Під час нещодавніх археологічних розкопок у Південному Сибіру, зокрема в Республіці Хакасія, було виявлено унікальну серію петрогліфів безпосередньо всередині курганів. Ця знахідка змінює уявлення вчених про наскельне мистецтво регіону, оскільки більшість відомих раніше малюнків розташована на відкритих скелях, що ускладнює їх точне датування.
Петрогліфи були викарбувані на кам’яних плитах у могильниках Усть-Камишта-1 та Камишта-3 (Аскізький район). Деякі з них виявилися частиною закритих поховальних камер, що дозволило вченим чітко прив’язати малюнки до конкретних археологічних культур.
Поховання використовувалися понад три тисячі років – від ранньої бронзової доби до початку нашої ери.
Ранні малюнки зображують динамічні сцени полювання, де люди та собаки переслідують звірів (можливо, міфічних). Пізніші – тяжіють до абстракції: спіралі, лабіринтоподібні мотиви та спрощені антропоморфні фігури.
Дослідники з’ясували, що деякі плити виготовлялися спеціально для ритуалів поховання, тоді як інші (знайдені перевернутими або розбитими) повторно використовувалися пізнішими культурами як звичайний будівельний матеріал.
Завдяки тому, що петрогліфи були знайдені в герметичних поховальних контекстах, вони слугують хронологічними маркерами. Це дозволяє дослідникам точніше датувати аналогічні малюнки на відкритих скелях по всьому Сибіру та відстежити еволюцію релігійних поглядів і соціальної структури степових народів протягом тисячоліть.
Згідно з аналізом скелетів, насильство та криваві сутички відігравали важливу роль у житті кочівників, які тут мешкали.
Республіка Тува на півдні Сибіру була заселена воїнами-кочівниками, котрі, на думку археологів, належали до так званої культури кокелів. Історичні документи описують їх як жорстоку групу, що часто грабувала громади, які осіли на сусідніх територіях.
На місці археологічних розкопок під назвою Туннунг-1 дослідник та співробітник Бернського університету Джино Каспарі (Gino Caspari) виявив 87 скелетів, які датуються ІІ–ІV століттями. Кочівники сибірських степів ховали тут своїх померлих біля одного з ранніх скіфських курганів. На кількох кісткових рештках було виявлено сліди насильства.
Швейцарсько-російська дослідницька група провела детальний аналіз пошкоджень, знайдених на кістках. Згідно з ним, чверть жертв втратили життя внаслідок насильства, ідеться в статті про роботу експертів в американському науковому журналі (American Journal of Physical Anthropology).
Більшість потерпілих загинули в рукопашному бою, у багатьох випадках вони були обезголовлені. Серед жертв знайшли також дітей та жінок. Ученим вдалося з’ясувати, що багато людей, імовірно, були скальповані на полі бою і їм перерізали горло. Згідно з даними науковців, дуже великий відсоток кочівників, похованих тут, зазнали насильства.
«У І столітті нашої ери, після розпаду імперії гунів-сюннюків, або азіатських гунів, у східних степах настала ера політичної нестабільності. Ця політична зміна мала значний вплив на життя людей», – пояснив експерт Марко Міллелу, автор дослідження.
Наразі не знайдено відповіді на питання, чи відбувались акти насильства під час боїв з чужинцями чи як частина жорстоких ритуалів у громаді.
Mexican archaeologists say they found remains of 119 more people, including women and several children, in a centuries-old Aztec "tower of skulls" in the heart of the capital https://t.co/gsHq95aLzM
Mexican archaeologists say they found remains of 119 more people, including women and several children, in a centuries-old Aztec "tower of skulls" in the heart of the capital https://t.co/gsHq95aLzM
