Аналіз ДНК 2000-річного скелета чоловіка, знайденого в британському Кембриджширі, показав, що він належав до кочової групи сарматів і міг прийти туди з території сучасної України, пише ВВС.
Повний, добре збережений скелет археологи назвали Оффорд Клуні 203645 – за назвою села в Кембриджширі, де його знайшли під час дорожніх робіт на трасі A14 між Кембриджем і Гантінгдоном. Він лежав у канаві один, без будь-яких особистих речей, які б могли допомогти у встановленні його особи. Його поховали між 126 і 228 роками нашої ери, коли Британія була під окупацією Римської імперії.
ДНК чоловіка проаналізували на фрагменті крихітної кістки, вилученої з його внутрішнього вуха – вона збереглася найкраще порівняно з іншими частинами скелета.
“Генетично він сильно відрізнявся від інших романо-британських людей, досліджених на цей момент”, – сказала Марина Сілва, докторка наук з Лабораторії стародавньої геноміки Інституту Френсіса Кріка.
Додатковий хімічний аналіз зубів чоловіка, проведений археологічним факультетом Даремського університету, показав, що до шестирічного віку він вживав зерна проса та сорго, якими харчувалися сармати, але з віком кількість цих зерен в його раціоні значно зменшилась, натомість з’явилися сорти пшениці, поширені у західній Європі, що свідчить про факт його міграції на захід.
Спираючись на історичні архіви, вчені припускають, що Оффорд міг бути сином кавалериста або його рабом. Приблизно тоді, коли він жив, підрозділ сарматської кінноти, включений до складу римської армії, відправили до Британії.
Група дослідників із Інституту Френсіса Кріка та Оксфордського університету знайшла у Великій Британії зразки ДНК чуми віком у 4000 років, що стало найстарішим доказом смертоносного захворювання в країні.
Учені ідентифікували три випадки Yersinia pestis, бактерії, що викликає чуму, в людських останках – два в масовому похованні в Сомерсеті та один в Камбрії.
Команда взяла невеликі зразки скелета 34 осіб, шукаючи наявність Yersinia pestis у зубах. Було досліджено зубну пульпу, оскільки вона зберігає ДНК інфекційних захворювань.
Дослідники також проаналізували ДНК і виявили три випадки Yersinia pestis у двох дітей, яким було від 10 до 12 років, коли вони померли, і в однієї жінки віком від 35 до 45 років.
Згідно з висновками, ймовірно, ці троє людей жили приблизно в один час.
Дослідники стверджують, що цей штам чуми – походження пізнього неоліту та бронзового віку – найімовірніше був занесений у Центральну та Західну Європу близько 4800 років до нашої ери людьми, які прибули в Євразію.
[type] => post [excerpt] => Група дослідників із Інституту Френсіса Кріка та Оксфордського університету знайшла у Великій Британії зразки ДНК чуми віком у 4000 років, що стало найстарішим доказом смертоносного захворювання в країні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1685903880 [modified] => 1685886800 ) [title] => У Британії знайшли зразки ДНК чуми, яким 4000 років [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3954&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3951 [uk] => 3954 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 3952 [image] => Array ( [id] => 3952 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [original_lng] => 124380 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/630-360-1685553610-847.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 1893 [_thumbnail_id] => 3952 [_edit_lock] => 1685876001:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
RT @APMiddleEast: A monastery dating back 1,400 years has been discovered on an island off the United Arab Emirates, the second ancient church found in the federation. It sheds new light on the history of early Christianity along the Persian Gulf. By @jo… https://t.co/5PghfpUJ6Y
— ?UFO Aliens: Murder black people! Destroy Africa! (@CarnageMovie) November 3, 2022
Старовинну китайську вазу часів династії Цін знайшли в одній англійській кухні, за яку один з учасників, в телефонному режимі, запропонував 1,5 мільйона фунтів стерлінгів в аукціонному домі Dreweatts, що відбувся в графстві Беркшир у середу.
Рідкісна розписна ваза була виготовлена для китайського імператора Цзянь Лунга, який правив із 1735 до 1796 року. У 1980-х роках його купив британський хірург за кілька сотень фунтів стерлінгів, а потім віддав своєму синові, який, не підозрюючи, наскільки цінним є такий екземпляр, зберігав його на своїй кухні. Власник дізнався про те, який дорогоцінний скарб є в його власності, від одного експерта з антикваріату, котрий завітав до нього в гості.
На основі вази висотою 60 сантиметрів, прикрашеної золотом і сріблом на яскраво-блакитному фоні, зображено характерний шестизначний знак епохи Цьєнь-Лунга. Раніше аукціонний дім оцінив вартість вази в 110-150 тис. фунтів стерлінгів, – повідомляє інформаційне агентство BBC News.
Азіатський експерт аукціонного дому Марк Ньюстед розповів, що до цього витвору мистецтва був великий інтерес колекціонерів із Китаю, Гонконгу, Америки та Великобританії і, врешті-решт, після серйозної боротьби в процесі торгів, вазу купив іноземець, який підняв ставку, зателефонувавши до аукціонного дому.
Цього року відбуваються заходи, присвячені 1900-річчю з дня будівництва стіни, внесеної до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Археологічні скарби історичної пам’ятки Великобританії Вал Адріана опинилися під загрозою через глобальне потепління. Про це повідомляє телеканал France 24.
Вал Адріана – це кам’яна стіна завдовжки 118 кілометрів. Її 19 століть тому збудували римляни на західному та східному узбережжях Англії. Таким чином позначено кордон Римської імперії. Фортеця є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
„Місцевість навколо Вала Адріана вкрита болотами і торфовищами. Сира земля захищала речі наших предків, які потрапили в неї, протягом двох тисячоліть, зберігаючи їх у відмінному стані. Але глобальне потепління може позбавити нас можливості вивчити ці артефакти”, – заявив директор розкопок і голова організації Vindolanda Trust Ендрю Бірлі.
Волога земля захищає артефакти від кисню. Таким чином старовинні речі добре зберігаються у ґрунті. Але через глобальне потепління земля стає сухою, і з’являються тріщини, в які потрапляє кисень. Він згубно впливає на тендітні речі зі шкіри, текстилю та дерева. Артефакти просто починають розкладатися.
На основі нових архівних даних, розкритих британською пресою, вимальовується ще більш темна картина історії нацистських концтаборів, створених на Олдерні, одному з Нормандських островів, що перебувають під владою британської корони.
Консервативна британська газета The Times отримала доступ до цього часу невідомих записів у російських архівах, складених майором Теодором Панчеффом, колишнім офіцером британської військової розвідки після звільнення окупованого нацистами острова. Записи засновані на показаннях понад 3000 свідків: колишніх в’язнів, німецьких солдатів, цивільних осіб.
Під час Другої світової війни на території Великобританії функціонував нацистський концтабір, який знаходився на острові Олдерні. Тривалий час дані про нього були засекречені. Однак нещодавно в Росії сплив таємний звіт про цей концтабір. Документу вже понад 75 років, але в британських архівах він мав лежати недоторканним до 2045-го.
Секретний звіт про табори зробив офіцер британської розвідки Теодор Панчефф. Згідно з його даними, з 1942 по 1945 рік сюди було звезено тисячі французьких євреїв, радянських військовополонених і німецьких політв’язнів.
Панчефф дійшов такого висновку, переговоривши з понад трьома тисячами свідків. Вони розповіли, як німці заради забави знущалися над євреями та росіянами: били й убивали їх, змушували їсти гнилу їжу, сміття і равликів.
В’язні надзвичайно важко по 12 годин на день сім днів на тиждень працювали на будівництві укріплень на островах. Їм давали по пів літра кави на сніданок і тарілку розведеного капустяного супу на обід та вечерю. У своєму звіті Пантчефф посилається на кількох свідків, які казали, що до 1943 року найпоширенішою причиною смерті серед ув’язнених був голод. Згідно з повідомленням, протягом перших чотирьох місяців після створення таборів 20% тих, хто потрапив сюди, загинули під час будівництва лінії прибережної оборони.
Свідки також заявили, що охоронці СС спеціально заохочували вбивства полонених, адже отримували додаткову плату або відпускну винагороду за кожних п’ятьох убитих. Зловмисники «змагалися» один з одним за ці переваги й розстрілювали в’язнів за найменші порушення, ідеться у звіті. Одна із жорстоких ігор охоронців полягала в тому, щоб кидати недопалки на землю і розстрілювати на місці тих в’язнів, які намагалися їх зловити.
За оцінками експертів, у той час на острові перебувало понад 6 тисяч осіб 27 різних національностей, і щонайменше 700 в’язнів загинули протягом згаданого періоду. Однак, на думку багатьох свідків, кількість смертей була значно більшою. Дехто заявив, що німці залишили на острові чимало незадокументованих братських могил.
Улітку 1940 року, відразу після французької капітуляції, німці окупували Нормандські острови. Вінстон Черчилль вирішив за них не боротися, тому що не надавав їм великого стратегічного значення. До приходу німців населення острова було евакуйоване до Англії. Нацисти почали будівництво трудових таборів на Олдерні в 1941 році, а до 1943-го два з них перетворили на концентраційні.
Нормандські острови залишалися окупованими до 9 травня 1945 року, останнього дня війни в Європі.
У центрі міста Глостер в Англії під час знесення багатоповерхової автостоянки виявили залишки монастиря кармелітів. Раніше історикам було відомо, що колись у цій місцевості знаходилася культова споруда, але вони не знали, де саме. Тепер це з’ясувалося під час ремонтних робіт, які розпочалися в районі міста King’s Quarter у липні, повідомив інформаційний портал bbc.com.
Монастир мав назву Вайтфраярс. Археологи, які досліджували його руїни, установили, що до церковного комплексу входили принаймні чотири великі будівлі, зведені з каменю або з кам’яним фундаментом. Учені відзначили, що деякі з них мали стіни завтовшки в один метр. Науковці виявили також залишки кахельних підлог і частину середньовічного водостоку.
Деякі більші стіни розташовані в напрямку схід – захід, що є типовим для середньовічних церковних будівель. Монастир був заснований у 1270 році, але в XVI столітті значну частину споруд знесли, і їхні сліди збереглися тільки на історичних картах. Вайтфраярс, який виховав багатьох відомих ченців, відігравав значну роль у Глостері близько 300 років.
