Знайдений череп віком 1 мільйон років може свідчити про більш раннє походження людини

Науковці з’ясували, що стародавній череп віком 1 мільйон років, знайдений у Китаї, може свідчити, що сучасні люди з’явилися набагато раніше і, можливо, за межами Африки. Це відкриття змінює звичні уявлення про історію нашого виду, пише УНН із посиланням на The Guardian.

Провідні вчені дійшли такого висновку після повторного аналізу черепа, відомого як Юньсянь 2, виявленого в Китаї та раніше класифікованого як такий, що належить представнику первісного виду людини Homo erectus.

Провівши складну реконструкцію черепа, науковці дійшли висновку, що він, ймовірно, належав представнику виду Homo longi, або “людини-дракона”, близько пов’язаного з денисівцями – з яким наші предки проживали спільно. Якщо це підтвердиться, знахідка стане найближчим із відомих свідчень до моменту, коли шляхи сучасних людей, неандертальців і денисівців розійшлися, що змусить учених по-новому поглянути на останній мільйон років еволюції людини.

Це багато змінює в уявленнях, оскільки говорить про те, що мільйон років тому наші предки вже розділилися на окремі групи, що вказує на набагато раніший і складніший еволюційний розкол людини, ніж вважалося раніше. Це більш-менш подвоює час походження Homo sapiens- сказав професор Кріс Стрінгер, антрополог і керівник досліджень еволюції людини в Музеї природної історії в Лондоні.

Череп вперше виявили в провінції Хубей у 1990 році, сильно подрібнений та важкий для інтерпретації. Виходячи з його віку та деяких характерних рис, його було віднесено до Homo erectus (Чоловік прямоходячий), групи, яка, як вважається, містить прямих предків сучасних людей.

У новому дослідженні науковці застосували передову комп’ютерну томографію, високоточне 3D-сканування та складні цифрові методи для віртуальної реконструкції черепа. Хоч великий, приземкуватий мозковий футляр і виступаюча нижня щелепа нагадують Homo erectus, загальна форма мозку та зубів більше відповідає Homo longi – виду, який, на думку вчених, включає денисівців. Таке відкриття відсуває момент розходження ліній наших предків, неандертальців та Homo longi щонайменше на 400 тисяч років і підвищує ймовірність того, що спільний предок сучасних людей міг жити у Західній Азії, а не в Африці.

“Ця скам’янілість найближче, що ми маємо до предка всіх цих груп”, — сказав Стрінгер.

Обчислювальний аналіз ширшого вибору скам’янілостей показує, що за останні 800 000 років люди з великим мозком еволюціонували лише за п’ятьма основними гілками: азійський прямоходячий, гейдельберзький, сапієнс, неандертальці та Homo longi (включаючи денисівських людей).

Ми вважаємо, що це дослідження є знаковим кроком до вирішення “плутанини посередині” заплутаного масиву людських скам’янілостей віком від 1 мільйона до 300 000 років тому, яка десятиліттями хвилювала палеоантропологів- сказав Стрінгер.

Ці висновки суперечать деяким нещодавнім аналізам, заснованим на генетичних порівняннях ДНК живих людей та стародавньої ДНК, а це означає, що висновки, ймовірно, будуть суперечливими.

Доктор Фрідо Велкер, доцент кафедри еволюції людини в Копенгагенському університеті, який не брав участі в дослідженні, сказав: “Цікаво мати цифрову реконструкцію цього важливого черепа. Якщо це буде підтверджено додатковими скам’янілостями та генетичними доказами, розбіжність у датуванні буде справді несподіваною. Як варіант, молекулярні дані самого зразка можуть дати розуміння, що підтверджує або спростовує морфологічну гіпотезу авторів”.