Що таке закордонний паспорт і що означає його колір?

Історія подібного до закордонного паспорта документа простягається далеко у минуле. Вчені завіряють, що в 5 столітті до н.е. у Персії діяв дозвіл  на подорожі у письмовому вигляді, що виконував функції сучасного паспорта. У Єгипті ще на зорі ісламу панував строгий паспортний режим. Ніхто не мав права покинути свій округ без дозволу влади, і для того, щоб покинути Єгипет, необхідно було мати паспорт (джаваз), в якому повинні були бути відзначені навіть раби.

          Вважається, що слово «паспорт» («portus») латинського походження і спочатку означало – гавань або пристань, а вже згодом почало ідентифікуватися як старовинний документ для пропуску через морський порт. Ще є версія, що слово «паспорт» погодить з івриту від слова «Песах» – минув, пройшов мимо.

          У середньовічній Європі подібні «папірці» (документи – авт.) видавалися подорожуючим особам місцевою владою і зазвичай містили у собі перелік міст та селищ, в які власникові такого паспорта дозволявся в’їзд. Також перші паспорти містили у собі дуже детальний опис про особу, його характерні прикмети та особливі риси, адже фотографії у ті часи ще не існували.

          Вже під час Першої світової війни (1914-1918 рр.) уряди європейських країн посилили прикордонний контроль з метою безпеки (захисту від шпигунства) і для управління міграційними потоками кваліфікованої робочої сили. Таке управління збереглося після Другої світової війни (1939-1945 рр.) та стало рутинною процедурою. Відомо, що британські туристи 1920-х нарікали на «недемократичну» процедуру, особливо багато скарг випадало на вимогу фотографій і антропометричні дані. У 1920 році міжнародна організація Ліга Націй провела спеціальну конференцію за паспортами та проїзними документами. Принципи паспортної системи були визначені також на наступних конференціях в 1926 і 1927 роках.

          Сам закордонний паспорт з’явився у часи Другої Світової війни, коли ООН створила єдину систему уніфікації даних.І донині розвиваються різні відгалуження та типології віз.

          Як відомо закордонні паспорти бувають різних кольорів. Але чому у різних країн різні кольори паспортів і що вони означають? Отже:

          Синій паспорт

          Паспортами синього кольору володіють громадяни країн Карибського регіону – Куба та території США, таких як Пуерто-Ріко, Американське Самоа та Віргінські острови США. А у самих Сполучених Штатах Америки паспорт став темно-синім у 1976 році, а до цього він встиг побувати зеленим, бордовим та чорним. А ось у Південній Америці віддають перевагу блакитним відтінкам – у Бразилії, Аргентині, Уругваї та Парагваї блакитні паспорти.

          Блакитний колір нашого українського паспорта відсилається до одного з кольорів українського прапора.

          Зелений паспорт

          Багато ісламських країн вибирають зелений колір документу через релігійні особливості. Вважається, що саме зелений колір був фаворитом засновника ісламу – пророка Мухаммеда та символізував колір природи. Ви можете побачити цей колір у громадян Сирії, Ірану, Афганістану, Марокко та багатьох інших арабських країн. Зелений колір паспортів також є у жителів країн Західної Африки – Нігеру, Буркіна Фасо, Нігерії та Сенегалу.

          Червоний паспорт

          Найпоширенішим у світі кольором паспортів є червоний різних відтінків. Бордовий або темно-червоний колір є кольором паспортів для багатьох країн, що є членами Європейського Союзу. Швейцарія є винятком з цього правила, хоча країна і є членом ЄС, швейцарці використовують яскраво-червоний паспорт, який відповідає їх національному прапору та символізує культуру.

          Країни, які зацікавлені у вступі в ЄС, наприклад Туреччина, Македонія та Албанія, спеціально змінили кольор своїх паспортів на червоний. Також бордові паспорти мають деякі країни Південної Америким– Болівія, Колумбія, Еквадор та Перу.

          Ще червоний колір паспорту вибирають країни з історичним комуністичним минулим – Словенія, Сербія, Росія, Латвія, Румунія, Польща та Грузія.

          А Китай видає червоний дипломатичний паспорт своїм урядовцям, які мають подорожувати за межами країни. У цьому випадку вважається, що червоний колір документу представляє комуністичний уряд.

          Чорний паспорт

          Паспорти чорного кольору – найрідкісніші. Таким документом володіють представники ряду африканських країн – Демократичної республіки Конго, Анголи, Бурунді, Замбії, Чаду, Ботсвани, Малаві та Габону. В їх число потрапляє і Нова Зеландія, оскільки чорний – це національний колір країни. При цьому досить складно визначити, що об’єднує ці країни, серед яких також Індія, Таджикистан, Хорватія, Мексика, Ірак.

          Деякі країни починають додавати інші ідентифікаційні знаки або послідовності в паспорти своїх країн. Це стає все більш поширеним через досягнення сучасніх технологій. До прикладу, Фінляндія використовує анімаційне зображення лося в своєму паспорті. Ця анімація називається «flipbook» – якщо швидко перегортати сторінки, то можна побачити, рухому картинку. А інші країни ввели в свої паспорти складні художні роботи, що є унікальними для регіону. Але найкреативніший підхід до видачі паспортів продемонструвала Норвегія. Громадяни цієї країни можуть самостійно вибрати один з чотирьох кольорів.

НЬЮЗМЕЙКЕР