), де археологи виявили тисячі кам’яних знарядь та останки кількох гомінінів, які дісталися Кавказу близько 1,8 мільйона років тому. Крім того, відповідні за віком останки людей були знайдені на острові Ява, а також у Китаї, де розкопали скам’янілості віком 1,5–1,7 мільйона років.
В Ізраїлі ще в 1960-х археологи виявили відкрите місцезнаходження, що отримало назву Убейдія. Це один із найдавніших пам’ятників Ашеля, який знаходиться поза Африкою. За роки робіт тут було знайдено численні останки фауни, кам’яні знаряддя, зокрема чопери, рубила, скребки й піки, а також фрагменти скроневої та тім’яної кісток і зуб, які, ймовірно, належали H. erectus або H. ergaster. Учені оцінюють вік найдавніших знарядь у 1,3–1,5 мільйона років, але отримати надійне датування людських останків не вдалося.
Хребець було виявлено ще 1966 року в доісторичному поселенні Убайдія, розташованому в долині річки Йордан на південь від Галілейського моря на північному сході Ізраїлю.
Алон Бараш (Alon Barash) з Університету Бар-Ілана разом з ученими з Австралії, Ізраїлю, Іспанії та США повторно досліджував фауністичні матеріали, знайдені під час розкопок Убейдії. Працюючи із знахідками епохи раннього плейстоцену палеоантропологи виявили хребець (UB-10749), схожий на останки гомініна.
Науковці вважають, що він належав дитині, яка померла у віці від 6 до 12 років. За їхніми розрахунками, на момент смерті її зріст становив близько 155 см, тобто вона була досить високою для свого віку, а її вага сягала приблизно 45–50 кг. Учені не знайшли на хребці жодних патологій чи порушень, наприклад, спричинених остеоартритом, міжхребцевою грижею, спондильозом або туберкульозом.
Дослідники дійшли висновку, що хребець належав великому гомініну, схожому на східноафриканських людей раннього плейстоцену. Вік цієї знахідки – близько 1,5 мільйона років. Таким чином скам’янілість являє собою найдавніші останки людини, виявлені в Левантійському коридорі. На думку палеоантропологів, цей індивід належав до популяції гомінінів, відмінної від тієї, останки якої знайшли на пам’ятнику Дманісі. На це вказують менші розміри тіла останніх, а також інші види кам’яних знарядь та місце існування. Крім того, люди з Дманісі жили приблизно на 200–300 тисяч років раніше. Схоже, це свідчить про два різні виходи людей з Африки в епоху раннього плейстоцену.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Залишки Церкви апостолів були загадково «поховані» після того, як землетрус 747 року зруйнував велику візантійську будівлю, зведену на батьківщині апостолів Петра й Андрія, повідомив сайт ізраїльської щоденної газети Haarec.
Церква споруджена для вшанування пам’яті апостолів у селі Петра та Андрія
Наприкінці літнього археологічного сезону група науковців, які досліджують Віфсаїду, новозавітне село апостолів Петра та Андрія, на чолі з викладачем коледжу Кінерет Авіамом Мордехаєм та вченим із Нью-Йоркського коледжу Наяк Стівеном Нотлі зіткнулася із захоплюючою таємницею.
У ході експедиції, яка триває з 2016 року, команда археологів розкопала велику стіну без дверей, що оточувала залишки базиліки на північному березі Кінерета. На думку експертів, ця знахідка є Церквою апостолів, котра зникла у VIII столітті нашої ери.
Храм був прикрашений багатою мозаїчною підлогою, його площа становила 16 на 27 метрів.
У ході дослідження вдалося встановити, що церкву в 749 році зруйнував та «поховав» землетрус і з часом про неї забули.
Залишки були засипані землею, а потім на точній лінії первісної конструкції будівлі на висоті одного метра були зведені стіни. Їхнє розташування, очевидно, не випадкове, але жодних дверей у цій новобудові дослідники не знайшли, тому й не змогли потрапити всередину.
Таємниця дивних стін ще не розгадана
Археологи висунули дві теорії. Згідно з першою, більш приземленою, у середні віки над зруйнованою церквою збудували цукровий завод. Майстри під час закладання фундаментів просто проігнорували наявність мозаїки, а конструкція без дверей, імовірно, слугувала складом чи погребом на території того заводу.
Згідно з іншим, більш містичним поясненням, церкву після знищення, можливо, навмисно ритуально поховали, закопавши, немов небіжчика. Професор Авіам вважає, що зробити це з руїнами могли на знак поваги. Археологи ще не встановили вік середньовічних стін і сподіваються розкрити секрет цих дивних стін у наступному сезоні розкопок.
Учені досліджують також село часів Ісуса
Крім того, учені планують дослідити сусіднє село римської епохи, де шукатимуть додаткові докази своєї теорії про те, що апостоли Ісуса жили в цьому місці й будівля, прикрашена барвистими високоякісними візантійськими мозаїками, була церквою, зведеною, щоб ушанувати їхню пам’ять.
Дослідникам досі не вдалося чітко довести, чи був це храм апостолів, але вони не знайшли жодної іншої відповідної будівлі в цьому районі. Однак розміщення руїн точно збігається з церквою, згаданою в хроніках баварського єпископа Віллібальда, що відвідав ці місця під час свого паломництва в 724 році нашої ери. Згідно з описом, він бачив будівлю, яка все ще стоїть у Віфсаїді між Капернаумом і Хоразіном/Курсі.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Поблизу прибережного міста Хайфа в Ізраїлі дайвер-любитель пішов поплавати з аквалангом і виявив на дні моря 900-річний меч часів хрестоносців, повідомив у понеділок інформаційний портал газети Jedio Ahronot, ynet.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
За даними Ізраїльської археологічної адміністрації (ІАА), місце, де був знайдений меч, – затока на південь від Хайфи, – належить до часів хрестових походів і в XI–XIV століттях могло слугувати портом.
Шломі Кацин, який проживає в містечку Атліт, минулої суботи займався дайвінгом недалеко від Хайфи й помітив у піску кілька артефактів, що випливли з-під піску під впливом хвиль і течій. Дайвер виявив кам’яні й залізні якорі та кераміку, але найцікавішою знахідкою став древній меч завдовжки близько метра з майже 30-сантиметровою рукояткою.
Кацин побоювався, що артефакти хтось украде або морські течії знову засиплять їх піском, тому взяв меч із собою. Пізніше зателефонував до відділу запобігання злочинності МАА й повідомив про щасливий випадок. Знахідку передали департаменту національних скарбів, а дайвера, який знайшов меч, нагородили грамотою. Археологи стежать за цим місцем на узбережжі Кармелю з моменту попереднього відкриття в червні 2021 року. Однак виявити нові артефакти досить важко, оскільки вони з’являються і зникають разом із хиткими пісками.
Незважаючи на те, що меч повністю покритий раковинами і будиночками морських жолудів, в Управлінні старожитностей Ізраїлю заявили, що він «зберігся в ідеальному стані і є чудовою та дуже рідкісною знахідкою».
«Цей ідеально збережений меч є прекрасним і рідкісним витвором, який близько 900 років тому, імовірно, належав хрестоносцю», – розповів виданню Нір Дістельфельд, експерт IAA.
В Управлінні старожитностей Ізраїлю кажуть, що бухта, де був знайдений меч, слугувала тимчасовим укриттям для кораблів протягом чотирьох тисяч років. «Це дозволяє припустити, що її використовували за часів хрестових походів, близько 900 років тому», – заявив Кобі Шарвіт, директор відділу морської археології.
Після очищення й дослідження в лабораторії древній артефакт виставлять на загальний огляд.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
В Ізраїлі знайшли вбиральню віком 2700 років, – повідомив інформаційний портал газети Jedio Ahronot ynet у вівторок.
Туалет датований часами царства Юди, до вавилонського полону, був спроєктований у звичний для того часу спосіб, із круглим отвором, вирізаним у центрі прямокутного вапняку, і порожниною, виритою під ним.
За даними співробітників Ізраїльської археологічної адміністрації (ІАА), приватні туалети в той час були рідкістю, лише дуже високопоставлені люди будували їх у своїх палацах, а знайдена археологами вбиральня в палаці в районі Армон-ха-Наців в Єрусалимі відкриває нові подробиці тогочасних звичаїв.
В управлінні старожитностей Ізраїлю заявили, що вирізаний із вапняку туалет фахівці виявили в невеликому приміщенні прямокутної форми, яке було частиною просторого особняка з видом на Старе місто Єрусалиму, – місто Давида.
“Туалет могли дозволити собі лише багаті. Тисячу років потому, коли мудреці Місни та Талмуду встановили різні критерії для визначення багатства, рабин Йосі запропонував вважати багатим того, у якого на додаток до власного столу була власна вбиральня”, – каже Яків Білліг, археолог і керівник розкопок.
Кабінка знайденої вбиральні була висічена в камені. Сидіння для унітазу з діркою в центрі спроєктовано зручним для людини. Під унітазом стояла цистерна, в яку збиралися залишки їжі, екскременти і осколки кераміки. Вчені сподіваються, що цистерна розповість, що їли люди тієї епохи.
У межах поселення археологи також виявили орнаментовані камені, які були вирізані для різних цілей, наприклад, для кам’яних капітелей – невеликих деталізованих шматочків каменю, котрі утворюють вершини колон – або віконних рам. Поруч із туалетом команда археологів виявила сліди саду, заповненого декоративними деревами, фруктовими деревами і водоростями.
Розкопки були здійснені ще до будівництва нового туристичного центру під назвою Бет Сак, коли археологи несподівано виявили велику споруду на південь від міста Давида періоду до першого святилища, тобто збудовану перед вавилонським руйнуванням та полоном.
Вчені з IAA, Тель-Авівського університету та Єврейського університету в Єрусалимі представлять нові відкриття на своїй спільній дводенній конференції з досліджень, організованій в Єрусалимі та його околицях у середу.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Залишки 1500-річної садиби, побудованої у візантійську епоху, виявили ізраїльські археологи на околиці сучасного міста Рамат-ха-Шарон на північний схід від Тель-Авіва, повідомила місцева газета Háárec.
Співробітники Ізраїльського археологічного бюро (МАА) розкопали багато прикрашені будівлі та господарські споруди під час підготовки будівельного майданчика. Директор розкопок Йоав Арбель розповів газеті, що хоча про цю садибу не було письмових джерел, його не особливо здивували багаті артефакти, оскільки в цій місцевості майже завжди протягом усієї історії жили заможні люди.
«Крім ряду знахідок, ми виявили великий виноградний прес, покритий мозаїкою, а також оштукатурені будівлі та фундамент великої споруди, котру можна було використовувати як склад чи навіть садибу», – розповів Арбель виданню Háárec.
У будівлях і господарських приміщеннях археологи виявили побитий посуд для зберігання та приготування їжі, яким могли користуватися власники. Були знайдені також жорна, виготовлені з вулканічного базальту (імпортованого з Голанських висот та Галілеї, оскільки цей матеріал твердіший за місцевий вапняк), для помелу зернових та інших рослин.
Окрім того, археологи розкопали золоту монету, викарбувану в 638 або 639 році візантійським імператором Іраклієм. На ній з одного боку зображений імператор з двома синами, а з другого – хрест на Голгофі в Єрусалимі, де, згідно з християнською вірою, був розп’ятий Ісус. На монеті хтось вишкрябав грецькою та арабською мовами імена, ймовірно, її власників. «Золота монета містить захоплюючі дані про занепад візантійського панування та інші історичні події, зокрема вторгнення персів і появу ісламу», – каже Роберт Кул, керівник відділу нумізматики МАА.
Під час розкопок виявили також незвичайну бронзову конструкцію ланцюга, на якому можна було підвісити люстру. Він міг складатися з головного ланцюга, що звисає зі стелі, розгалужуючись ще на три. На кожному кінці кріпився гачок, на якому колись вішали скляні олійні лампи. «Подібні, але більші ланцюгові лампади досі знаходили переважно в храмах, а в деяких православних церквах такі існують донині», – наголосив Арбель, зазначивши, що релігійний характер у цьому випадку малоймовірний, оскільки навіть у простих громадських будівлях люди використовували такі лампи.
Економіка в ранню ісламську епоху, із VII ст., стала більш індустріальною, з того часу були знайдені кераміка, цілі олійні лампи та столовий посуд. Тоді люди не тільки працювали, а й жили тут поряд із майстернями, оскільки археологи виявили залишки будинків та двох великих печей. На думку науковців, ними могли користуватися до XI ст., потім це місце було покинуте й забуте на тисячу років.
Як пообіцяв мер Рамат-ха-Шарона, після завершення будівництва археологічні знахідки в цьому районі будуть експонуватись як частина парку.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
