Угорські палеонтологи відкрили нового динозавра з качиним дзьобом у басейні Гатсег (угор. Hátszeg). Відкриття травоїдного динозавра, названого Kryptohadros kallaiae, підтвердило, що в крейдовому періоді фауна «острова Гатсег» могла бути значно різноманітнішою, ніж раніше припускалося.
Дослідники університету Ердеші (ELTE), Угорського музею природничих наук, Наглядового органу з питань регульованої діяльності (SZTFH) та Бухарестського університету з 2019 року проводять спільні розкопки поблизу села Валіора в басейні Гатсегі, що в Південній Трансільванії.
Під час розкопок було зібрано кілька тисяч кісток, що датуються кінцем крейдового періоду, віком приблизно 70 мільйонів років. Найпоширеніші знахідки належать до Ornithischia (птахотазових) — однієї з основних груп мезозойських травоїдних динозаврів, серед яких були виявлені рештки травоїдного динозавра Hadrosauroid (качкодзьобого), ідентифікованого як новий вид.
Габор Ботфалваі, доцент кафедри палеонтології університету Ердеші (ELTE) та керівник дослідницької групи, розповів: знахідку виявили у 2022 році на територіях на північ від Валіори під час геологічного картографування. Завдяки прокладенню нової лісової дороги на поверхню вийшов шар темно-сірого піску, завдяки чому було виявлено частковий скелет динозавра-хадрозавроїда.
З трансільванських родовищ раніше вже були відомі рештки динозаврів роду Хадрозавроїд, більшість яких досі відносили до виду Telmatosaurus transsylvanicus.
Аттіла Евші, завідувач кафедри палеонтології університету імені Етвеша, один із співавторів дослідження, пояснив: у басейні Гатсегі рідко трапляються такі повні скелети, що містять елементи черепа, хребці та кістки кінцівок. З більшості місць знахідок зазвичай виявляється лише по одній ізольованій кістці цієї групи динозаврів, які зазвичай вважалися належними до вже відомого Telmatosaurus. Тому насамперед довелося переглянути визначення Telmatosaurus та його решток, щоб можна було провести порівняння з новими скелетами, додав він.
Дослідження виявило, що знахідка належить до абсолютно нового виду динозаврів, який отримав назву Kryptohadros kallaiae і міг жити навіть на один-два мільйони років раніше, ніж Телматозавр.
Назвавши вид (kallaiae), дослідники також вшановують пам’ять матері першого автора публікації, Яноша Мадяра, — Чілли Каллої.
Янош Мадяр, аспірант кафедри палеонтології університету ELTE, перший автор публікації, що з’явилася в журналі Journal of Systematic Palaeontology, підкреслив: схожість між новим видом і Telmatosaurus дуже висока, а відмінності проявляються переважно лише в морфології елементів черепа. Він додав: згідно з філогенетичними дослідженнями, найближчим родичем Kryptohadros є Tethyshadros, знайдений у Північній Італії, з яким ці три згадані види представляють окрему гілку еволюції, що має азіатське походження, але характерна для Південно-Східної Європи.
Золтан Чікі-Шово, доцент Бухарестського університету, додав: на основі досліджень динозаври роду Hadrosauroid, що розвинулися в Азії, дісталися до Африки та Північної Америки через Європу щонайменше під час семи окремих міграційних подій, і в результаті однієї з них спільний предок Kryptohadros та його родичів потрапив до південно-східної частини Європи.
Це відкриття підтверджує, що фауна європейського архіпелагу, що існував у той час, динамічно змінювалася і могла бути набагато різноманітнішою, ніж раніше вважали дослідники, повідомили вчені.
Дослідники розшифрували текст чотирьох клинописних табличок другого тисячоліття до нашої ери. Глиняні таблички з колекції Британського музею були знайдені близько тисячі років тому на території сучасного Іраку, але текст досі повністю не був розшифрований.
Вчені розшифрували чотири клинописні таблички віком 4000 років, знайдені на території сучасного Іраку.
Глиняні таблички розповідають про місячне затемнення. Дослідники того часу вважали, що поодинокі місячні затемнення можуть принести смерть і руйнування.
Одна з прикмет на дошці описує, що місячне затемнення, яке починається рано ввечері, вказує на чуму. На іншій ідеться про те, що, якщо місячне затемнення починається в південній частині Місяця, то Субарту і Аккад – колишні поселення, розташовані в Месопотамії, – впадуть.
У Вавилонії та Месопотамії існувало вірування, що небесні події передвіщають майбутнє. Люди вірили, що події в небі – закодовані сигнали, які посилають боги, як попередження, повідомив Ендрю Джордж, професор вавилонських мов Лондонського університету.
«Глиняні таблички про місячне затемнення – найдавніші відомі письмові узагальнення на цю тему», – пояснює дослідник Джунко Танігучі.
'A king will die': 4,000-year-old lunar eclipse omen tablets finally deciphered https://t.co/9gMm2Wwy8L
Вважається, що клинописні таблички походять із Сіппара, міста на території сучасного Іраку. Таблички були включені в колекцію Британського музею між 1892 і 1914 роками, але їх текст досі не вдавалося перекласти повністю.
Mexican archaeologists have discovered the ruins of what they believe was an ancient Mayan city in an industrial complex in the outskirts of the city of Merida.https://t.co/1Tj5lrdZ3b
Mexican archaeologists have discovered the ruins of what they believe was an ancient Mayan city in an industrial complex in the outskirts of the city of Merida.https://t.co/1Tj5lrdZ3b
