У Грузії під час розкопок знайшли зуб давньої людини. Вік знахідки становить 1,8 мільйона років. Зуб виявили недалеко від села Орозмані, яке знаходиться приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Тбілісі. Це робить регіон батьківщиною одного з ранніх доісторичних людських поселень у Європі, пише The Guardian.
Крім того, це місце розташоване недалеко від Дманісі. Там на початку «нульових» знайшли людські черепи, вік яких також становить 1,8 мільйона років. Вони стали найдавнішим подібним відкриттям у світі, яке було зроблено за межами Африки. Воно змінило розуміння вченими ранньої еволюції людини та моделі міграції.
Є ймовірність, що знайдений зуб належав «двоюрідному братові» Зезви та Мзії, – знайденим у Дманісі стародавнім людям. Також експерти вважають, що знахідка – ще один доказ того, що гірський район Південного Кавказу, найімовірніше, був одним із перших місць, де оселилися давні люди після того, як відбулася їхня міграція з Африки.
Тим часом у турецькій провінції Конья під час проведення будівельних робіт виявлено підземне місто. Під землею знаходяться приміщення, з’єднані між собою мережею тунелів. Поселення датується VIII століттям. Учені вважають, що його загальна площа може сягати п’яти тисяч квадратних метрів.
[type] => post [excerpt] => У Грузії під час розкопок знайшли зуб давньої людини. Вік знахідки становить 1,8 мільйона років. Зуб виявили недалеко від села Орозмані, яке знаходиться приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Тбілісі. Це робить регіон батьківщиною одно... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1663671540 [modified] => 1663632030 ) [title] => У Грузії знайшли людський зуб віком 1,8 млн років [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3596&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3556 [uk] => 3596 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 3559 [image] => Array ( [id] => 3559 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [original_lng] => 157719 [original_w] => 727 [original_h] => 418 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog-300x172.jpg [width] => 300 [height] => 172 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [width] => 727 [height] => 418 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [width] => 727 [height] => 418 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [width] => 727 [height] => 418 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [width] => 727 [height] => 418 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/fog.jpg [width] => 727 [height] => 418 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 536 [_thumbnail_id] => 3559 [_edit_lock] => 1663621230:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1663660747 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1369 [1] => 91 [2] => 81 ) [tags_name] => Array ( [0] => археологи [1] => археологія [2] => розкопки ) ) [1] => Array ( [id] => 3592 [content] =>
Найстаріше серце у світі виявили у стародавньої риби, чиї останки перебували у формації Гоугоу. Дослідження з цього приводу опубліковано у журналі Science.
Вчені з Університету Кертіна виявили серце, що чудово збереглося, разом зі скам’янілими шлунком, кишечником і печінкою у стародавньої риби. Їй 380 млн років і це рекорд. Знахідка допоможе у вивченні еволюції щелепних хребетних. Вчені зазначили, що м’які тканини стародавніх видів рідко зберігаються.
Дослідження зачвідчило: будова органів у тілі артродирів — класу панцирних риб, які вимерли і які мешкали в девонський період із 419,2 млн до 358,9 млн років тому, — схожа на анатомію сучасної акули. Також виявилося, що примітивні щелепні риби не надто відрізняються від нас. Принаймні будова їхніх органів.
«Вперше ми спостерігаємо всі органи разом із примітивною щелепною рибою. Дивно, що вони не занадто відрізняються від нас», — зазначив професор Кейт Тринаджстік зі Школи молекулярних та біологічних наук Кертіна та Музею Західної Австралії.
Палеонтологи виявили скам’янілість під час експедиції 2008 року в формації Гоугоу. Нагадаємо, вона відноситься до верхньодевонського періоду і знаходиться в окрузі Кімберлі. Відома скам’янілостями тварин, що добре збереглися, вони населяли древні рифи. Породи цієї формації – це чорні та сірі сланці та алевроліти з лінзами та конкреціями вапняку.
Ізраїльські археологи в середу продемонстрували рідкісний бивень віком півмільйона років від величезного слона, який нині вимер, який вчені вважають свідченням соціального ритуалу доісторичних людей.
Про це пише The Times of Israel.
Артефакт висотою 2,6 метра та вагою близько 150 кілограмів був виявлений біологом Ейтаном Мором на місці розкопок неподалік Ревадима, села на півдні Ізраїлю.
Розкопками керувало Управління старовиною Ізраїлю, яке заявило, що викопний бивень був найбільшим зі знайдених на Близькому Сході.
Аві Леві, директор розкопок, сказав, що знайти “бивень, що надзвичайно зберігся, було фантастично”.
“Слон – з прямими бивнями вимер у нашій області близько 400 000 років тому”, – сказав він.
“Поруч із бивнем знаходилися крем’яні інструменти, які доісторична людина використовувала для обробки та зняття шкіри з місцевих тварин, мабуть, і зі слонів”.
За словами Леві, особистість доісторичних людей, які населяли цей регіон — сухопутний міст із Африки до Азії та Європи — була “загадкою”.
“Ми не знайшли тут останків людей, ми знаходимо тільки їхню матеріальну культуру — сміття, яке вони викидали після використання, чи то кістки тварин чи крем’яні знаряддя”, — додав історик.
За словами Леві, попередні розкопки в Ревадимі показали свідчення обробки слонових кісток — деякі з них були перетворені на інструменти, які використовувалися людьми, а деякі мають порізи, які були зламані для вживання в їжу.
Судячи з розміру його бивня, слон був до п’яти метрів заввишки, що значно більше ніж сьогоднішні африканські слони.
За словами Ісраеля Гершковиця, біологічного антрополога з Тель-Авівського університету, кількість м’яса, яке може дати така тварина, та її жирність, через яку її важко зберегти, вказують на те, що полювання на слона виконувало соціальну функцію.
“Групи мисливців-збирачів у певний час прибували до місць збору, де вони обмінювалися жінками та інформацією, відновлювали соціальні зв’язки, що ослабли за рік, і вирушали на полювання на слона”, — сказав він.
Після розкопок, які проводилися вченими з Тель-Авіва та Університету Бен-Гуріона в Негеві, бивень буде передано до центру Управління старовиною для подальших досліджень.
Польським мисливцям за скарбами дозволили розкопати контейнер, закопаний біля палацового комплексу XVIII століття. Згідно з припущеннями ентузіастів-розслідувачів, у ньому знаходиться частина скарбів Третього рейху. Старт розкопок заплановано на 1 вересня.
Про це повідомляє The Daily Mail.
Група під керівництвом Фонду Сілезького мосту виявила контейнер на глибині трьох метрів під землею у селі Мінківське у травні цього року. Його розмір становить близько півтора метра.
Передбачається, що в контейнері знаходиться так зване золото Бреслау, яке зникло з поліцейського управління нинішнього міста Вроцлав, а також ювелірні вироби та цінні речі із запасів багатих німців, що жили в районі наприкінці Другої світової війни. Загальна вартість скарбу може досягати 200 млн доларів.
Місцезнаходження скарбу визначили завдяки щоденнику офіцера СС та карті. Ці документи передали шукачам скарбів нащадки військових. У щоденниковому записі від 12 березня 1945 року йдеться, що в оранжереї замку вирили котлован, куди помістили 48 скринь із рейхсбанку. Потім їх засипали землею та замаскували ще живими рослинами.
У тексті містяться вказівки ще на 11 скарбів у Нижній Сілезії, яка під час війни була німецькою територією. Так, офіцер СС описав інший палац, у колодязі якого заховано 28 тонн скарбів.
Палац у Мінківському було збудовано прусським генералом Фрідріхом Вільгельмом фон Зейдліцем. Він кілька разів змінював власників, а після війни там у різний час дислокувалися радянські та польські війська. У мирний час будівля була офісом місцевої ради, дитячим садком і навіть кінотеатром.
В одному з найстаріших міст Німеччини, Аугсбурзі, археологи виявили понад 400 кг знахідок римського періоду. Це найзначніше відкриття, пов’язане з артефактами давніх римлян за понад сто років.
Як заявив міський археолог Себастьян Гайрхос, під час розкопок на місці колишнього заводу автозапчастин було виявлено 800 монет, зброю, інструменти та ювелірні вироби.
Ці знахідки підтверджують, що військовий табір, розкопаний в Аугсбурзі, є найстарішим римським поселенням у Баварії. На основі виявлених монет та фрагментів кераміки було з’ясовано, що табір побудований у VIII–V ст. до н.е.
Завод автозапчастин тривалий час був закритий, тепер у цьому районі проводяться розкопки, оскільки там зводять житлові будинки. На щастя, велика кількість знахідок обіцяє розкрити багато нової інформації про римську епоху, зазначив аугсбурзький археолог.
У стародавньому філістимському місті Гаті на території Ізраїлю археологи знайшли кістяний наконечник стріли, повідомило видання Live Science. На їхню думку, він, імовірно, був випущений захисниками населеного пункту під час останнього бою.
Згідно з єврейською Біблією, цар Арама Хазаель завоював місто Гат у ІХ столітті до нашої ери під час походу на Єрусалим. Результати розкопок, які тривають і тепер, також свідчать про те, що в цей період у місті відбулися серйозні руйнування, які, можливо, стали наслідком битви.
Ліора Кольська Горвіц з Єврейського університету в Єрусалимі та її колеги стверджують, що знайдена стріла, імовірно, була випущена захисниками арамейського війська. А пошкодження, виявлені на її наконечнику, говорять про те, що зброя досягла місця призначення.
Археологи також не виключають, що наконечник був виготовлений у майстерні, яку вони знайшли у 2006 році. Там дослідники розкопали кілька кісток з нижніх і задніх кінцівок домашньої худоби й припустили, що ті, хто працював у майстерні, виготовляли кістяні наконечники стріл.
Вивчення скам’янілих коралів надало докази того, що зимові пилові бурі і тривалий період холодної зими сприяли розпаду стародавньої Аккадської імперії в Месопотамії.
Піщані бурі, які почастішали, призвели до занепаду сільського господарства і міграції людей з регіону Межиріччя, вважають автори роботи.
Аккадська імперія (24−22 століття до н.е.) була першою об’єднаною імперією в Месопотамії і процвітала завдяки розвитку іригації. Проте, поселення, схоже, були раптово покинуті приблизно 4200 років тому. Регіон залишався безлюдним ще приблизно 300 років.
Минулі дослідження показали, що Аккадська імперія, ймовірно, розпалася через різкі посухи і цивільні заворушення. Проте, кліматична динаміка, яка викликала масові збої в сільському господарстві і кінець епохи, була ще недостатньо вивчена.
Дослідники з Університету Хоккайдо, Інституту наук про коралові рифи KIKAI, Університету Кюсю і Університету Кіля провели палеокліматичні реконструкції температурних і гідрологічних змін в районах навколо археологічних розкопок Телль-Лейлан, центру Аккадської імперії. Вони відібрали шість 4100-літніх викопних коралів Porites з Оманської затоки. Зразки вивчили за допомогою радіовуглецевого датування і геохімічного аналізу, щоб підтвердити, що вони не були значно змінені в порівнянні з їх нинішнім станом.
Потім дані про корали порівнювалися з сучасними зразками коралів і метеорологічною інформацією. Незважаючи на те, що взимку для району досліджень випадає значна кількість опадів, дані про корали показують, що під час розпаду імперії в цьому районі відбувалися значні посухи.
Дані до і після краху імперії можна порівняти з сучасними даними про корали, показуючи, що сухі періоди були раптовими і інтенсивними.
Вплив пилових бур і нестача опадів викликали серйозні проблеми в сільському господарстві, що, можливо, призвело до соціальної нестабільності та голоду.
