Археологи виявили у похоронній печері Єрусалиму гробницю куртизанки-гетери

Під час розкопок на Віа Хеврон в Єрусалимі була виявлена похоронна печера, що містить могилу куртизанки (гетери давньогрецькою мовою), що датується кінцем IV – початком III століття до нашої ери.

Управління старовин Ізраїлю (IAA) повідомило, що кремовані останки молодої жінки були виявлені поруч з рідкісною коробкою з дзеркалами, що прекрасно збереглася, в похоронній печері в районі Єрусалима, рідкісному свідченні елліністичного періоду.

Дослідження було проведено Тель-Авівським університетом та Управлінням старовин Ізраїлю під керівництвом доктора Гая Стібеля з факультету археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету та археолога Управління старовин Ізраїлю Ліат Оз.

За словами доктора Гая Стібеля з кафедри археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету, «це, по суті, раннє свідчення кремації в Ізраїлі в період еллінізму».

У похоронній камері було виявлено обвуглені людські кістки, які доктор Йоссі Нагар, фізичний антрополог Управління старовин Ізраїлю, ідентифікував як кістки жінки.

Поруч із кістками було знайдено кілька гнутих залізних цвяхів, а на подив археологів, поруч із кістками обгорілої жінки було виявлено похоронний інвентар – рідкісний тип складаної бронзової скриньки для дзеркала.

“Це лише друге дзеркало такого типу, виявлене на сьогоднішній день в Ізраїлі, а всього у всьому світі еллінізму відомо всього 63 дзеркала такого типу”, – говорить Ліат Оз, керівник розкопок від імені Управління старовин Ізраїлю. Якість виготовлення дзеркала настільки висока, що воно збереглося у відмінному стані та виглядало так, ніби було зроблено вчора».

Жінка, ймовірно, була компаньйонкою / куртизанкою, відомою як гетера, яка супроводжувала високопоставленого військового чи елліністичного урядовця під час кампаній Олександра Великого або, що ймовірніше, під час Війн діадохів (Війн наступників Олександра).

Дослідники зазначили, що цей дар у вигляді складних дзеркал-коробок був задокументований у гробницях і храмах греко-елліністичного світу і є явною вказівкою на гендерний артефакт, пов’язаний з грецькими жінками.

Дзеркала-скриньки зазвичай прикрашалися гравюрами або чудовими рельєфами ідеалізованих жіночих фігур і фігур богинь, особливо Афродіти, богині кохання.

«Найбільш хвилююче питання, яке виникло внаслідок цього відкриття, полягало в тому, що робить могила гречанки на шосе, що веде до Єрусалиму, далеко від будь-якого місця чи поселення того періоду. Гробниця нас особливо заінтригувала, в тому числі й у світлі того факту, що археологічні відомості про Єрусалим та його околиці в ранній період еллінізму дуже мізерні», — говорить доктор Штибель.

Щоб розгадати цю загадку, дослідники мали у своєму розпорядженні низку унікальних даних, що характеризують поховання на Віа Хеврон, які пролили світло на дивовижне оповідання; рідкісне та дороге дзеркало-скринька та кремація, добре відома в грецькому світі, а також знахідка залізних цвяхів у похованні. Обговорюючи статус жінки, дослідники вважають, що вона, ймовірно, була супутницею/куртизанкою (гетерою), а не заміжньою жінкою, оскільки останні рідко залишали свій будинок у Греції, не кажучи вже про те, щоб приєднуватися до своїх чоловіків у військових походах.

Той факт, що біля похоронної печери не було поселення, мабуть, вказує на те, що це могила гречанки, яка супроводжувала високопосадовців або елліністичного державного чиновника і була похована на узбіччі дороги.

«Бронзові дзеркала, подібні до того, що було знайдено, вважалися дорогим предметом розкоші, і вони могли потрапити у володіння гречанок двома шляхами; як частина посагу перед весіллям або як подарунок чоловіка своїм гетерам. Таким чином, дзеркала символізували також зв’язок, а також інтимні відносини між клієнтами і гетерами. Гетери становили частину давньогрецького соціального інституту, у якого жінки, подібно, наприклад, японським гейшам, надавали послуги соціального супроводу, причому необов’язково лише чи переважно сексуальні послуги. Деякі з них стали громадянським подружжям греко-елліністичних правителів, а також високопоставлених генералів та відомих інтелектуалів. Гетери влаштовували літературні салони та служили музами найзнаменитіших творів скульптури та живопису.

У найближчому майбутньому дослідники мають намір отримати точніші дані про походження дзеркала, намагаючись пролити додаткове світло на біографію жінки і, можливо, навіть на походження старшого, якого вона супроводжувала.

Джерело