У Словаччині в печері Гучіва (Hučivá), захованій у гірському масиві Белянські Татри, були знайдені сліди, залишені групою доісторичних мисливців. Археологи, палеозоологи, геологи, седиментологи, археоботаніки та палеогенетики з Інституту археології Ягеллонського університету в Кракові виявили сотні клинків із радіолариту, кременю й лімносиліциту. Крім того, були знайдені кістяні голки, кістки різних тварин та залишки великого вогнища.
Дослідники натрапили також на фауністичні й археоботанічні останки, кістки серни (Rupicapra rupicapra), оленя (Cervus elaphus) і дикого коня (Equus ferus). Понад десять кісток мають порізи і тріщини, імовірно, спричинені вилученням кісткового мозку та шліфуванням кам’яними інструментами. Про висновки вчених повідомляється в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Antiquity. Зокрема висловлюється припущення, що згадана група могла займатися полюванням на альпійського козла (Capra ibex) – виду диких козлів, які живуть у пересіченій місцевості поблизу снігової лінії гори.
Експерти вважають, що більшість знахідок датуються палеолітом. Група мисливців могла походити з так званої Мадленської культури, названої на честь Абрі-де-ла-Мадлен, скельного притулку на південному заході Франції. Мешкала в Європі 23–14 тисяч років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду, який геологи називають ще плейстоценом, пише науковий інтернет-портал HeritageDaily.
Відкриття захоплююче також з іншої точки зору: в альпійському регіоні Карпат досі майже не знаходили доказів існування доісторичних поселень.
Джерело: (origo.hu)