Біля берегів Копенгагена вчені здійснили видатне археологічне відкриття, виявивши затонулий корабель віком понад 600 років. Судно, яке отримало назву Свельгет 2, офіційно ідентифіковане як найбільший з усіх коли-небудь знайдених кораблів типу ког.
За оцінками фахівців, цей середньовічний гігант був здатний перевозити до 300 тонн вантажу, що робить його ключовою пам’яткою в історії мореплавства Північної Європи.
Корабель протягом шести століть спочивав на глибині 13 метрів у водах протоки Ересунн. Морські археологи з Музею кораблів вікінгів у Роскілле зазначають, що Свельгет 2 був своєрідним аналогом сучасних супертанкерів. Якщо раніше судна перевозили переважно дорогі предмети розкоші невеликими партіями, то поява таких великих когів дозволила транспортувати масові товари: деревину, цеглу та харчові продукти на великі відстані.
Технічні характеристики знахідки вражають: довжина судна становить приблизно 28 метрів, ширина — дев’ять метрів, а висота — шість метрів. Дослідження деревини показало, що борти корабля були виготовлені з дощок, імпортованих із Польщі, а каркас — із голландського дуба. Це підкреслює високу інтеграцію європейських торгівельних мереж уже в XV столітті. Попри свої масштаби, судно не було розраховане на тривалу експлуатацію. Археологи виявили, що якість матеріалів була посередньою, а деякі дошки тріснули ще під час будівництва. Такі кораблі проєктувалися для швидкого отримання прибутку і могли окупити себе всього за один-два рейси.
Процес дослідження тривав понад два з половиною роки і включав 289 занурень. Оскільки корабель затонув у глибоких водах, його корпус зберігся майже повністю — від кіля до самої палуби. Окрім основної конструкції, археологи знайшли залишки надбудов, де переховувався екіпаж, а також предмети повсякденного вжитку: взуття, гребінь, котел і дерев’яну тацю. Особливу увагу привернула кам’яна галера, яка свідчить про те, що моряки мали змогу готувати гарячу їжу безпосередньо під час плавання.
Ця знахідка демонструє, що фундамент сучасної логістики та масової торгівлі був закладений ще за часів правління королеви Маргрете I. Нині Свельгет 2 проходить масштабну реставрацію в Національному музеї в Бреді. Для широкого загалу в Музеї кораблів вікінгів відкрилася спеціальна експозиція, а процес підйому судна з дна став основою для документального серіалу. Це відкриття не лише збагачує знання про середньовічне кораблебудування, а й підтверджує стратегічну роль Данії у морських сполученнях минулого.
Археологи за останні пів року розкопали понад 50 скелетів вікінгів, які збереглися в гарному стані. Знахідки дали рідкісну інформацію про спосіб життя та подорожі тогочасного мореплавного суспільства.
Скелети настільки добре збереглися, що археологи вірять: зможуть взяти зразки ДНК для наукового аналізу. Він може показати, чи були деякі з похованих вікінгів пов’язані — раніше такі дослідження не проводили. Також науковці зможуть дізнатися більше про загальний стан здоров’я, дієту та походження похованих.
«Буде неймовірно захопливо дізнатися, звідки прийшли ці люди і чи були тут поховані одні й ті самі родини в кількох поколіннях», — сказала доцентка Орхуського університету в Данії Сара Круа.
Одну з жінок поховали в корпусі фургона, у якому, імовірно, вона подорожувала. Її поховали разом із скляними бусами, залізним ключем, ножем з ручкою зі срібною ниткою та невеликим осколком скла, який, можливо, служив амулетом. Біля фургона також стояла оздоблена дерев’яна скриня — археологи не знають, що було всередині.
Серед поховань також знайшли скелети з прикрасами, зокрема, з спеціальною пряжкою, металевим кільцем на шиї, червоною скляною кулькою, що висить на шнурі.
Археологи кажуть, що такі особливості свідчать про те, що деякі зі знайдених вікінгів мали високе становище в суспільстві.
Archaeologists in drought-hit Iraq have discovered 40 ancient tombs after water levels in the country's largest reservoir declined, an antiquities official said Saturday. https://t.co/MFxQtQk3QBpic.twitter.com/S4P2uVrWwr
Під час дослідження Еммерлева, приходу в Південній Ютландії, металошукач-любитель Ларс Нільсен виявив унікальну золоту каблучку, датовану п’ятим або шостим століттям.
Цей предмет, прикрашений червоним напівдорогоцінним каменем, викликав інтерес серед дослідників. Вони вважають, що артефакт пов’язаний із раніше невідомою королівською родиною франкської держави.
Кірстін Поммергор, археолог і куратор Національного музею Данії, наголосила, що це сенсаційне відкриття не тільки відкриває нову главу в історії Еммерлева, а й пов’язує його з великими європейськими центрами давнини.
Дослідники припускають, що перстень, можливо, належав доньці франкського принца, а до Данії він потрапив як її придане після укладення шлюбу з місцевим правителем. Також можливо, що прикраса була подарунком дипломату або торговцю.
Унікальність персня проявляється в його неймовірній для того часу майстерності виконання. На ньому присутні добре виконані спіралі та трилисті візерунки, характерні для франкського стилю. Червоний камінь, вставлений у каблучку, є символом влади, що натякає на її королівське походження.
Можливість того, що князівська сім’я Еммерлева контролювала важливі торгові маршрути в районі, від Рібе до Хедебю, свідчить про її значущість в історії регіону. Це відкриття проливає світло на раніше невідомі аспекти життя і культури скандинавів цього часу.
У Данії на острові Фюн археологи знайшли 8-сантиметровий залізний ніж, якому близько 2 000 років. На ньому вигравіюваний рунічний напис.
За словами дослідників, знахідка містить алфавіт найдавнішої писемності Данії, пише The Guardian.
Ніж виявили поблизу міста Оденсе в могилі під поховальною урною.
На ньому розгледіли п’ять символів, кожен заввишки близько 0,5 сантиметра, які складають слово hirila, що в перекладі з давньоскандинавської мови означає „маленький меч”, кажуть дослідники.
Зазначається, що ніж разом із кістяним гребінцем, який знайшли у 1865 році, є найдавнішими рунами, коли-небудь виявленими в Данії.
За словами автора дослідження та археолога Якоба Бонде, побачити слово на ножі вдалося не одразу.
„Це як отримати записку з того світу, з минулого. Для нас це надзвичайна знахідка, яка дещо говорить про розвиток найдавнішої скандинавської мови”, – каже Бонде.
Дослідники припускають, що власником ножа могла бути людина з високим статусом у суспільстві.
Рунологиня з Національного музею Данії Лісбет Імер зазначила, що знахідка може допомогти дізнатися більше про історію країни.
„Дуже рідко можна знайти руни такого віку, як на цьому ножі. Це дає нам унікальну можливість отримати більше знань про найдавнішу писемність Данії, а отже, і про мову, якою розмовляли за часів залізного віку.
У той період вміння читати й писати не було особливо поширеним. Вважається, що на початку рунічної історії, люди, які вміли писати, складали невелику інтелектуальну еліту”, – додала Лісбет Імер.
