На дні Індійського океану знайшли кістки китів віком понад 5 мільйонів років та невідомі морські види.
На глибині понад сім кілометрів у південно-східній частині Індійського океану вчені виявили кладовище китів, яке на сьогодні вважається найбільшим за площею, найглибшим і найдавнішим із відомих.
Така територія утворюється, коли тіла загиблих китів опускаються на дно моря, де протягом тривалого часу служать джерелом їжі для навколишніх мешканців. На нещодавно відкритому місці оселилися медузи, трубчасті черви та крихкі морські зірки, а на кістках та навколо них з’явилося чимало інших видів.
Було зібрано численні зразки
За даними New York Post, розкопки проводилися у 2023 році під час низки глибоководних занурень, вчені картографували територію за допомогою підводних апаратів і збирали зразки. Було ідентифіковано п’ять окремих місць знахідок та кілька скам’янілостей, серед яких черепи китоподібних та китоподібних із дзьобом. Найстаріші кістки мають вік до 5,3 мільйона років.
Гігантські кити та особливий хімічний склад їхніх кісток створюють основу для цих унікальних глибоководних спільнот. За словами біолога Хсікуна Суна з Інституту глибоководних наук та інженерії Китайської академії наук, «через особливості глибокого океану ці території надзвичайно важко локалізувати вченим».
Виявлено невідомі види
На кістках жили морські огірки, приземкуваті лобстери та морські молюски. Згідно з дослідженням, опублікованим у середу в журналі Nature, декілька видів серед них можуть бути досі невідомими для науки.
Стівен Годфрі, палеонтолог із Морського музею Калверта в штаті Меріленд, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що «кількість можливих екземплярів просто вражає».
На думку дослідників, збереженню кісток протягом такого тривалого часу сприяло кілька факторів. Їхня щільна структура зробила їх стійкими до кісткоїдних черв’яків, а велика глибина вберегла від засипання пилом і пухким осадом. Крім того, кістки могли бути вкриті чудовим мінеральним шаром з навколишньої морської води, що могло уповільнити розпад.
Є кілька можливих пояснень
Вчені висунули кілька можливих пояснень того, чому в одній і тій же місцевості зібралося стільки китів. Можливо, тварини спочатку мешкали в цьому районі і загинули з природних причин, тоді як деякі особини могли втратити життя внаслідок виснаження або хвороби через глибокі занурення. А V-подібна формація на морському дні могла спрямувати останки в одну й ту саму зону.
За словами Джованні Біануччі, палеонтолога Пізанського університету та співавтора дослідження, вивчення таких знахідок допомагає зрозуміти, як життя пристосовується до екстремальних умов. «Важливо зрозуміти, як життя здатне пристосовуватися до таких екстремальних умов, не тільки через відсутність світла та кисню, а й через величезний тиск», — написав він.
