Array ( [count_posts] => 1 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo3OiJoaXN0b3J5Ijt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjExODg7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9 [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 1281 [content] =>Наш рідний край славний мальовничими куточками – озерами, потічками та водоспадами, незвіданими лісами та гірськими хребтами. Всі ці природні дива розташовані зовсім близько із нами! Однак ми, люди, не завжди звертаємо увагу на те, що знаходиться на відстані витягнутої руки, а мріємо про білосніжний пісок, моря та пальми, які, на жаль, у нашому гірському краї не зустрінеш.
Проте реалії «карантинного сезону» наштовхули нас на те, щоб ми озирнулись та добре поглянули навколо себе. І, як виявилося, в рідному Закарпатті є чимало природних чудес, що закохують у себе із першого погляду.
Ну, хто із нас не бачив Синевирське озеро – найбільше і найглибше високогірне озеро України, яке розташоване саме в нашому краї на висоті 989 метрів над рівнем моря? Проте, якщо вірити соціальним мережам, воно й дотепер може дивувати та вабити краян – хтось приїздить уперше, а хтось удесяте, однак емоції від цього не змінюються – його краса зачаровує.
Озеро входить до складу Національного природного парку «Синевир» і розташоване поблизу села Синевирська Поляна Міжгірського району. Середня його площа 4-5 гектарів, середня глибина становить 8-10 м, а максимальна – 22-24 м. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера – Морське Око.
Синевирське озеро вважається, напевне, одним із найпопулярніших місць в Україні для відвідин туристів та подорожуючих різних країн Європи та світу. Озеро утворилося у післяльодовиковий період унаслідок перекриття річкової долини зсувами. У лісах довкола озера росте 38 видів унікальних рослин і живе 20 видів тварин, занесених до Червоної книги.
Неподалік від Синевиру знаходиться ще одна туристична родзинка Закарпаття. Мальовнича Колочава – одне з найдовших сіл в Україні, його довжина становить 15 км. Але знаменита Колочава не лише через це. Карпатська глибинка може похвалитися мінеральними джерелами, неймовірними краєвидами на гори та давньою історією, адже перша письмова згадка про нього датується 1463 р.
Про багате минуле села можна дізнатися більше, відвідавши один із десяти музеїв села: музей архітектури та побуту «Старе село», «Колочавську вузькоколійку», «Колочавський бокораш», «Радянську школу», «Чеську школу», історико-військові музеї: «Лінія Арпада», «Воїнам-інтернаціоналістам», «Бункер Штаєра», «Церкву Святого Духа» (архітектурна пам’ятка кінця ХVIII ст. в стилі бароко) та етно-музей Івана Ольбрахта. Під час відвідування Колочави ви гарантовано отримаєте естетичне задоволення та зробите багато відкриттів.
Ще одне з природних чудес Закарпаття – мальовничий каскадний водоспад Шипіт. Він знаходиться на північних схилах гірського масиву полонини «Боржава», біля підніжжя гори Гемба. Розташований Шипітський водоспад у глибокій ущелині річки Пилипець.
Шипіт – один із найкрасивіших водоспадів України. Навколо нього ліс, прохолода і тиша. Водоспад утворився на місці виходу стійких пісковиків палеогену й гравелітів із тонкими шарами сланців. Свій початок це диво природи бере на високих схилах гори Великий Верх (1598 м). Струмені кришталево прозорої води невеличкого гірського джерельця Площанка зриваються з 14-метрової висоти в декілька каскадів і розсіюються хмарою крапель.
Водоспад Шипіт користується великою популярністю серед туристів, адже милуватися ним можна будь-якої пори: взимку він повністю не замерзає, навесні його бурхливі потоки підсилюються талими водами, а влітку та восени, коли навколишні схили гір укриті кольоровим різнобарв’ям, тут можна робити неперевершені фото.
У глибині Карпат, на території Карпатського біосферного заповідника, розташована тутешня унікальна окраса і найвизначніша пам’ятка природи – скеля Карстовий міст. Скеля височіє посеред букових пралісів, на одній з останніх ділянок дикої природи в центрі Європи, на висоті 800 метрів над рівнем моря. Це природна арка, що утворилася ще в ті часи, коли нинішні Карпати були морським дном. Сюди не дуже легко дістатися, кілька кілометрів угору від села Уголька Тячівського району до скелі Карстовий міст доводиться йти пішки, зате побачене вражає кожного, хто тут побував.
Незвичність печери привертала увагу людей уже в прадавні часи. Ще півтисячоліття тому тут сповідували язичництво і поклонялися Сонцю. Саме на Карстовому мості було розташоване язичницьке капище. Про це свідчать і архівні матеріали, і знахідки. Хоча місцеві мешканці мають свою версію і вважають, що капище було розташоване неподалік звідси, на сусідній горі Погарь.
Унікальний природний об’єкт юрського періоду – Карстовий міст у скелі Чурь – утворився в мармуризованих вапняках. Прохід має ширину 10 метрів і висоту 3 метри. Скеля стоїть ніби на трьох «ногах», під нею може вільно пройти доросла людина. Відкриті ділянки цієї величезної брили покриті мохами та лишайниками, поряд із ними ростуть рідкісні види папоротей та нечисленні букові насадження.
Гори – це візитівка нашого краю, перлина, яка робить Закарпаття впізнаваним регіоном далеко за межами України. Тому виділити якусь одну гору тут просто неможливо. В наших краях можна знайти маршрут до душі як досвідченому мандрівнику, так і початківцю. Чого варті лише найбільші вершини, розташовані у Рахівському районі – Говерла (2061 м), Бребенескул (2036 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2001), Мунчель (1998), Туркул (1933), Піп Іван Мармароський (1936), Пожижевська (1885). Похід на одну з таких природних мекк дозволить побачити красу Карпат ізсередини, вдихати свіже повітря на повні легені, поїсти дари лісу прямо з кущиків – робити все, щоб вирватися з офісних буднів та отримати насолоду від єднання з природою хоч ненадовго.
Проїжджаючи між селищем Ясіня та селом Кваси, варто побачити й водоспад Труфанець – найвищий природний водоспад Закарпаття. Кришталево-чиста вода з південно-східних схилів Свидовецького хребта тут впадає у Чорну Тису із 36-метрової висоти і, розбиваючись об скелі, формує неймовірні візерунки.
Протягом року Труфанецький водоспад відвідує безліч туристів, тому тут давно облаштували спеціальний оглядовий майданчик – красиву дерев’яну альтанку-міст через річку, котра нагадує казковий лісовий будиночок. Дістатися до неї можна сходами за лічені секунди і саме звідси сповна насолодитися усією красою водоспаду.
Походили в лісі, у горах, подивилися на озеро та водоспад – час розслабитися у солоних озерах Солотвина, що у Тячівському районі. Видобуток солі в цих місцях існував від часів завоювання Дакії римським імператором Траяном – ІІ ст. н. е. Щороку Солотвино приваблює тисячі туристів не тільки з України, але й із-за кордону своїми унікальними рекреаційними ресурсами: соляними шахтами, карстовими соляними озерами і розсолами шахтних вод.
Оздоровчий курорт Солотвино розташований навколо десяти озер, кожне з яких має унікальний склад води – від дуже солоного до прісного, і знаходяться вони всього за декілька десятків метрів одне від одного. Вода в озерах термальна, мінеральна та солена з рідкісними елементами, тож купатися тут – не тільки задоволення, а й неабияка користь для здоров’я.
І цей список можна продовжувати ще дуже довго. Але висновок буде той самий – наш край дійсно унікальний і кожен може знайти у ньому щось своє…
Вікторія КОПИНЕЦЬ, „Карпатський об’єктив”
[type] => post [excerpt] => Наш рідний край славний мальовничими куточками – озерами, потічками та водоспадами, незвіданими лісами та гірськими хребтами. Всі ці природні дива розташовані зовсім близько із нами! Однак ми, люди, не завжди звертаємо увагу на те, що знаходиться ... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1602842407 [modified] => 1602846760 ) [title] => Природні дива Закарпаття, в які не гріх закохатися [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=1281&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 1281 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 1282 [image] => Array ( [id] => 1282 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua.jpg [original_lng] => 1198244 [original_w] => 787 [original_h] => 468 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua-300x178.jpg [width] => 300 [height] => 178 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua-768x457.jpg [width] => 768 [height] => 457 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua.jpg [width] => 787 [height] => 468 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua.jpg [width] => 787 [height] => 468 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua.jpg [width] => 787 [height] => 468 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/karst-mist-http-www-ecozakarpat-net-ua.jpg [width] => 787 [height] => 468 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1602835960:3 [_thumbnail_id] => 1282 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 4336 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1182 [1] => 1183 [2] => 1189 [3] => 1188 [4] => 1184 [5] => 1181 [6] => 1185 [7] => 1186 [8] => 1187 ) [tags_name] => Array ( [0] => водоспади [1] => гори [2] => Карстовий міст [3] => Колочава [4] => ліса [5] => озера [6] => природа [7] => Синевир [8] => Шипіт ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 1188 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => history ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 1188 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => history ) [_domains] => Array ( [history] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )