Європейські археологи поступово повертаються до пошуку стародавніх культурних артефактів на території колишньої Месопотамії, яка завжди вважалася колискою цивілізації. Досі на заваді цьому стояли війна та збройні конфлікти.
«Ми знаходимося в стародавньому шумерському місті Ларса, що за кілька кілометрів від нинішнього Нашірі. Ларса, одна з найбільших територій розкопок в Іраку, охоплює понад 200 гектарів. Місто було, імовірно, таким же великим, як Париж у Середні віки, за часів правління Філіпа ІІ», – розповідає французький археолог Режі Валле, котрий разом зі своїми колегами щойно розчистив залишки опор моста.
Ларса – одне з найстаріших міст Месопотамії, яке було населене ще в V тисячолітті до н.е.
«На основі знайдених артефактів можна сказати, що тут, імовірно, була церква», – каже німецький археолог.
Нещодавно членам Міжнародної археологічної місії вдалося розкопати королівську резиденцію, яку ідентифікували на основі 60 клинописних табличок. Цінні знахідки були передані до Національного музею Багдада.
[type] => post [excerpt] => Європейські археологи поступово повертаються до пошуку стародавніх культурних артефактів на території колишньої Месопотамії, яка завжди вважалася колискою цивілізації. Досі на заваді цьому стояли війна та збройні конфлікти. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1642430160 [modified] => 1642426055 ) [title] => Європейські археологи знову досліджують територію колишньої Месопотамії [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3020&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3011 [uk] => 3020 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 3012 [image] => Array ( [id] => 3012 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [original_lng] => 152465 [original_w] => 1920 [original_h] => 1080 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 5687 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 3012 [_edit_lock] => 1642418856:8 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1642418753 [_edit_last] => 8 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1642438839 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1644649337 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Вивчення скам’янілих коралів надало докази того, що зимові пилові бурі і тривалий період холодної зими сприяли розпаду стародавньої Аккадської імперії в Месопотамії.
Піщані бурі, які почастішали, призвели до занепаду сільського господарства і міграції людей з регіону Межиріччя, вважають автори роботи.
Аккадська імперія (24−22 століття до н.е.) була першою об’єднаною імперією в Месопотамії і процвітала завдяки розвитку іригації. Проте, поселення, схоже, були раптово покинуті приблизно 4200 років тому. Регіон залишався безлюдним ще приблизно 300 років.
Минулі дослідження показали, що Аккадська імперія, ймовірно, розпалася через різкі посухи і цивільні заворушення. Проте, кліматична динаміка, яка викликала масові збої в сільському господарстві і кінець епохи, була ще недостатньо вивчена.
Дослідники з Університету Хоккайдо, Інституту наук про коралові рифи KIKAI, Університету Кюсю і Університету Кіля провели палеокліматичні реконструкції температурних і гідрологічних змін в районах навколо археологічних розкопок Телль-Лейлан, центру Аккадської імперії. Вони відібрали шість 4100-літніх викопних коралів Porites з Оманської затоки. Зразки вивчили за допомогою радіовуглецевого датування і геохімічного аналізу, щоб підтвердити, що вони не були значно змінені в порівнянні з їх нинішнім станом.
Потім дані про корали порівнювалися з сучасними зразками коралів і метеорологічною інформацією. Незважаючи на те, що взимку для району досліджень випадає значна кількість опадів, дані про корали показують, що під час розпаду імперії в цьому районі відбувалися значні посухи.
Дані до і після краху імперії можна порівняти з сучасними даними про корали, показуючи, що сухі періоди були раптовими і інтенсивними.
Вплив пилових бур і нестача опадів викликали серйозні проблеми в сільському господарстві, що, можливо, призвело до соціальної нестабільності та голоду.
