Про що ви думаєте, дивлячись на безкрає нічне небо? Напевно, про щось своє, але, як би не було, кожен із нас у такі хвилини мріє побачити падаючу зірку або якесь «небесне» явище – казкове, незвичайне, таке, що запам’ятається на все життя.
Сьогодні ми знаємо, що це зовсім не зірки падають до нас із неба, а метеори. Вони складаються з твердого тіла і, рухаючись у космічному просторі, іноді потрапляють в атмосферу Землі. Коли метеор проходить крізь нашу атмосферу, ми можемо спостерігати за цим явищем, адже він залишає в небі яскравий слід.
Дивно, але більшість метеорів дуже мала, проте деякі з них можуть важити до кількох тонн. Більша кількість метеорів повністю згорає в атмосфері, й лише великі досягають поверхні Землі. За оцінками вчених, за добу на Землю падає тисячі метеорів, проте, оскільки більшу частину Землі вкривають моря й океани, метеори потрапляють здебільшого туди.
Ми можемо бачити один метеор, який пролітає в будь-якому напрямку, або ж метеорні потоки, що складаються з тисяч падаючих зірок. Коли Земля перетинає метеорний потік, величезна маса метеорів, потрапляючи у верхні шари атмосфери, розігрівається, і тоді ми бачимо «метеорний дощ». Кожні 33 роки Земля перетинає орбіту такого потоку метеорів.
Метеор, що досяг поверхні землі, називається «метеорит». Він падає на Землю через силу тяжіння. У 467 році до нашої ери в стародавньому Римі було зареєстроване падіння метеорита. Цю подію повважали такою важливою, що навіть давньоримські історики відзначили її.
На території України наразі зареєстровано 43 метеорити – залізні й кам’яні. Серед українських зразків переважають кам’яні метеорити – 39 екземплярів. Знайдено також 4 залізні. Найбільший з них, що отримав величну назву «Княгиня», приземлився 9 червня 1866 року, о 17 годині на Закарпатті.
Метеорит «Княгиня» загальною вагою понад 500 кілограмів є найбільшим з-поміж знайдених в Європі метеоритів. При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини, містами Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Пряшів.
Урочище «Чорні Млаки» – місце падіння Княгинянського метеориту. Події розгортались між хребтами Стінка та Явірник. Метеорит з’явився вогняною кулею і, подолавши відстань більше 200 км, вибухнув на висоті 40 км над селом Княгиня, розпавшись на більш ніж 1200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік. Уламками обсипало значну площу в радіусі до 5 км. Основна маса метеоритного тіла (ймовірно, ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася за 8 кілометрів від села Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м), в урочищі Чорні Млаки.
Через кілька днів цей уламок був знайдений жителем села Василем Крив’яником на глибині близько 2 метрів. При падінні ядро розпалося на дві майже однакові частини, вагою 141833 і 137933 грамів, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2350 грамів. Незабаром про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний. За його словами, він викупив у Крив’яника знайдений метеорит «за два воли, які той сам вибрав». Згодом Покорний сам вигідно перепродав його Віденському імператорському музеєві (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається й досі.
Для дослідження цього явища адміністрацією Ужанського комітату, куди колись входили Чорні Млаки, 2 липня 1866 року було створено спеціальну комісію з метою зібрати та вивчити уламки метеориту. Через 10 днів, 12 липня, на місце падіння метеорита приїхала наукова експедиція з Відня та Будапешта, яка провела детальне обстеження території та знайшла ще 72 уламки загальною вагою понад 46 кілограмів. Пошуки уламків продовжувались і далі, тож до 24 вересня їх було знайдено більше 385 кг.
У грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про «Княгиню», які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії, тобто появи життя на Землі внаслідок занесення з космосу певних «зародків життя». Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів у метеориті», листування між Чарльзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків «Княгині» ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені й повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880).
Зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував сам Жюль Верн. За деякими даними, саме після відвідин села Княгині та падіння метеориту Жюль Верн написав свій популярний фантастичний роман «У погоні за метеоритом».
Цікаво, що про метеорити краю, зокрема, і про метеорит «Княгиня» було знято документальний фільм телекомпанією «М-Студіо». Уламки Княгинянського метеориту наразі зберігають в 104 історичних та природничих музеях у різних куточках світу.
Зараз до урочища Чорні Млаки прокладений і промаркований пішохідний та велосипедний маршрути, можна доїхати й автомобілями Нива, і УАЗ. До 150-річчя з дня падіння метеориту в Ужанському національному природному парку був встановлений пам’ятний знак на місці, де колись приземлилася «Княгиня». Щороку, 9 червня, працівники Ужанського НПП та туристи разом відвідують місце падіння метеориту в урочищі «Чорні Млаки» та прибирають навколишню територію.
До того ж, навіть відомий закарпатський кондитер Валентин Штефаньо колись створив одну з родзинок своєї цукрарні, надихнувшись історією метеориту «Княгиня». Шоколадні цукерки «Метеорит Княгиня» вперше представили широкому загалу п’ять років тому. До складу космічного дива ввійшли горіхи (фісташки, арахіс, мигдаль, фундук), карпатський мед, подрібнене печиво, шоколад.
Ужгород, який славиться не тільки липовою алеєю, яка є найдовшою в Європі, а й мініскульптурками, теж має свою пам’ять про відомий закарпатський метеорит. Так, на площі Шандора Петефі знайшов свою домівку маленький метеорит – на символічному камені, який імітує уламок «Княгині», розташували ще й фігурку селянина.
[type] => post [excerpt] => На території України наразі зареєстровано 43 метеорити – залізні й кам’яні. Серед українських зразків переважають кам’яні метеорити – 39 екземплярів. Знайдено також 4 залізні. Найбільший з них, що отримав величну назву «Княгиня», приземлився 9 чер... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1631736600 [modified] => 1631718897 ) [title] => Закарпатська «Княгиня»: історія найбільшого метеориту в Європі [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2563&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 2563 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 2562 [image] => Array ( [id] => 2562 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867.jpeg [original_lng] => 1072845 [original_w] => 866 [original_h] => 562 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867-300x195.jpeg [width] => 300 [height] => 195 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867-768x498.jpeg [width] => 768 [height] => 498 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867.jpeg [width] => 866 [height] => 562 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867.jpeg [width] => 866 [height] => 562 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867.jpeg [width] => 866 [height] => 562 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/150920211631706867.jpeg [width] => 866 [height] => 562 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_thumbnail_id] => 2562 [_parental_post_id] => 3230 [views_count] => 7041 [_edit_lock] => 1631709436:3 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [_ukrnet_feed_include] => 1 [translation_required_done] => 1 [_oembed_d8c2528f00c2aeacbf6253df1679f4a4] =>
Des chercheurs de l'Inrap @bournemouthuni@CNRS et @UBO_UnivBrest viennent de mettre en évidence la plus ancienne carte en Europe, datant de l'âge du Bronze ancien. La recherche porte sur la dalle gravée de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère) et paraît dans le bulletin de @SPF_Infos. pic.twitter.com/ZTbSDDUF2C
[Vient de paraître dans le #BulletinDeLaSPF] La carte et le territoire : la dalle gravée du Bronze ancien de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère), par Clément Nicolas et al. pic.twitter.com/HbI1xSKeZ6
— Société préhistorique française (@SPF_Infos) April 6, 2021
У Франції дослідники могли знайти карту із зображенням найдавнішого відомого району Європи, викарбувану на кам’яній плиті. Зображення на камені віком 4000 років лежало в підвалі замку довгий час, перш ніж дослідники знайшли її знову. Позначення на плиті демонструють серйозні картографічні знання, – пише веб-сайт Університету Борнмута.
На думку вчених французького національного центру наукових досліджень, – Археологічного інституту Інрап, Університету Західної Бретані та Університету Борнмута, – що вивчають гравюри кам’яної плити розміром 2 на 1,5 метра, шматок каменю – це ніщо більше, ніж карта бронзового віку, що відображає карту місцевості в західній Бретані. Археологи вважають, що ця кам’яна плита насправді є найстарішою на сьогоднішній день картою Європи, на якій зображена визначена територія.
Des chercheurs de l'Inrap @bournemouthuni@CNRS et @UBO_UnivBrest viennent de mettre en évidence la plus ancienne carte en Europe, datant de l'âge du Bronze ancien. La recherche porte sur la dalle gravée de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère) et paraît dans le bulletin de @SPF_Infos. pic.twitter.com/ZTbSDDUF2C
Знахідка відома під назвою плита Сен-Белек (Saint-Bélec) і датується раннім бронзовим століттям між 1900 роком до н.е. і 1650 роком до н.е. Спочатку плиту в 1900 році у Фіністере, західна Бретань, виявив археолог Поль дю Шательє під час розкопок стародавнього могильника, – передає інформаційний портал BBC.
Потім знахідка була забута на ціле століття, і десятки років зберігалася під ровом у домі дю Шательє, замку Кернуз. Археологи, що досліджували плиту, знайшли її в 2014 році в підвалі замку, і розгадуючи знаки та лінії, вигравірувані на кам’яній плиті, вони зрозуміли, що ті зображують карту.
В результаті аналізу вчені прийшли до висновку, що на поверхні каменю є численні елементи, за своїми характеристиками відповідають елементам раніше знайдених доісторичних карт. З’єднані лініями мотиви, що повторюються, кажуть дослідники, зображують частину графства Фіністер. Дослідження цього відкриття було опубліковане в бюлетені Французького доісторичного товариства. Подальше вивчення плити довело, що топографія цієї карти була навмисно виконана тривимірною. Було встановлено, що на карті зображена долина річки Оді, причому кілька вигравіруваних ліній, ймовірно, зображують річкову мережу. На карті показана територія навколо ділянки річки довжиною понад 20 кілометрів з точністю близько 80 відсотків.
Один з авторів дослідження, дослідник з Університету Борнмута Клемент Ніколас, каже що карта могла бути використана для позначення певної території.
„В той час вона (карта) могла бути підтвердженням права власності меншого князя чи короля на територію”, – зазначив Ніколас.
„Ми схильні недооцінювати географічні знання минулих суспільств. Ця кам’яна плита також важлива, оскільки вона демонструє картографічні знання тої епохи”, – підкреслив вчений.
[Vient de paraître dans le #BulletinDeLaSPF] La carte et le territoire : la dalle gravée du Bronze ancien de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère), par Clément Nicolas et al. pic.twitter.com/HbI1xSKeZ6
— Société préhistorique française (@SPF_Infos) April 6, 2021
[type] => post [excerpt] => У Франції дослідники могли знайти карту із зображенням найдавнішого відомого району Європи, викарбувану на кам’яній плиті. Зображення на камені віком 4000 років лежало в підвалі замку довгий час, перш ніж дослідники знайшли її знову [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1618080000 [modified] => 1618061912 ) [title] => Знайдена у Франції величезна кам'яна плита може бути найстарішою 3D-картою Європи [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2063&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 2048 [uk] => 2063 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 2054 [image] => Array ( [id] => 2054 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep.jpg [original_lng] => 68097 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/terkep.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 5727 [_thumbnail_id] => 2054 [_edit_lock] => 1618051113:8 [_oembed_d8c2528f00c2aeacbf6253df1679f4a4] =>
Des chercheurs de l'Inrap @bournemouthuni@CNRS et @UBO_UnivBrest viennent de mettre en évidence la plus ancienne carte en Europe, datant de l'âge du Bronze ancien. La recherche porte sur la dalle gravée de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère) et paraît dans le bulletin de @SPF_Infos. pic.twitter.com/ZTbSDDUF2C
[Vient de paraître dans le #BulletinDeLaSPF] La carte et le territoire : la dalle gravée du Bronze ancien de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère), par Clément Nicolas et al. pic.twitter.com/HbI1xSKeZ6
— Société préhistorique française (@SPF_Infos) April 6, 2021
23 серпня західні країни та інституції вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів у Європі, згадуючи, що саме цього дня в 1939 році нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова – Ріббентропа.
Незадовго до початку Другої світової війни сталінський Радянський Союз та гітлерівська Німеччина підписали пакт про ненапад, який шокував увесь світ. Тоді радянський лідер Йосиф Сталін обрав угоду, котра занурила комуністичний рух у моральну кризу після того, як йому не вдалось домовитися про гарантії взаємної безпеки із західними державами в той час, як Червона армія, яка ослабла внаслідок чистки в Генеральному штабі, вела війну з Японією на Далекому Сході. Договір зіграв на руку й Адольфу Гітлеру, який уже зважився на вторгнення в Польщу, а потім у Західну Європу і який таким чином безперешкодно міг здійснювати свою військову агресію.
Документ, підписаний у Москві 23 серпня 1939 року народним комісаром СРСР В’ячеславом Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом у присутності Сталіна, негайно набув чинності. У 10-річній конвенції, що складалася із семи статей, сторони зобов’язались утримуватися від будь-яких актів насильства один проти одного, будь-яких актів агресії та нападів, самостійно чи спільно з іншими державами.
Таємним додатковим протоколом визначалися сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу. Власне існування цього таємного додаткового протоколу, текст якого був опублікований на Заході ще в 1946 році, Радянський Союз заперечував аж до «перестройки» Горбачова. Проте пакт лише затримав зіткнення: Гітлер після того, як йому вже не загрожувала війна на два фронти, 22 червня 1941 року без оголошення війни напав на Радянський Союз, і пакт Молотова – Ріббентропа втратив силу.
Нацистський Третій рейх був знищений у 1945 році, але в країнах Східної та Центральної Європи, які ввійшли в радянську сферу інтересів, були встановлені комуністичні диктатури, що існували в різних формах та з різними формами репресій і протрималися до зміни режиму на початку 1990-х.
У червні 2008 року колишній президент Чехії Вацлав Гавел на міжнародній конференції про тоталітаризм та європейське сумління в Празі заявив: Європа несе надзвичайну відповідальність за нацизм і комунізм, два тоталітарні режими, що виникли на цьому континенті. Учасники наради, а потім у вересні депутати Європарламенту з Угорщини, Естонії, Британії, Німеччини та Латвії запропонували оголосити 23 серпня, день підписання Пакту Молотова – Рібентропа, європейським Днем пам’яті жертв тоталітарних режимів.
У квітні 2009 року Європейський парламент запровадив резолюцію про тоталітаризм та європейське сумління. А 3 липня 2009-го Організація з безпеки та співробітництва в Європі ухвалила Вільнюську декларацію, якою підтримала оголошення 23 серпня Днем пам’яті жертв тоталітаризму та закликала держави-члени підвищити обізнаність про злочини тоталітарних режимів.
День пам’яті вперше був відзначений у 2011 році. Діючий президент ЄС погодився на конференції на рівні ЄС у Варшаві, столиці Польщі, створити багаторічну мережу для дослідження тоталітарних режимів. Угоду, досягнуту в жовтні на вступній зустрічі платформи в Празі, підписали 19 інститутів із 13 країн.
У 2012 році лідери європейських установ пам’яті підписали в Будапешті спільну декларацію про створення європейського музею для представлення функціонування та злочинів комуністичного, націонал-соціалістичного та інших тоталітарних режимів. У 2013 році пам’ять жертв тоталітарних диктатур ушанували у Вільнюсі, столиці Литви. У 2014 році спікер Національної асамблеї Угорщини Ласло Ковер та спікер німецького бундестагу Норберт Ламмер виступили зі спільною заявою з нагоди Дня пам’яті. Відповідно до декларації, прийнятої на конференції в Таллінні у 2015 році, тоталітарним режимам потрібно протистояти незалежно від того, на якій ідеології вони ґрунтуються та в якій формі реалізуються.
У 2016-му на конференції в Братиславі, присвяченій темі підвищення радикалізму в ЄС, міністри юстиції Євросоюзу підкреслили: вони готові робити все можливе, щоб стримувати зростаючі радикалізм та екстремізм. У 2017 році в Будапешті відбулася меморіальна хода, учасники якої пройшли від площі Кошута до музею «Будинок терору», побувавши біля пам’ятників Взуття на набережній Дунаю (угор. Cipők a Duna-parton emlékmű – меморіал на згадку про жертв Голокосту, встановлений у 2005-му на березі Дунаю в Будапешті). У червні 2018 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відкрив пам’ятник жертвам радянської окупації (комуністичної диктатури) в Óбуді.
У 2019 році в День пам’яті кілька європейських телевізійних служб показали короткометражні фільми, ініційовані Варшавською Європейською мережею пам’яті та солідарності, нагадуючи про долі жертв насильства та переслідувань європейських тоталітарних режимів; один із них присвячений пам’яті Петера Мансфельда, наймолодшої жертви Угорської революції 1956 року.
У квітні 2018-го Європейський парламент відкрив план меморіалу «розірвання традицій тоталітарних диктатур» на площі одного з районів Брюсселю, де знаходяться європейські установи. Меморіальний майданчик буде збудований на тротуарі – на каменях бруківки виріжуть рукописні листи ув’язнених та жертв диктатур.
Джерело: Magyar Nemzet
[type] => post [excerpt] => 23 серпня західні країни та інституції вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів у Європі, згадуючи, що саме цього дня в 1939 році нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали договір про ненапад, відомий як Пакт Молотова – Ріббентропа. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1598280043 [modified] => 1598279724 ) [title] => 23 серпня – День пам'яті жертв тоталітарних режимів у Європі [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=1121&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 1117 [uk] => 1121 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 1118 [image] => Array ( [id] => 1118 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap.jpg [original_lng] => 180654 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/diktatura-emleknap.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [translation_required] => 2 [views_count] => 5866 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 1118 [_edit_lock] => 1598269283:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_d8c2528f00c2aeacbf6253df1679f4a4] =>
Des chercheurs de l'Inrap @bournemouthuni@CNRS et @UBO_UnivBrest viennent de mettre en évidence la plus ancienne carte en Europe, datant de l'âge du Bronze ancien. La recherche porte sur la dalle gravée de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère) et paraît dans le bulletin de @SPF_Infos. pic.twitter.com/ZTbSDDUF2C
[Vient de paraître dans le #BulletinDeLaSPF] La carte et le territoire : la dalle gravée du Bronze ancien de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère), par Clément Nicolas et al. pic.twitter.com/HbI1xSKeZ6
— Société préhistorique française (@SPF_Infos) April 6, 2021
