У Фівах виявили поховання чоловіка на ім’я Пасер із розписами, що пролитивають світло на життя єгипетської знаті часів Рамессидів.
Нідерландська археологічна місія виявила нову оздоблену гробницю в районі Шейх-Абд-ель-Курна на західному березі єгипетського Луксора, повідомляє Arkeonews. Знахідка належить чоловікові на ім’я Пасер, про що свідчать збережені всередині написи.
Скельна гробниця розташована на схід від фіванської гробниці TT45 у межах великого некрополя Фів. На основі художнього стилю та особливостей настінного живопису дослідники попередньо датують її періодом Рамессидів, хоча точний час спорудження поки що не встановлено.
Частина настінних розписів досі вкрита тонким шаром пилу, однак уже зараз археологи змогли розпізнати сцени, на яких Пасер поклоняється єгипетським божествам, зображеним у святилищах. Інша композиція демонструє власника гробниці разом із дружиною біля жертовного столу. Подальше вивчення написів може допомогти встановити його титули, професію та суспільне становище в епоху Нового царства.
У дворі археологи виявили добре збережену лаву з необпаленої цегли зі спеціальним заглибленням, у якому, ймовірно, колись була встановлена поховальна стела. До входу в гробницю ведуть сходи, обрамлені похилими пандусами.
Поховальна споруда має традиційне для приватних гробниць Фів планування. До її складу входять відкритий внутрішній двір, висічена у скелі каплиця у формі перевернутої літери “Т” та підземні поховальні камери.
Нове царство, яке існувало приблизно між 1550 і 1070 роками до нашої ери, вважається одним із наймогутніших періодів в історії Стародавнього Єгипту. Період Рамессидів охоплював XIX і XX династії, починаючи приблизно з 1292 року до нашої ери. Свою назву він отримав на честь кількох правителів на ім’я Рамзес, серед яких найвідомішими є Рамзес II та Рамзес III. Район Шейх-Абд-ель-Курна був одним із головних місць поховання чиновників, жерців та державних службовців, пов’язаних із храмами та царською адміністрацією Фів.
Археологічну місію очолює доктор Каріна ван ден Говен із Лейденського університету. Протягом останніх років її команда проводить у цьому районі археологічні розкопки, документування пам’яток і роботи зі збереження культурної спадщини.
Найближчим часом дослідники планують продовжити вивчення написів, архітектури та підземних поховальних камер, щоб встановити особи інших похованих у гробниці людей і відтворити їхні біографії. Майбутні польові сезони також передбачають укріплення конструкцій пам’ятки та реставрацію збережених кольорових розписів.
На середземноморському побережжі Єгипту, у місті Марина-ель-Аламейн, археологи виявили 18 давніх гробниць.
Поховання розташовані приблизно за 100 кілометрів на захід від Александрії та відносяться до епохи Птолемеїв (322−30 роки до нашої ери) або Римської імперії (30 рік до нашої ери — 395 рік нашої ери). Одинадцять усипальниць були вирубані глибоко в скельній породі, а ще сім знаходилися ближче до поверхні.
Серед численних артефактів дослідники знайшли 24 «золоті язики», які вставляли в ротову порожнину мумій. За давньоєгипетськими віруваннями, золото вважалося плоттю богів. Такі амулети мали допомогти померлим спілкуватися з мешканцями потойбіччя та виголошувати священні формули на суді Осіріса. Один із язиків мав форму «Ока Гора» — символу захисту від зла, а інший, імовірно, містив зображення колоска пшениці, що уособлював родючість.
Також археологи виявили жертовний вівтар, основа якого нагадує «хибні двері» — традиційний елемент єгипетської архітектури для зв’язку між світом живих і мертвих. Хоча деякі експерти припускають, що це може бути незавершене різьблення або ієрогліф «жертвоприношення», знахідка викликала жваву дискусію в науковому середовищі.
Крім того, в одній із гробниць виявили гранітну труну завдовжки 2,5 метра із цілісною кришкою, вміст якої наразі вивчають, та пошкоджену статую грецької богині Афродіти. Ця знахідка підтверджує, що античне місто було культурно різноманітним осередком, де єгипетські та греко-римські традиції тісно перепліталися в повсякденному житті та поховальних обрядах.
Сталася чергова археологічна сенсація: єгипетська таємна гробниця приховувала мумії із золотими язиками.
Єгипетські археологи були вражені, коли натрапили на місто мертвих, де лежали мумії з блискучими золотими язиками. Цю знахідку виявили в історичному регіоні Ель-Бахнаса, що в Міньї, який розташований приблизно за 193 кілометри від Каїра.
Побачивши останні знахідки, експерти затамували подих: археологи, які досліджували місце розкопок, виявили кілька решток, що походять з римської епохи. Хоча мумії були приховані, лежали в дерев’яних трунах загорнуті в полотно зі складними геометричними візерунками, справжнє здивування викликало те, що було в їхніх ротах. Усередині стародавніх черепів експерти знайшли три золоті язики та один мідний.
На думку дослідників, вони були частиною священного ритуалу, мета якого – забезпечити покійному безпечний перехід у потойбіччя. Вважалося, що золотий язик дозволяє розмовляти з богами, зокрема з Осірісом, володарем підземного світу.
Дослідницька група під керівництвом учених з Барселонського університету та Інституту Стародавнього Близького Сходу під час розкопок виявила й чимало інших вражаючих знахідок. Зокрема кілька мумій, обличчя яких було повністю покрите блискучою золотою фольгою, що утворювала сяючу золоту маску. Крім того, всередині однієї мумії знайшли рідкісний папірусний сувій, який містив вірші з II книги «Іліади» Гомера. Тіла були загорнуті в традиційні геометричні савани, виготовлені з льону, прикрашеного складними та барвистими візерунками. Ця знахідка проливає нове світло на похоронні обряди греко-римської цивілізації, яка панувала в цьому регіоні понад 1300 років тому.
Святкуючи відкриття, Шеріф Фатхі, міністр туризму та археології Єгипту, зазначив, що знахідки розкривають більше інформації про багатство та різноманітність єгипетської цивілізації. Хоча німі мумії нарешті повернули собі голос завдяки золотим реліквіям, археологи вважають, що під пісками Ель-Бахнаси приховано ще багато інших таємниць, повідомляє Daily Star.
В Єгипті вперше з 1922 року знайшли гробницю – нею виявилася гробниця царя Тутмоса II, який правив долиною Нілу у проміжку між 1492 і 1479 роками до н. е.
Зазначається, що британський археолог Пірс Літерленд побачив, що стеля похоронної камер була пофарбована в синій колір із жовтими зірками, і зрозумів, що виявив першу гробницю єгипетського фараона, знайдену за понад століття.
Для того, щоб розчистити сміття від повеней у низхідному коридорі, знадобилися місяці роботи. Протягом довгого часу науковці припускали, що гробниця належить королівській дружині. Проте, коли археологи побачили стелю похоронної камери, яка була прикрашена сценами з Амдуата, релігійного тексту, призначеного для королів, він зрозумів, що зробив те, що з того часу проголошено найважливішим відкриттям з часів Тутанхамона.
Тутмос II був чоловіком, а також зведеним братом Хатшепсут, одного з найвидатніших фараонів Єгипту та однієї з небагатьох жінок, які правили самостійно, а також батьком Тутмоса III.
“Це відкриття розгадує велику таємницю стародавнього Єгипту: розташування гробниць царів початку 18-ї династії. Гробниця цього предка Тутанхамона ніколи не була знайдена, тому що завжди вважалося, що вона знаходиться на іншому кінці гори поблизу Долини Царів”, – заявив Літерленд.
[type] => post [excerpt] => В Єгипті вперше з 1922 року знайшли гробницю - нею виявилася гробниця царя Тутмоса II, який правив долиною Нілу у проміжку між 1492 і 1479 роками до н. е. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1740049560 [modified] => 1740044717 ) [title] => У Єгипті знайшли гробницю фараона [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=4935&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 4938 [uk] => 4935 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 4936 [image] => Array ( [id] => 4936 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185.png [original_lng] => 504733 [original_w] => 960 [original_h] => 637 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185-300x199.png [width] => 300 [height] => 199 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185-768x510.png [width] => 768 [height] => 510 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185.png [width] => 960 [height] => 637 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185.png [width] => 960 [height] => 637 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185.png [width] => 960 [height] => 637 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/image-185.png [width] => 960 [height] => 637 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1740037517:8 [_thumbnail_id] => 4936 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 3085 [_oembed_f76a9906efaec9606866a53c0cafd802] =>
Radar detects long-lost river in Egypt, possibly solving ancient pyramid mystery https://t.co/6kuZS026i6
У Єгипті, на території стародавнього некрополя Абідос, археологи виявили найстарішу у світі пивоварню промислового масштабу. Це відкриття викликало величезний інтерес у дослідників, оскільки воно може допомогти розгадати таємницю будівництва єгипетських пірамід.
Пивоварня, датована епохою царя Нармера (близько 3150 р. до н.е.), складається з восьми великих споруд, кожна розміром майже 20 на 2,5 метра. Усередині розташовувалися десятки посудин, призначених для нагріву зерна і приготування пивного сусла.
За словами доктора Адамса, який керував розкопками, масштаб виробництва пива в цій стародавній пивоварні вражає уяву. Це відкриття дає змогу по-новому поглянути на організацію праці в Стародавньому Єгипті та на те, як саме будувалися піраміди.
Річ у тім, що будівництво пірамід вимагало величезної кількості робочих рук. Історики досі сперечаються про те, як саме стародавнім єгиптянам вдавалося мобілізувати й організувати таку масу людей.
Відкриття пивоварні в Абідосі дає підстави вважати, що виробництво пива відігравало важливу роль у забезпеченні робітників, зайнятих на будівництві пірамід. Пиво, ймовірно, було не тільки важливим продуктом харчування, а й, можливо, використовувалося в релігійних обрядах.
На думку доктора Адамса, вміння організовувати виробництво в таких масштабах, мобілізовувати робочу силу й управляти ресурсами, яке демонструє пивоварня в Абідосі, є важливим кроком на шляху до створення таких монументальних споруд, як, наприклад, піраміди.
Це відкриття також підкреслює зв’язок між розвитком пивоваріння і зміцненням царської влади в Стародавньому Єгипті. Контроль над виробництвом пива, ймовірно, давав фараонам додаткові ресурси і можливості для зміцнення своєї влади.
Таким чином, відкриття найдавнішої пивоварні в Абідосі не тільки проливає світло на історію пивоваріння, а й допомагає нам краще зрозуміти, як саме будували єгипетські піраміди і як було організовано давньоєгипетське суспільство.
Відкриття захованого рукава річки Ніл поруч із величними пірамідами Єгипту проливає світло на давнє питання, як стародавні єгиптяни змогли транспортувати величезні кам’яні блоки, необхідні для будівництва цих чудес світу. Вчені виявили давно забуту річку, яка тече вздовж ланцюга понад 30 пірамід, зокрема знаменитих пірамід у Гізі.
За словами провідного дослідника Еман Гонейм з Університету Північної Кароліни Вілмінгтон, стародавній рукав річки, відомий як Ахрамат, міг відіграти критичну роль у стратегії будівництва, надаючи засіб для легкого пересування великих будівельних матеріалів і робочої сили до місця будівництва.
Radar detects long-lost river in Egypt, possibly solving ancient pyramid mystery https://t.co/6kuZS026i6
Цей річковий рукав, що тягнеться на 64 кілометри, був прихований під пустелею та сільськогосподарськими угіддями протягом тисячоліть, поки не був виявлений за допомогою супутникових радіолокаційних знімків. На додаток до відновлення маршруту річки, дослідження на місцевості та аналіз осадових відкладень підтвердили її існування, додаючи вагомість теорії про водний шлях.
Дослідження, опубліковане у журналі Communications Earth&Environment, вказує на те, що занепад річки міг початися під час сильної посухи близько 4200 років тому, що сприяло поступовому засипанню піском. Ця географічна особливість пояснює, чому 31 піраміда була розташована уздовж цієї річки в долині Нілу.
Згідно з дослідженням, більшість пірамід мали «церемоніальну доріжку», яка проходила вздовж річки, закінчуючись біля храмів Долини, що служили важливими логістичними та культовими точками для давніх єгиптян. Це відкриття не тільки підкреслює важливість річки у будівництві пірамід, але й допомагає зрозуміти, чому піраміди розташовані саме в цих локаціях. Річка Ахрамат, мабуть, забезпечувала не тільки транспортування матеріалів, а й підтримувала життєво важливі зв’язки між різними частинами обширного будівельного проекту.
Це відкриття також вказує на те, як коливання клімату та географічні зміни впливали на вибір місць для будівництва пірамід. З часом, як річка змінювала своє русло та об’єм води, династії також змінювали свої підходи до локації пірамід, віддаючи перевагу новим місцям, які були краще адаптовані до зміненого ландшафту.
Вчені відзначають, що наявність такої річки робить зрозумілим, чому стародавні єгиптяни вибрали саме ці місця для побудови пірамід, які вимагали величезних обсягів матеріалів та робочої сили. Річка слугувала не тільки як транспортний коридор, але і як центральний елемент у церемоніальних і соціальних аспектах життя давніх єгиптян.
Це відкриття дозволяє глибше зрозуміти, як давні цивілізації адаптувалися до своїх природних умов і використовували їх для реалізації масштабних інженерних та архітектурних звершень. Таким чином, відкриття затонулої річки Ахрамат не тільки розкриває таємниці минулого, але й підкреслює взаємозв’язок між навколишнім середовищем і людською інженерією в давні часи. Джерело
Напевно, одна з найбільш суперечливих тем у будь-якій суспільній дискусії – це питання про те, хто побудував єгипетські піраміди і піраміди майя. Воно викликає багато розбіжностей у поглядах, адже, на думку прихильників теорій змови, єгипетські піраміди є безсумнівним доказом того, що до їхнього будівництва були причетні іноземні цивілізації або принаймні дуже розвинені цивілізації, інакше єгиптяни не змогли би впоратися з цим завданням тисячі років тому.
Незалежно від того, скільки доказів з’являється, багато людей залишаються непохитними у своїй точці зору, тому завжди дуже хвилююче, коли наука знаходить свідчення того, як були побудовані ці гігантські споруди. Для одних це нова тема для дискусії, для інших – достатній доказ. Вічна суперечка не вирішується, але це тема, яку варто розвивати.
Як могли бути побудовані ці монументальні споруди?
Знайдено піраміду смерті, навіть археологи шоковані жахіттями, що приховувалися сотні років
Захи Хавасс, видатний археолог Єгипту, називає 4500-літні документи найбільшим відкриттям ХХІ століття. Це одні з найстаріших коли-небудь знайдених аркушів паперу, які дають уявлення про життя в Єгипті за часів правління фараона Хуфу. У «щоденнику» єгипетського майстра-будівельника йдеться про те, як велетенське каміння спускали вниз серією спеціально прокладених каналів, а потім котили за допомогою дерев’яних колів.
Документ описує процес, що тривав кілька місяців, включно з чотирма днями, протягом яких вапняк транспортували з місця видобутку до піраміди водою.
