У Кувейті виявили храм бронзової доби, який належав до царства Дільмун

На острові Файлака в Кувейті під час спільних кувейтсько-данських розкопок було виявлено 4000-річний храм. Він належить до часів царства Дільмун і є другою археологічною знахідкою, яка підкреслює його важливість та роль як посередника між Месопотамією, Оманом і долиною Інду.

Будівля розміром близько 11х11 квадратних метрів була знайдена поруч з великою адміністративною спорудою. Це вже друга церква, виявлена на маленькому острові. Одна зі стін храму була ідентифікована під час попередніх робіт. Пізніше розкопки всього храму виявили низку печаток та керамічних фрагментів, які підтверджують, що храм належав до цивілізації Дільмун, Дільмунського царства.

Невеликий острів був важливим релігійним та адміністративним центром царства Дільмун

Хоча розкопки ще не завершені, археологи сподіваються, що знахідки проллють нове світло на релігійні та культурні практики регіону, а також на давню історію Кувейту.

Стівен Ларсе, голова данської делегації, підкреслив, що план храму містить ознаки релігійних практик раннього дільмунського періоду і включає вівтарі, які, можливо, мали церемоніальне та святкове значення.

Наявність двох храмів і адміністративної будівлі свідчить і про те, що маленький острів міг бути важливим релігійним та адміністративним центром Дільмунського царства.

Дільмун стратегічно контролював океанські торговельні шляхи, які з’єднували Месопотамію та долину Інду. Він охоплював сучасні Кувейт, східну частину Саудівської Аравії та Бахрейн. Царство і його північний сусід Месопотамія мали багато спільного й розмовляли аккадським діалектом. Часом Дільмун перебував під безпосереднім контролем месопотамських королівств та імперій. Колись аккадська мова була спільною для стародавніх вавилонян та ассирійців на всьому Близькому Сході. Незважаючи на те, що вона вимерла дві тисячі років тому, її розшифрування у ХVІІІ столітті відкрило величезну скарбницю інформації про історію стародавнього Близького Сходу та землі Біблії.

Дільмун відіграє значну роль у багатьох месопотамських міфах. У розповідях про потоп цей регіон є вічною домівкою Утнапісхіма, месопотамського Ноя. А в деяких міфах саме в цьому місці відбулося створення світу.

Джерело: origo.hu