23 серпня – День пам'яті жертв тоталітарних режимів у Європі

23 серпня західні країни та інституції вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів у Європі, згадуючи, що саме цього дня в 1939 році нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова – Ріббентропа.

Незадовго до початку Другої світової війни сталінський Радянський Союз та гітлерівська Німеччина підписали пакт про ненапад, який шокував увесь світ. Тоді радянський лідер Йосиф Сталін обрав угоду, котра занурила комуністичний рух у моральну кризу після того, як йому не вдалось домовитися про гарантії взаємної безпеки із західними державами в той час, як Червона армія, яка ослабла внаслідок чистки в Генеральному штабі, вела війну з Японією на Далекому Сході. Договір зіграв на руку й Адольфу Гітлеру, який уже зважився на вторгнення в Польщу, а потім у Західну Європу і який таким чином безперешкодно міг здійснювати свою військову агресію.

Документ, підписаний у Москві 23 серпня 1939 року народним комісаром СРСР В’ячеславом Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом у присутності Сталіна, негайно набув чинності. У 10-річній конвенції, що складалася із семи статей, сторони зобов’язались утримуватися від будь-яких актів насильства один проти одного, будь-яких актів агресії та нападів, самостійно чи спільно з іншими державами.

Таємним додатковим протоколом визначалися сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу. Власне існування цього таємного додаткового протоколу, текст якого був опублікований на Заході ще в 1946 році, Радянський Союз заперечував аж до «перестройки» Горбачова. Проте пакт лише затримав зіткнення: Гітлер після того, як йому вже не загрожувала війна на два фронти, 22 червня 1941 року без оголошення війни напав на Радянський Союз, і пакт Молотова – Ріббентропа втратив силу.

Нацистський Третій рейх був знищений у 1945 році, але в країнах Східної та Центральної Європи, які ввійшли в радянську сферу інтересів, були встановлені комуністичні диктатури, що існували в різних формах та з різними формами репресій і протрималися до зміни режиму на початку 1990-х.

У червні 2008 року колишній президент Чехії Вацлав Гавел на міжнародній конференції про тоталітаризм та європейське сумління в Празі заявив: Європа несе надзвичайну відповідальність за нацизм і комунізм, два тоталітарні режими, що виникли на цьому континенті. Учасники наради, а потім у вересні депутати Європарламенту з Угорщини, Естонії, Британії, Німеччини та Латвії запропонували оголосити 23 серпня, день підписання Пакту Молотова – Рібентропа, європейським Днем пам’яті жертв тоталітарних режимів.

У квітні 2009 року Європейський парламент запровадив резолюцію про тоталітаризм та європейське сумління. А 3 липня 2009-го Організація з безпеки та співробітництва в Європі ухвалила Вільнюську декларацію, якою підтримала оголошення 23 серпня Днем пам’яті жертв тоталітаризму та закликала держави-члени підвищити обізнаність про злочини тоталітарних режимів.

День пам’яті вперше був відзначений у 2011 році. Діючий президент ЄС погодився на конференції на рівні ЄС у Варшаві, столиці Польщі, створити багаторічну мережу для дослідження тоталітарних режимів. Угоду, досягнуту в жовтні на вступній зустрічі платформи в Празі, підписали 19 інститутів із 13 країн.

У 2012 році лідери європейських установ пам’яті підписали в Будапешті спільну декларацію про створення європейського музею для представлення функціонування та злочинів комуністичного, націонал-соціалістичного та інших тоталітарних режимів. У 2013 році пам’ять жертв тоталітарних диктатур ушанували у Вільнюсі, столиці Литви. У 2014 році спікер Національної асамблеї Угорщини Ласло Ковер та спікер німецького бундестагу Норберт Ламмер виступили зі спільною заявою з нагоди Дня пам’яті. Відповідно до декларації, прийнятої на конференції в Таллінні у 2015 році, тоталітарним режимам потрібно протистояти незалежно від того, на якій ідеології вони ґрунтуються та в якій формі реалізуються.

У 2016-му на конференції в Братиславі, присвяченій темі підвищення радикалізму в ЄС, міністри юстиції Євросоюзу підкреслили: вони готові робити все можливе, щоб стримувати зростаючі радикалізм та екстремізм. У 2017 році в Будапешті відбулася меморіальна хода, учасники якої пройшли від площі Кошута до музею «Будинок терору», побувавши біля пам’ятників Взуття на набережній Дунаю (угор. Cipők a Duna-parton emlékmű – меморіал на згадку про жертв Голокосту, встановлений у 2005-му на березі Дунаю в Будапешті). У червні 2018 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відкрив пам’ятник жертвам радянської окупації (комуністичної диктатури) в Óбуді.

У 2019 році в День пам’яті кілька європейських телевізійних служб показали короткометражні фільми, ініційовані Варшавською Європейською мережею пам’яті та солідарності, нагадуючи про долі жертв насильства та переслідувань європейських тоталітарних режимів; один із них присвячений пам’яті Петера Мансфельда, наймолодшої жертви Угорської революції 1956 року.

У квітні 2018-го Європейський парламент відкрив план меморіалу «розірвання традицій тоталітарних диктатур» на площі одного з районів Брюсселю, де знаходяться європейські установи. Меморіальний майданчик буде збудований на тротуарі – на каменях бруківки виріжуть рукописні листи ув’язнених та жертв диктатур.

Джерело: Magyar Nemzet