На початку 1950-х у США продавали експериментальний набір для дітей зі справжнім ураном.
Набір, який мав назву Gilbert Atomic Energy Lab, був випущений фірмою – виробником ігор A. C. Gilbert. Іграшка обіцяла молодим науковцям надати можливість зазирнути у захоплюючий світ фізики частинок. І цього разу це був не лише пустопорожній рекламний текст, адже у комплект входили чотири різні радіоактивні зразки, що містили уран. Більше того, заповнивши анкету, можна було будь-коли замовити нову дозу від виробника.
Важливою частиною комплекту була туманна камера, в якій можна було спостерігати альфа-частинки, що утворюються під час розпаду атомних ядер, як вони летять зі швидкістю майже 20 000 кілометрів на годину. Молоді вчені також отримали лічильник Гейгера-Мюллера для вимірювання радіоактивності зразків, пошуку джерел випромінювання в природі, але виробники запропонували дітям і версію гри «холодно-гаряче», коли вдома хтось ховає зразки урану, а інший, стежачи за приладом, відшуковує їх.
Хоча виробник наполягав на тому, що «Лабораторія атомної енергії» – це нешкідлива дитяча забава, гра не мала попиту. Цьому сприяла й її вартість, котра становила в нинішньому еквіваленті близько 10 000 гривень, а також занепокоєння через радіацію, що повільно виникало в 50-х роках. Проте кампанія серед причин у першу чергу наводила той факт, що описи експериментів у грі були просто надто складними для дітей. Водночас, близько п’яти тисяч наборів усе ж було продано, а через два роки, наприкінці 1951 року, виробництво цієї гри припинили.
