Сорок археологічних об’єктів, які належали скіфам, виявили співробітники Історико-культурного заповідника «Більськ» під час робіт на території Котелевської громади Полтавщини.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив директор заповідника Ігор Корост.
«У ході масштабних рятувальних археологічних робіт на поселенні Котельва II досліджено площу понад 360 кв. метрів та виявлено 40 археологічних об’єктів (зернові та сміттєві ями, різноманітні будівлі господарського призначення). Жител не було виявлено. Певно, вони були знищені під час розробки кар’єру, який діяв на цій території в минулі роки», – розповів Ігор Корост.
За його словами, серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки. Вражає значна кількість наконечників стріл, знайдених археологами.
«Переважна кількість археологічного матеріалу датується скіфським часом, з хронологічними межами кінця VI – першої половини V століття до нової ери. Цікаво, що в розкопі було знайдено уламки античної кераміки (центри виробництва – Клазомен, Хіос, Фасос, Абдер). Трапилося також кілька фрагментів грецького столового посуду (з Аттики та Ольвії)», – зазначив керівник ІКЗ.
Він додав, що саме завдяки проведеним дослідженням вдалося привернути увагу до збереження цього поселення. Роботи з видобутку піску на кар’єрі припинено, а саму пам’ятку занесено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Під час розкопок на ще одній пам’ятці (поселення Старий кар’єр) на Котелевській землі археологами з-поміж іншого було виявлено та досліджено житло епохи пізньої бронзи.
«Уявімо лишень – йому понад 3300 років! Його розміри – орієнтовно 8 × 8 м. Цінними виявилися значна кількість кераміки та прясло-диск, прикрашене різним орнаментом. Подальше дослідження пам’ятки дасть можливість визначити її точне датування, встановити етапи розвитку та особливості заселення», – наголосив Корост.
Як відомо, скіфське городище поблизу села Більськ більшість істориків пов’язують із поселенням Гелон, описаним давньогрецьким істориком Геродотом. Археологічні дослідження об’єкта було започатковано в 1906 році відомим фахівцем у цій сфері Василем Городцовим.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Амулет у єгиптян символізував відродження життя. Скарабеїв носили за життя і клали в могилу для супроводу в потойбічний світ.
Археологи виявили унікальний артефакт на будівництві траси Н-31 в Полтавській області. Була знайдена підвіска у вигляді жука-скарабея, виготовлена майже дві тисячі років тому в період сарматської доби. Про це в понеділок, 24 травня, повідомила прес-служба Укравтодору.
Повідомляється, що знахідку виявили співробітники Науково-дослідного центру „рятівна археологічна служба” неподалік від села Підгора.
„Артефакт, що пролежав майже дві тисячі років в землі, вражає досконалістю. Це перша такого типу знахідка сарматської доби”, – йдеться в повідомленні.
Знайдена підвіска виконана з темно-синього єгипетського фаянсу. Експерти припускають, що вона була частиною намиста зі скляними прожилками.
Вчені розповідають, що жук-скарабей був містичним символом не тільки в Давньому Єгипті, а й у інших народів. Такий амулет у єгиптян символізував відродження життя. Скарабеїв носили за життя і клали в могилу для супроводу в потойбічний світ.
„Найчастіше скарабеїв знаходять в похованнях жінок і дітей”, – кажуть археологи.
