Під час будівництва офісу у центрі Таллінна археологи натрапили на один із найкраще збережених кораблів XIV століття в Європі.
У столиці Естонії археологи зробили унікальне відкриття – під сучасним Таллінном виявили величезний торговельний корабель XIV століття, який отримав назву Lootsi 8 cog, повідомляє Arkeonews. Судно, що пролежало під землею понад 600 років, стало одним із найкраще збережених середньовічних кораблів у Європі.
Знахідку зробили ще у 2022 році під час земляних робіт на вулиці Lootsi неподалік старого порту міста. Будівельники натрапили на дерев’яну конструкцію на глибині близько півтора метра, після чого роботи негайно зупинили та викликали археологів. Замість окремих уламків фахівці виявили майже цілий великий торговельний ког – тип суден, які активно використовувалися в Балтійському морі в епоху Ганзейського союзу.
Корабель має приблизно 24,5 метра завдовжки та 8,6 метра завширшки. Через великі розміри та крихкість конструкції судно довелося піднімати з ґрунту чотирма окремими секціями. Наразі його досліджують і консервують у Морському музеї Естонії.
Найбільшу увагу дослідників привернув знайдений на борту сухий компас XIV століття. Археологи вважають, що це може бути найдавніший збережений компас такого типу в Європі. За даними дослідників, механізм досі перебуває у працездатному стані. Знахідка свідчить про високий рівень навігаційних технологій середньовічних мореплавців Балтійського регіону.
Разом із компасом на кораблі виявили інструменти, зброю, шкіряне взуття, залишки смоли та навіть рештки двох корабельних щурів. Частина речей мала сліди ремонту й активного використання, що дозволяє краще уявити повсякденне життя екіпажу. Археологи припускають, що судно могло бути покинуте поспіхом, оскільки багато предметів залишилися розкиданими на борту.
Науковці також провели дендрохронологічний аналіз деревини. Дослідження річних кілець показало, що дуби для будівництва судна були зрубані взимку 1370–1371 та 1371–1372 років. Це дозволило майже точно визначити час створення корабля. Частину деревини, ймовірно, доставили з території сучасної Литви, що підтверджує активні торговельні зв’язки в Балтійському регіоні того часу.
Дослідники звернули увагу й на рівень інженерних рішень середньовічних майстрів. У деяких дошках корпусу були виявлені дефекти деревини, однак корабели спеціально посилили ці місця додатковими внутрішніми елементами, демонструючи глибоке розуміння властивостей матеріалу.
Археологи зазначають, що під сучасним Таллінном можуть залишатися й інші середньовічні кораблі. Поруч із Lootsi 8 уже виявили ще одне старіше судно, яке поки вирішили не піднімати, аби зберегти його до появи ще досконаліших методів дослідження.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
Знахідка підтверджує використання подвійної транспортної системи римлян, що поєднувала водні та сухопутні шляхи.
Швейцарські археологи виявили на дні Невшательського озера вантаж корабля римської епохи, що містить сотні керамічних контейнерів, посуд, інструменти та колеса для возів. Знахідка датована I століттям нашої ери і свідчить про активну торгівлю на великі відстані, пише Swissinfo.
Вантаж складається з мисок, тарілок та контейнерів для оливкової олії, частина з яких імпортована з Іспанії, що свідчить про далекі торгові маршрути римлян. Також знайдено посуд, інструменти та колеса для возів, які збереглися у дуже хорошому стані.
Археологи зазначають, що наявність зброї, зокрема мечів, свідчить про супровід цивільного торгового судна військовим ескортом.
Після проведення реєстрації та реставрації артефакти будуть представлені в Археологічному музеї Латеніум в Отеріві, що на Невшательському озері, аби зробити їх доступними для широкого загалу.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
У Троянівському лісі, де ще в третьому тисячолітті до нашої ери жило поселення трипільців, знайшли глечик з обвугленою пшеницею. Також археологи виявили залишки давньої кераміки.
Про це повідомила археологиня Яна Яковишина.
Спершу археологи вирішили оглянути місцину часів трипільців неподалік Гусятина, проте коли вони приїхали на місце, то виявили, що місцеві жителі, ймовірно, викопали залишки трипільської кераміки.
«В одному з надбитих горщиків, на дні, збереглася пшениця. Вона обвуглена, бо горщик був в пожежі. Зернятка обвуглилися і тому збереглися, не згнили. За кількістю це приблизно дві пригорщі», — зазначила Яна Яковишина.
Нині знайдене зерно віддали спеціалісту, який має їх промити, посушити й визначити, який саме це вид пшениці. Також завдяки аналізу дослідники мають визначити точну дату існування цієї памʼятки.
«Знахідка насправді досить рідкісна. Добре, що не пішов дощ, бо всю пшеницю б просто розмило», — сказала археологиня.
Як розповіли в Гусятинському краєзнавчому музеї, зазвичай під час розкопок вдається знайти лише кілька зернин. За словами працівника музею Тараса Василика, саме ці культури знайшли поруч із суходільським трипільським поселенням, яке датується третім тисячоліттям до нашої ери.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
У графстві Дорсет на півдні Англії археологи виявили скелет 2000-літньої давнини дівчини-підлітка, яка лежала обличчям до землі. Ця дивна похоронна традиція може свідчити про ритуальні людські жертвоприношення.
Дослідники з Університету Борнмута, які проводили розкопки на місці колишнього поселення племені дуротригів у залізному віці, натрапили на останки молодої дівчини. Знахідка цікава з кількох точок зору. По-перше, тіло було поховане обличчям донизу, по-друге, у могилі не було жодних похоронних дарів. На думку експертів, члени племені дуротригів, імовірно, принесли дівчину в жертву своїм богам, тому й поховали її в таких негідних умовах. «Очевидно, після смерті тіло просто кинули в яму і закопали», – пояснив Майлз Рассел, провідний археолог проєкту. «Хоча ДНК-аналіз ще не завершений, усе вказує на те, що жертвою могла бути молода дівчина», – додав дослідник.
Три жінки – три жертви
За останні роки група дослідників задокументувала два подібні випадки на тому самому місці. У 2010 році було знайдено тіло молодої жінки з перерізаним горлом, а в 2024-му – останки іншої дівчини-підлітка, також похованої обличчям донизу. Спільні риси знахідок підтверджують припущення, що ритуальні людські жертвоприношення могли бути поширеною практикою в Британії залізного віку. За словами Рассела, дівчата, «ймовірно, жили на периферії суспільства, тому громада вважала, що їх легко принести в жертву».
Кельтські традиції та соціальні суперечності
Згідно з археологічними дослідженнями, жінки відігравали центральну роль у племені дуротригів. Тому вчені вважають особливо дивним той факт, що жертвами були дівчата. «Ми не знаємо, що спричинило ці ритуали. Це могли бути релігійні, соціальні чи екологічні чинники. Але повторюваність жіночих жертв вказує на чітку закономірність», – сказав Рассел.
Зараз команда працює над хімічним та ізотопним аналізом кісток. Нові дані можуть допомогти зрозуміти, як у залізному віці на околицях Британії релігія була пов’язана з насильством та владою в громаді.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
У 1984 році група науковців влаштувала незвичайну вечерю — вони скуштували тушковане м’ясо бізона, який пролежав у вічній мерзлоті понад 50 тисяч років.
Історія цього давнього обіду почалася ще у 1979 році, коли золотошукачі на Алясці знайшли добре збережене тіло степового бізона (Bison priscus), якого згодом назвали Blue Babe.
Blue Babe загинув у льодовикову епоху, ймовірно, від нападу печерного лева. Завдяки швидкому замерзанню його м’язова тканина збереглася майже як в’ялене м’ясо. Це зробило знахідку унікальною — першим відомим прикладом бізона плейстоцену, вилученого з мерзлоти.
Палеонтолог Дейл Ґатрі, який керував дослідженням, вирішив відзначити завершення роботи над муміфікованим бізоном особливою вечерею. Невеликий шматок м’яса з шиї Blue Babe був нарізаний, тушкований зі спеціями та овочами — і поданий гостям.
«М’ясо було добре витримане, трохи жорстке, але надзвичайно ароматне. Ніхто не захотів пропустити таку нагоду», — згадував Ґатрі. За його словами, аромат страви був «сильним плейстоценовим», з нотками грибів і землі, в якій лежав бізон.
Попри давність м’яса, ніхто з присутніх не відчув жодних негативних наслідків. Вечеря пройшла без ускладнень, а смак — за словами учасників — був «смачним».
Цей випадок став прикладом того, як добре збережені рештки можуть не лише розповісти про минуле, а й несподівано потрапити до столу. І хоча подібні експерименти — рідкість, вони демонструють, наскільки дивовижним може бути світ науки.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
У північній частині Іраку, на березі водосховища Мосульської греблі, в районі Ханке провінції Духок, після різкого зниження рівня води було виявлено 40 стародавніх могил.
За оцінками, знахідки мають понад 2300 років і можуть походити з елліністичної або елліністично-селевкідської епохи. Бекас Брефкани, директор археологічної служби Духока і керівник розкопок, заявив у суботу: «Наразі ми виявили близько 40 могил». Його команда вже в 2023 році обстежила цю територію, але тоді вони побачили лише деякі деталі могил. Фактично розкопка стала можливою лише зараз, коли рівень води досяг «найнижчої» позначки.
В останні роки під час посухи в Іраку, які вже п’ятий рік поспіль вражають країну, зявилися на поверхні тисячолітні руїни в цьому ж регіоні. «Посухи мають значний вплив на багато сфер, наприклад, на сільське господарство та енергетику. Але для нас, археологів, вони дають можливість проводити розкопки», – кажуть фахівці.
Експерти планують перевезти нещодавно виявлені могили до музею в Духоці для подальшого дослідження та збереження, перш ніж територія знову затопиться водою. Ірак особливо чутливий до наслідків зміни клімату: країна щороку бореться з підвищенням температури, хронічним дефіцитом води та тривалими посухами, – пише AlJazeera.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
Влада попередила, що цей рік є одним з найпосушливіших, починаючи з 1933 року, а запаси води скоротилися до лише 8% від повної ємності. Крім того, країна звинувачує сусідні Іран і Туреччину у будівництві водосховищ, які різко обмежили потік колись повноводних річок Тигр і Євфрат, що тисячоліттями були джерелом життя для сільського господарства Іраку.
В Ізраїлі руйнівна пожежа допомогла виявити дивовижну археологічну знахідку. Дослідники вважають, що ці руїни пов’язані з рідним селом апостолів Ісуса, що проливає нове світло на одне з найважливіших поселень біблійних часів, – повідомив портал Origo.
Згідно зі статтею DailyMail, дослідники виявили руїни в місці під назвою Ель-Арай, на північному березі Галілейського моря, яке багато хто ідентифікує із селом Бетсаїда. Згідно з Новим Заповітом, тут жили Петро, Андрій і Пилип, три учні Ісуса, які заробляли на життя рибальством, перш ніж пішли за Христом. Євангеліє від Івана також чітко вказує на це поселення як на домівку апостолів.
Пожежа, яка наприкінці липня охопила цю місцевість, знищила густу рослинність природного заповідника Бетіха. В результаті археологи змогли дослідити території, які раніше були недоступними. На поверхні були виявлені залишки стін, сліди будівель і уламки посуду з римської епохи, які свідчать про існування міста в той час.
Сліди апостолів і міста римської епохи
Під час археологічних розкопок було виявлено римські лазні, уламки колон та кілька рибальських знарядь, що свідчить про те, що в римські часи Бефсаїда була не просто рибальським селищем, а містом. Історичні джерела, зокрема твори Йосипа Флавія, підтверджують це.
Над римськими шарами були виявлені залишки церкви та монастиря часів Візантії. На мозаїчній підлозі церкви ім’я Петра згадується як «князь апостолів». Це вказує на те, що в християнській традиції Бефсаїда завжди була тісно пов’язана з постаттю Петра.
Що означає це відкриття для християнського світу?
На думку експертів, це одне з найсильніших доказів того, що Бефсаїда була домівкою Петра та Андрія. Візантійська базиліка, ймовірно, була побудована на згадку про будинок апостолів, який вже в VIII столітті вважався місцем паломництва. Хоча серед істориків існують різні думки, нинішні знахідки наближають нас до остаточного з’ясування справжнього місця народження апостолів.
[type] => post [excerpt] => В Ізраїлі руйнівна пожежа допомогла виявити дивовижну археологічну знахідку. Дослідники вважають, що ці руїни пов'язані з рідним селом апостолів Ісуса, що проливає нове світло на одне з найважливіших поселень біблійних часів, – повідомив портал Or... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1755964500 [modified] => 1755955955 ) [title] => За словами археологів, вони знайшли рідне село апостолів Ісуса [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=5181&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 5174 [uk] => 5181 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 5175 [image] => Array ( [id] => 5175 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [original_lng] => 87080 [original_w] => 634 [original_h] => 422 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 150 [height] => 100 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 634 [height] => 422 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 634 [height] => 422 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 634 [height] => 422 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 634 [height] => 422 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/101332899.avif [width] => 634 [height] => 422 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2233 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 5175 [_edit_lock] => 1755945179:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 339597965001 [_oembed_0d4e878ae5e05ddb911d2f5f890e5ee3] =>
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
Закарпаття знову здивувало археологів – на Ардівській горі в Берегові знайшли залишки замку, про існування якого не підозрювали понад сто п’ятдесят років. Це відкриття вже назвали одним із найвизначніших у новітній історії археології краю.
Знахідку презентували в Ужгородському прес-клубі. Директор «Рятівної археологічної служби» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук зазначив: шлях до цього відкриття був довгим – дослідницька робота тривала близько п’яти років, частину з яких призупинила війна.
«Знайти залишки замку – це завжди рідкість. Ми мали лише гіпотези, спиралися на історичні документи, карти, згадки. І ось тепер маємо фізичне підтвердження», – зазначив археолог.
Замок серед лісу та легенд
Рештки укріплень виявили на вершині Ардівської гори (колишнє село Чопівці, нині частина Берегова). Укріплення, збудоване з каменю, має збережені стіни завтовшки до метра та висотою до 70 см, а його площа – приблизно 20 на 22 метри. Висока вузька гора зі стрімкими схилами та ровом, робила цю локацію майже неприступною в середньовіччі.
Слідами старих карт і грамот
Історик Йосип Кобаль, який і поставив гіпотезу про існування замку, роками досліджував старовинні документи. Саме він натрапив на згадки про Севлюський замок та місто Берег у грамотах 1284 та 1308 років.
«Довго вважалося, що всі замки Закарпаття вже відомі. Але джерела вказували на ще одну фортифікацію поблизу Берегова. І ось нарешті ми знайшли її сліди», – пояснює Йосип Кобаль.
Дослідник припустив, що замок міг бути не у Виноградові, як раніше вважали, а набагато ближче – в Берегові. Усе змінила одна згадка в документах: мовилося про повернення майна селянам із Берегівщини, яке зберігалося в замку. Але чи могли жителі тих часів нести речі за десятки кілометрів? Це викликало сумнів і спонукало шукати інше розташування.
Історичні факти та королівські імена
Одне з історичних припущень пов’язує цей замок із донькою угорського короля Бейли IV – Анною, дружиною князя Ростислава Михайловича. У 1264 році Папа Римський у листі згадував про повернення Анні замку, що носив назву «Берег». Цілком можливо, йшлося саме про нині виявлені руїни.
«Поки що це гіпотеза. Ми не можемо з точністю сказати, кому належала ця фортеця. Але є історичні зачіпки, які варто дослідити», – додає Кобаль.
Історик також припускає, що згадки про плебанії, тобто парафії, в Берегові вказують на розвиток міста як важливого середньовічного центру. Цей статус підкріплюється й тим, що тут певний час перебував королівський двір.
Новий туристичний магніт?
Ардівська гора розташована в межах ботанічного заповідника, тому для подальших досліджень та збереження об’єкта археологам потрібно пройти процедури погодження з природоохоронними інстанціями. Планується також застосування сучасних методів – зокрема, лазерного сканування.
Науковці вже готують документи для внесення пам’ятки до офіційного реєстру. І хоча розкопки лише починаються, у Берегові вже говорять про можливість створення ще однієї туристичної атракції.
Виявлені на Ардівській горі руїни мають усі характерні ознаки фортифікацій XIII століття – стратегічне розташування, форма укріплень, а також історичні згадки, що співвідносяться з тією епохою. Утім, науковці наголошують: остаточне датування та підтвердження функціонального призначення об’єкта можливі лише після повноцінних археологічних розкопок.
Якщо гіпотези підтвердяться, це відкриття може істотно скоригувати уявлення про середньовічну історію Закарпаття, зокрема роль Берегова як важливого політичного й оборонного центру того часу.
[type] => post [excerpt] => Закарпаття знову здивувало археологів – на Ардівській горі в Берегові знайшли залишки замку, про існування якого не підозрювали понад сто п’ятдесят років. Це відкриття вже назвали одним із найвизначніших у новітній історії археології краю. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1754592480 [modified] => 1754589254 ) [title] => На Закарпатті виявили руїни середньовічного замку: історичне відкриття у Берегові [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=5162&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 5165 [uk] => 5162 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 5159 [image] => Array ( [id] => 5159 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730.jpeg [original_lng] => 539398 [original_w] => 2560 [original_h] => 1920 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-300x225.jpeg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-768x576.jpeg [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-1024x768.jpeg [width] => 1024 [height] => 768 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-1536x1152.jpeg [width] => 1536 [height] => 1152 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730-2048x1536.jpeg [width] => 2048 [height] => 1536 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/070820251754576730.jpeg [width] => 2560 [height] => 1920 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_thumbnail_id] => 5159 [_parental_post_id] => 3573 [views_count] => 2684 [_edit_lock] => 1754586709:5 [_edit_last] => 8 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_algolia_sync] => 309910861001 [_oembed_0d4e878ae5e05ddb911d2f5f890e5ee3] =>
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
На півночі Англії археологи натрапили на взуття гігантського розміру, яке носили давні римські вояки.
У Великій Британії археологи виявили взуття гігантського розміру, яке носили захисники римського форту Магна ще у перших століттях нашої ери.
Розмір взуття – понад 30 см, що відповідає сучасному 46-му – вразив учених, адже середній розмір ноги в ті часи був значно меншим.
Про це повідомляє CNN із посиланням на старшу археологиню Рейчел Фрейм, яка очолює розкопки на півночі Англії.
Черевики були знайдені на території військового форту Магна, розташованого вздовж Адріанового валу – кам’яної стіни довжиною 117 км, зведеної для захисту Римської імперії від племен півночі.
Взуття виготовлене з товстої коров’ячої шкіри, зшите залізними цвяхами – очевидно, для тривалого використання. Але вчені здивовані не лише його збереженням, а й розміром: для тієї епохи це надзвичайно велика нога.
„Ми шукали багато пояснень. Наприклад, можливо, це було їхнє зимове взуття, або люди набивали його, одягаючи додаткові шкарпетки. Але оскільки згодом ми знайшли більше таких черевиків, ми подумали, що це були просто люди з дуже великими ступнями”, – розповіла Фрейм.
Форт Магна функціонував із 85 року н.е., охоронці в ньому змінювалися кожні кілька років. Археологи виявили згадки про військових із територій сучасної Сирії, Хорватії, Сербії та Нідерландів. Але ким саме були власники черевиків – досі загадка.
Ймовірно, воїни залишали речі, тікаючи з гарнізону, – і це дозволило знайти ці артефакти через понад 1900 років. Надзвичайно добре збережені шкіряні підошви збереглися завдяки особливому дубленню – з використанням рослинних речовин.
У найближчих планах дослідників – вивчити відбитки, які залишились усередині взуття, і за їхньою формою змоделювати ступні власників.
Розкопки у форті тривають. Археологи сподіваються, що подібні знахідки допоможуть глибше зрозуміти повсякденне життя римських легіонерів на краю імперії.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
У занедбаному куточку забутого кладовища, серед зарослих чагарником могил ховається 300-річний надгробний камінь, який, на думку місцевих жителів, є не просто місцем спочинку чоловіка, а могилою першого задокументованого вампіра у світі.
Кісільєво, селище з населенням усього кілька сотень осіб, розташоване приблизно за 100 кілометрів на схід від Белграда, тепер сподівається переписати карту міфів про вампірів.
Могилу нещодавно виявив місцевий історик Ненад Міхайлович, який обстежував територію в пошуках води. «Ця могильна плита, хоча й сильно пошкоджена часом, має явні ознаки чогось особливого. Паличка просто врізалася в землю, і людина, яка проводила вимірювання, сказала, що ніколи раніше не бачила нічого подібного».
Місцеві жителі переконані, що ця могила є останнім притулком Петра Благоєвича. За легендою, його ексгумували влітку 1725 року, після того як приписали йому смерть кількох селян. За припущеннями, після смерті чоловік продовжував з’являтися вночі, щоб висмоктувати життєву енергію з живих.
Перший вампір
Цю історію підтверджує також випуск Wienerisches Diarium від 21 липня 1725 року, в якому лікарі та військові офіцери Габсбурзької імперії повідомляли про це явище. Згідно з описом, під час вилучення тіло Благоєвича виявилося цілком неушкодженим, а коли в нього встромили терновий кілок, «з його рота й вух потекла свіжа червона кров».
Колишній мер села Мірко Богічевич, чия родина живе тут уже 11 поколінь, також дав свідчення.
«Імовірно, він був простою людиною, яка завдяки щасливому випадку або, навпаки, нещасному – стала вампіром. Єдине, що відомо напевно, – він походив із Кісільєва, і його ім’я згадується вже в записах близько 1700 року», – цитує France24.
Водночас деякі дослідники ставлять під сумнів достовірність цієї історії. Клеменс Рутнер, керівник Центру європейських досліджень Триніті-коледжу в Дубліні, вважає, що легенда могла виникнути через неправильний переклад. «Слово «upior» – старовинний болгарський вираз, що означає «погана людина». На мою думку, місцеві жителі промовляли це слово, а австрійські лікарі неправильно його зрозуміли і просто записали як «вампір».
На переконання Рутнера, насправді в селі могла бути серйозна інфекція, можливо, сибірська виразка, яка викликала високу температуру з задухою, тому логічним містичним поясненням смертей став вампіризм. Однак Міхайлович непохитний: на думку 68-річного історика, письмові джерела однозначні. «Це задокументований випадок, який офіційно фігурує як вампіризм. Я переконаний у достовірності цього повідомлення».
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
