Гробниця першого імператора Китаю Цінь Шихуана залишається закритою з 208 року до нашої ери. Причини — поєднання небезпеки, політики та ризику безповоротного знищення історичних пам’яток.
Про це пише видання Interesting Engineering.
У 1974 році селяни в китайській провінції Шеньсі випадково натрапили на уламки глини. Згодом з’ясувалося, що це частина Теракотової армії — близько 8 тисяч глиняних фігур воїнів у натуральний зріст. Відкриття стало одним із найважливіших в археології Китаю. Але армія — лише частина значно більшого комплексу.
Теракотові воїни охороняють гробницю першого імператора об’єднаного Китаю — Цінь Шихуана. За історичними джерелами, його поховання є величезним підземним комплексом розміром із місто, який ніколи не відкривали.
Офіційна назва комплексу — Мавзолей Цінь Шихуана. Він розташований поблизу сучасного міста Сіань і будувався приблизно 38 років. За даними ЮНЕСКО, площа всього комплексу становить понад 56 квадратних кілометрів.
Давньокитайський історик Сима Цянь писав, що всередині гробниці є підземний палац із «річками ртуті», які імітують водойми Китаю. Також він згадував про стелю з перлинами, що символізують зоряне небо, та механічні пастки для захисту від грабіжників. За його словами, у будівництві могли брати участь сотні тисяч людей.
Частину цих описів підтверджують сучасні дослідження. Науковці зафіксували рівень ртуті в ґрунті навколо кургану у 20−50 разів вищий за норму. Радари також показують наявність великих порожнин і багаторівневої структури під землею.
Археологи досліджували зовнішні ділянки комплексу — майстерні, колісниці, поховання воїнів. Але центральний курган, де розташована поховальна камера імператора, залишається недоторканим.
Основна причина — ризик знищення вмісту. Усередині зберігається герметичне середовище, створене понад 2200 років тому. Відкриття гробниці означало б потрапляння повітря, зміни температури та вологості, а також появу мікроорганізмів. Це може зруйнувати лаковані труни, шовкові тканини, фарбовані скульптури, документи та інші органічні матеріали.
Подібний досвід уже був: після відкриття Теракотової армії в 1970-х роках яскраві фарби на фігурах почали зникати буквально за лічені хвилини. Хоча технології збереження з того часу покращилися, для такого масштабного об’єкта їх досі вважають недостатніми.
У Китаї діє принцип: «не розкопувати, якщо неможливо зберегти». За оцінкою влади, сучасна наука поки не гарантує повного захисту вмісту гробниці.
Окрема проблема — небезпека ртуті. Якщо всередині справді є ртутні канали або озера, їх відкриття може спричинити витік токсичних парів. Для безпечних робіт потрібні складні системи вентиляції, хімічного захисту та постійного контролю повітря.
Є й політичний чинник. Цінь Шихуан — ключова постать для китайської історії та державної ідеології. Його гробниця має статус національного символу. Будь-яка помилка під час розкопок могла б викликати гучний суспільний скандал.
Попри це, вчені не припиняють дослідження. Вони використовують безконтактні методи: георадар, магнітні вимірювання, аналіз газів, супутникові знімки. Це дозволяє вивчати внутрішню структуру комплексу, не порушуючи його цілісності.
У результаті гробниця Цінь Шихуана вважається однією з найбільш досліджених, але водночас не відкритих споруд у світі.
Понад 2200 років вона залишається своєрідною «капсулою часу». Коли і чи буде її відкрито — невідомо. Наразі в Китаї вважають, що краще зачекати, ніж ризикувати знищенням унікальної спадщини.
[type] => post [excerpt] => Гробниця першого імператора Китаю Цінь Шихуана залишається закритою з 208 року до нашої ери. Причини — поєднання небезпеки, політики та ризику безповоротного знищення історичних пам’яток. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1766998200 [modified] => 1766929217 ) [title] => Запечатана понад 2200 років тому. Чому в Китаї досі не наважуються відкрити гробницю першого імператора [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=5379&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 5379 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 5380 [image] => Array ( [id] => 5380 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0.webp [original_lng] => 87456 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/9a9e92c319c22ae3f8a8a97a04eedaf0.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1766922017:2 [_thumbnail_id] => 5380 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 631 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 600550382001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 116838 [1] => 3525 ) [tags_name] => Array ( [0] => гробниця [1] => Китай ) ) [1] => Array ( [id] => 5264 [content] =>
На місці розкопок знайшли вироби з кераміки, серед яких здебільшого кухонні посудини, триножники та миски.
На сході Китаю археологи виявили найдавніше доісторичне місто в країні, вік якого становить близько 6000 років. Про це у п’ятницю, 26 вересня, повідомляє China Daily з посиланням на місцевий Інститут культурних реліквій та археології.
Зазначається, що поселення знаходиться у провінції Цзянсу в нижній течії річки Янцзи поблизу міста Усі, одного з найдавніших міст Китаю.
На місці розкопок археологи виявили переважно реліквії культури Мацзябан епохи неоліту (приблизно з 5000 року до 3300 року до нашої ери), яка займала дельту річки Янцзи на захід від сучасного Шанхаю, та її пізнішого періоду, що отримав назву культура Сунцзе.
На сьогодні розкопано площу близько 16 тисяч квадратних метрів, на якій дослідники знайшли вироби з кераміки, переважно червоної піщаної кераміки, серед яких здебільшого кухонні посудини, триножники та миски, що є типовими ознаками культури Мацзябан.
Керівник археологічної групи і заступник директора провінційного інституту культурних реліквій та археології Чжоу Жунькень розповів, що за допомогою радіовуглецевого аналізу дослідникам вдалося встановити вік знайдених на місці розкопок деревного вугілля та насіння рослин, які датуються приблизно 6000 роками тому.
Також було знайдено понад 140 гробниць культури Сунцзе, що містили поховальні предмети, зокрема нефритові й кам’яні сокири, керамічні триножники, чашки та глечики з великим горлом. Деякі гробниці, напевно високопоставлених осіб, містили понад 20 поховальних предметів, що свідчить про високий статус їхніх власників.
За словами дослідників, виявлене місто культури Мацзябан поблизу Усі є одним із найдавніших доісторичних міст у Китаї і має велику академічну цінність для дослідження витоків китайської цивілізації.
A study in @Nature finds that two archaeological sites located over 2,000 m above sea level in the mountains of Uzbekistan were major urban centres, positioned along Asia’s medieval Silk Routes. https://t.co/OV1Id0torRpic.twitter.com/0kKUbiHFze
Вчені виявили під Південним Китаєм гігантський ланцюг згаслих вулканів довжиною 700 км. Він виник під час розпаду суперконтиненту Родинія близько 800 млн років тому.
Під товщею осадових порід у Південному Китаї науковці виявили величезний ланцюг згаслих вулканів, довжиною близько 700 км і шириною до 50 км. Ця система виникла приблизно 800 мільйонів років тому під час розпаду суперконтиненту Родинія, коли зіткнулися блокова плита Янцзи та Китайська океанічна плита.
Вулканічна активність з’явилася внаслідок субдукції — процесу, при якому щільна океанічна кора занурюється під легшу континентальну. Під час занурення кора нагрівається, виділяючи воду, що призводить до утворення магми. Магма підіймається вгору, формуючи вузький ланцюг вулканів — так звану вулканічну дугу.
За допомогою аеромагнітних датчиків вчені виявили під Сичуанською западиною магнітну аномалію — смугу багатих на залізо порід, розташовану на глибині близько 6 км. Її протяжність становить понад 900 км у напрямку з північного сходу на південний захід. Аналіз зразків зі свердловин підтвердив, що ці породи мають магматичне походження і утворилися від 770 до 820 мільйонів років тому.
Науковці припускають, що такий широкий пояс вулканів утворився через так звану субдукцію плоскої плити, коли океанічна плита довго ковзає горизонтально перед тим, як остаточно зануритися. Це формує два окремих вулканічних пояси — один ближче до краю плити, інший — глибше всередині континенту. Подібне явище спостерігається нині в Андах.
Деякі геологи, втім, вважають, що знайдені вулканічні системи можуть бути незалежними, але одночасними за віком. Незалежно від походження, відкриття змінює уявлення про масштаб магматичної активності на цій території. Вчені вказують, що такі процеси могли суттєво вплинути на клімат Землі, оскільки вулканізм виділяє вуглекислий газ, а вивітрювання гір його поглинає — разом ці механізми формують глобальний вуглецевий цикл.
Китаю вдалося повернути з-за кордону стародавню добре збережену бронзову ритуальну посудину, викрадену чотири десятиліття тому, вік якої може становити понад 3000 років.
За даними Національного управління культурної спадщини КНР, бронзову посудину, яка носить назву “Фен Сіншу Гуей” (Feng Xingshu Gui), знайшли в 1978 році на місці археологічних розкопок часів пізньої династії Західна Чжоу (1046 – 771 роки до н. е.) неподалік від міста Баоцзі у північно-західній китайської провінції Шеньсі.
Артефакт був у чудовому стані з добре збереженими деталями оздоблення та написами древніми ієрогліфами на дні посудини.
Національне управління класифікувало знахідку як культурну реліквію найвищої категорії, що перебуває під охороною держави.
Утім, в листопаді 1984 року посудину викрали, і відтоді тривали її пошуки.
Як розповіли у виданні, в січні минулого року реліквію вдалося знайти в одній з американських родин у Нью-Йорку, яка, дізнавшись про історію артефакту, погодилися повернути його уряду Китаю.
Процедура репатріації тривала майже рік і завершилася поверненням реліквії до Китаю на початку лютого.
They found it! This is likely the time capsule everyone was looking for. Conservators studying it—stay tuned for next steps! (Won’t be opened today) pic.twitter.com/3lWrsPGZd2
They found it! This is likely the time capsule everyone was looking for. Conservators studying it—stay tuned for next steps! (Won’t be opened today) pic.twitter.com/3lWrsPGZd2
Китайські дослідники виявили скам’янілі рештки стародавнього виду носорогів, які мешкали у Східній Азії чотирнадцять мільйонів років тому. Унікальна знахідка вважається важливим доказом міграції тварин до Східної Азії.
Просанторинус належав до невеликого, але нині вимерлого роду телеоцератинних носорогів, який колись був широко поширений в Європі. Однак про еволюцію цього роду в Азії мало що відомо через брак подібних викопних решток.
Вид носорогів, який датується періодом середнього міоцену і скам’янілі рештки якого були знайдені в китайському Нінся-Худжському автономному районі, був ідентифікований дослідниками з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології Китайської академії наук. Філогенетичний аналіз засвідчив, що знахідка є відносно поширеним нащадком роду Prosantorhinus.
Дослідники назвали новий вид Prosantorhinus Yei Sp. Nov.
Добре збережений череп дорослої особини цього виду мав невеликий ріг, що ріс із потовщених і рельєфних носових кісток.
Відкриття дозволяє припустити, що тварини, які належать до групи Prosantorhinus, були поширеним видом на дуже великій території від Європи до Китаю. А це, на думку вчених інституту, означає, що міграція звірів не була обмежена екологічними та географічними бар’єрами в Євразії.
Стаття про це дослідження була опублікована в лондонському зоологічному журналі Ліннеївського товариства.
Залишки кораблів часів династії Мін виявили на глибині 1500 м біля берегів Китаю. На суднах та поруч із ними було знайдено багато інших артефактів.
Підводний човен виявив два уламки на дні Південно-Китайського моря наприкінці минулого року. Тепер дослідники сортують артефакти часів династії Мін. Усередині та навколо кораблів також виявили багато древніх реліквій.
За даними Національного управління культурної спадщини Китаю (NCHA), у цьому місці знаходяться сотні тисяч порцелянових урн, а також оброблена деревина. За словами одного з експертів, дерев’яні матеріали, імовірно, походять із Південно-Східної Азії й були призначені для будівництва споруд, подібних до палацу імператора.
Кораблі належали династії Мін (1368–1644). Перший уламок датується часом правління імператора Чженде (1506–1521), другий – імператора Хунчжи (1488–1505).
Уламки лежать на морському дні на відстані 20 км один від одного. NCHA встановило, що вони рухалися в різних напрямках уздовж Морського шовкового шляху.
Знахідки можуть дати більш детальне уявлення про цей маршрут, який є менш відомим, ніж сухопутний Шовковий шлях.
Влада дозволила проводити подальші дослідження на двох ділянках до квітня 2024 року.
[type] => post [excerpt] => Залишки кораблів часів династії Мін виявили на глибині 1500 м біля берегів Китаю. На суднах та поруч із ними було знайдено багато інших артефактів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1685299440 [modified] => 1685279141 ) [title] => На дні Південно-Китайського моря знайшли кораблі часів династії Мін [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3938&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3932 [uk] => 3938 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 3933 [image] => Array ( [id] => 3933 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm.jpg [original_lng] => 360149 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm-768x403.jpg [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm-1024x538.jpg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/49067674-3740496-08cd2e04097e00e61e781ee7a3668a42-wm.jpg [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [translation_required] => 1 [views_count] => 3983 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 3933 [_edit_lock] => 1685268341:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_7404820ffd3fedf2457fd6a9f5295f61] => [_oembed_time_7404820ffd3fedf2457fd6a9f5295f61] => 1685288645 [_oembed_107a24601b9968954ae8d89c887e3062] => [_oembed_time_107a24601b9968954ae8d89c887e3062] => 1719497663 [_algolia_sync] => 508006864000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 3525 [1] => 3123 ) [tags_name] => Array ( [0] => Китай [1] => кораблі ) ) [6] => Array ( [id] => 3832 [content] =>
Вчені з Інституту археології провінції Шаньсі виявили 58 гробниць часів династії Тан у Китаї.
Про це повідомляє Heritage Daily.
Група поховань складається з невеликих та середніх підземних гробниць прямокутної, трапецієподібної чи неправильної форми.
У двох гробницях вчені виявили кам’яні епітафії, датовані 795 та 810 роками нашої ери, які прикрашені різьбленням, оточеним дванадцятьма символами китайського зодіаку.
У ході розкопок вчені виявили понад 300 артефактів: численні бронзові дзеркала та кілька глечиків, горщиків та мисок з жовтою та білою глазур’ю. Дзеркала в основному мають круглу форму, а деякі екземпляри – форму квітки.
Династія Тан правила у Китаї з 618 по 907 рік нашої ери. За нею був період п’яти династій і десяти королівств. Вчені зазначили, що відкрита ними ділянка стала наймасштабнішим похованням гробниць часів цієї династії, знайдених у міському окрузі Датун. Відкриття надасть важливу інформацію для розуміння політики, економіки, культури та похоронних звичаїв за часів династії Тан.
У провінції Цзянсі на півдні Китаю були виявлені яйця, що містять скам’янілі ембріони, та останки динозавра, який сидів на них у гнізді. Це перша подібна знахідка у світі.
Викопні останки належать овірапторіду, особині, що належить до групи птахоподібних тероподів, або ящеротазових динозаврів. Ці тварини жили в Крейдовий період 145–66 млн років тому, в останній (третій) геологічний період мезозойської ери. Нещодавно виявлені останки були знайдені в 70-мільйонному шарі крейдяних порід у місті Канчу.
На думку фахівців, динозаври, які збереглися у своїх гніздах, – дуже рідкісна знахідка, як і викопні ембріони. Це перший випадок, коли динозавр, що не належить до групи пташиних, був виявлений на гнізді з яєць, усередині яких збереглися ембріони.
Останки є неповним скелетом великого, імовірно дорослого овірапторіда, який сидить у типовій пташиній позі над кладкою зі щонайменше 24 яєць. Крім того, принаймні в семи з цих яєць зберігаються кістки або часткові скелети невилуплених ембріонів. Пізня стадія розвитку ембріонів і безпосередня близькість дорослої особини до яєць переконливо свідчать про те, що остання померла в процесі висиджування свого потомства, тобто динозавр не тільки відкладав яйця, а й зберігав їх, як крокодили.
Хоча кілька дорослих овірапторідів знаходили в гніздах і раніше, тоді всередині яєць не виявляли ембріонів. «Цього разу дитинчата були майже готові до вилуплення, що, безсумнівно, говорить про те, що цей динозавр був турботливим батьком, який зрештою віддав своє життя, висиджуючи потомство», – цитує дослідників з науковий портал EurekAlert.com.
Як зазначається, команда фахівців провела аналіз ізотопів кисню, який показав, що яйця висиджувалися при високих температурах. Більше того, хоча всі ембріони були добре розвинені, деякі з них, мабуть, були більш зрілими, ніж інші, що, у свою чергу, передбачає, що яйця овірапторідів в одній кладці могли вилупитися в різний час. Ця характеристика, відома як асинхронне вилуплення, імовірно, розвивалася незалежно в овірапторідів та деяких «сучасних» птахів.
Ще один цікавий аспект полягає в тому, що в дорослої особини знайшли скупчення гальки в черевній порожнині. Ці камені, швидше за все, є гастролітами, або «шлунковими каменями», які тварина проковтувала навмисно, щоб вони допомагали перетравлювати їжу. Це перший випадок, коли в овірапторідів були виявлені безсумнівні гастроліти, тож вони можуть дати нове розуміння раціону тварин.
