Школяр з Норвегії під час екскурсії помітив іржавий предмет, що стирчав із землі, який виявився мечем віком 1300 років, що передував епосі вікінгів.
Про це пише New York Post.
Зазначається, що 6-річний школяр Хенрік Рефснес Мьортведт був на шкільній екскурсії в норвезькому окрузі Іннландет, коли він зробив цю незвичайну знахідку. Незабаром після цього вчителі та учні звернулися до місцевих археологів.
Експертиза показала, що школяр виявив однолезовий меч з періоду Меровінгів у Скандинавії (550-880 роки нашої ери). Він передував легендарній епосі вікінгів у цьому регіоні.
Після вилучення з землі меч доставили до Музею культурної історії в Осло. Там його вивчать і належним чином консервують.
У виданні зазначили, що зброя сильно кородувала, але рентгенівське обстеження та металургійний аналіз можуть розкрити її секрети. Вчені планують дослідити конструкцію меча та з’ясувати, як він використовувався багато століть тому.
Експерти вважають, що меч міг належати воїну або фермеру з високим статусом.
900-year-old Crusader sword found by scuba diver off Israel’s coast Blade spotted among pottery and metal anchors in anchorage used as early as 4,000 years agohttps://t.co/XYjEUQKcVh
У східній частині Норвегії археологи зробили одне з наймасштабніших відкриттів останніх років – понад 3000 срібних монет часів вікінгів. Як повідомляє Arkeonews, скарб, відомий як Мерстадський клад, уже визнано найбільшим монетним скарбом цієї епохи, знайденим у країні.
Знахідку зробили неподалік міста Rena після сигналу металошукача. Спочатку ентузіасти виявили лише 19 монет, але після залучення археологів кількість швидко зросла до тисяч. Протягом кількох днів із поля підняли понад 3000 артефактів, що перетворило локальну подію на національну сенсацію.
Фахівці підкреслюють, що стан монет виявився несподівано добрим. Завдяки особливостям ґрунту срібло майже не постраждало від обробки землі, що дає змогу детально вивчити грошовий обіг пізнього періоду вікінгів.
За попередніми оцінками, скарб датують приблизно 1050 роком – фінальним етапом епохи вікінгів. Більшість монет має іноземне походження, а саме німецьке та англійське, що свідчить про активні торговельні та політичні зв’язки регіону з Європою.
Особливу цінність становлять норвезькі монети, які можуть бути пов’язані з періодом правління Гаральда III Суворого. Саме тоді в країні почала формуватися власна монетна система, що відображає перехід до більш централізованої держави.
Дослідники вважають, що скарб могли заховати у шкіряному мішку або іншій органічній тарі, яка з часом зруйнувалася. Монети розсіялися по полю через багаторічну оранку, тому їх знаходять не в одному місці, а на значній площі.
Причини заховання залишаються невідомими. Це могло бути як ритуальне підношення, так і спроба зберегти багатство в небезпечний період. За оцінками істориків, така кількість срібла могла дорівнювати вартості цілої ферми.
Розкопки тривають, і археологи не виключають, що під землею можуть залишатися нові частини скарбу.
У Норвегії серед поля випадково знайшли тисячі монет епохи вікінгів – схоже, із закопаного скарбу, власник якого так ніколи і не повернувся за ним; це називають найбільшою знахідкою у національній археології.
Перші монети випадково виявили серед поля на південному сході країни в районі містечка Рена – двоє людей знайшли 19 монет, схожих на гроші доби вікінгів, та повідомили про них науковцям.
Археологи зазначають, що навіть про 19 монет подумали, що це вже „досить багато”, але уявити не могли, що попереду настільки унікальне відкриття. За словами учасників експедиції, металодетектор подавав сигнали буквально на кожному кроці. Лише за перший день у верхніх шарах ґрунту відкопали 90 монет.
Загалом на ділянці виявили 2900 монет кінця IX – початку XI ст., усі у хорошому стані, та елемент срібної пряжки. Деякі були на глибині до 30 см під землею, а деякі – практично стирчали із землі. „Мьоштадський скарб” вже називають найбільшою знахідкою епохи вікінгів за всю історію норвезьких археологічних досліджень.
Науковці припускають, що розсипані монети – із закопаного скарбу, власник якого так ніколи і не повернувся за ним. Безпосередньо на цьому місці не було людських поселень.
Монети передадуть до музею при Університеті Осло для класифікації, документування та оформлення у колекцію.
[type] => post [excerpt] => У Норвегії серед поля випадково знайшли тисячі монет епохи вікінгів – схоже, із закопаного скарбу, власник якого так ніколи і не повернувся за ним; це називають найбільшою знахідкою у національній археології. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1777488840 [modified] => 1777482348 ) [title] => У Норвегії випадково знайшли рекордну колекцію монет доби вікінгів [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=5531&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 5531 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 5532 [image] => Array ( [id] => 5532 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [original_lng] => 61208 [original_w] => 537 [original_h] => 301 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [width] => 537 [height] => 301 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [width] => 537 [height] => 301 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [width] => 537 [height] => 301 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [width] => 537 [height] => 301 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/e1d36f1-2026-04-29-162954.jpg [width] => 537 [height] => 301 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1777471560:3 [_thumbnail_id] => 5532 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 2467 [translation_required_done] => 1 [_oembed_8a157122297867690c34f7db17c19a88] =>
Археолог-аматор із Норвегії за допомогою металодетектора виявив візантійську золоту монету із зображенням Христа. Монета належить до типу, відомого як „гістаменон номізма”, вперше такі монети були випущені приблизно 960 року, повідомляє Live Science.
На одному боці монети зображений Ісус Христос, який тримає Біблію, а на другому – Василь II і Костянтин VII, два брати, які правили Візантійською імперією. Західна частина Римської імперії впала в 476 році, а східна, відома як Візантія, проіснувала ще тисячоліття.
Археологи припускають, що монета була викарбувана десь між 977 і 1025 роками під час правління братів. На це вказують три пунктирні лінії, які оперізують кордон монети – такий елемент декору використовувався на той час.
Знахідка також містить два написи. Перший з них зроблений латиною і говорить: «Ісус Христос, Цар царюючих». Друга написаний грецькою: «Василь і Костянтин, імператори римлян».
Але як монета опинилась у Норвегії, невідомо. Можливо, вона належала Гарольду Гардраді, також відомому як Гаральд III, який правив Норвегією з 1045 по 1066 рік. Перед тим, як стати королем, Гаральд служив стражником візантійського імператора.
Можливо також, що монета була частиною посагу, переданого Гарольду під час одруження з дочкою Ярослава Мудрого Єлизаветою.
У Норвегії археологи відкрили руїни 1200-річного язичницького храму, присвяченого стародавнім скандинавським богам на кшталт Одіна й Тора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на порталі Science Alert.
Ці залишки є досить рідкісним реліктом доби вікінгів, коли в дохристиянській Скандинавії домінувало язичництво.
Науковці повідомляють, що знахідка представляла собою велику дерев’яну будівлю — близько 14 м завдовжки, 8 м завширшки і до 12 м заввишки. Вік будівлі попередньо датується кінцем VIII століття. Її використовували для поклоніння і жертвоприношення богам під час сонцестояння в середині літа і в середині зими.
Соррен Дінхофф, археолог із Університетського музею Бергена, заявив, що це «перший норвезький храм, знайдений у країні».
«Ми вперше знайшли один із цих дуже незвичайних, дуже гарних будинків. Ми знаємо їх зі Швеції, і ми знаємо їх з Данії … Це показує, що вони також існували в Норвегії», — додав учений.
Древні жителі Норвегії почали будувати такого роду великі «будинки богів», як їх називають, із VI століття.
«Це сильніший вираз віри, ніж усі маленькі культові місця. Ймовірно, це якось пов’язано з певним класом суспільства, який збудував їх як справжнє ідеологічне шоу», — пояснює Дінхофф.
Залишки «будинку бога» в Осе відносяться до VIII століття, коли в цьому районі почала домінувати елітна група багатих сімей. Цікаво, що будинок богів у Осі був зведений на кшталт християнських базилік, які мандрівники бачили в південних країнах. В результаті, зазначив Дінхофф, давньоскандинавські храми мали характерну високу вежу над скатним дахом, яка була копією веж ранніх християнських церков.
Хоча дерев’яного будинку вже давно немає, збережені отвори в стовпах демонструють його форму, в тому числі круглі центральні стовпи його вежі – дуже своєрідне архітектурне рішення, яке використовувалося тільки в будинках богів.
Про призначення стоянки свідчить також скупчення ям для приготування їжі для релігійних свят і численні кістки — останки жертвоприношень тварин. Церемонії проводилися в будинку бога в дні важливих свят, таких як сонцестояння в середині літа і в середині зими — найкоротша і найдовша ночі в році відповідно.
