Array
(
[count_posts] => 2
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo3OiJoaXN0b3J5Ijt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjgwMjt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 5326
[content] =>
Археологи відкрили у північно-східному Казахстані величезне місто віком понад 3600 років. Знахідка свідчить, що степові громади бронзової доби мали складні промислові й соціальні структури.
На північному сході Казахстану археологи виявили велике давнє місто пізньої бронзової доби, яке датується близько 1600 роком до нашої ери. Про відкриття повідомляє CBS News з посиланням на дослідження, опубліковане групою науковців із Даремського університету, University College London та університету Торайгирова.
Поселення, що отримало назву Семиярка, займало до 140 гектарів -це найбільше відоме на сьогодні давнє місто регіону. Дослідники встановили, що воно було одним із небагатьох великих виробничих центрів свого часу та першим у Казахському степу поселенням із розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи.
Свою назву місто отримало завдяки ландшафту -воно розташовувалося на місцевості, що відкривала вигляд на численні долини, через що Семиярку також називали „Містом семи ущелин”. Воно розвинулося у період, коли кочові громади почали переходити до осілого або напівосілого способу життя.
Довгий час вважалося, що у ті часи казахський степ населяли лише напівкочові племена. Однак нові археологічні дані свідчать: Семиярка не лише мала масштабне металургійне виробництво, а й могла бути ключовим торговим вузлом.
Учені зазначають, що розмір міста та залишки промислових зон відкривають нові можливості для розуміння соціальної організації та технологічних процесів регіону в бронзову добу.
Професорка археології UCL Міляна Радівоєвич назвала знахідку „одним із найважливіших відкриттів у Центральній Азії за останні десятиріччя”, підкресливши, що вона змінює уявлення про степові суспільства.
За її словами, місто є доказом того, що мобільні громади могли створювати великі, організовані поселення навколо масштабної промисловості -фактично формуючи свого роду „степові міські центри”.
Семиярку вперше виявили ще на початку 2000-х років археологи університету Торайгирова, коли знайшли земляні укріплення, фрагменти кераміки та металевих виробів. Однак систематичні розкопки розпочалися лише у 2018 році, відкривши масштаби й значущість цього унікального міста.
[type] => post
[excerpt] => Археологи відкрили у північно-східному Казахстані величезне місто віком понад 3600 років. Знахідка свідчить, що степові громади бронзової доби мали складні промислові й соціальні структури.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1763586180
[modified] => 1763575548
)
[title] => У Казахстані знайшли місто бронзової епохи
[url] => https://history.karpat.in.ua/?p=5326&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 5338
[uk] => 5326
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 5327
[image] => Array
(
[id] => 5327
[original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[original_lng] => 70853
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/4369015.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => history
[color] => brown
[title] => Історія
)
[_edit_lock] => 1763568353:3
[_thumbnail_id] => 5327
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1302
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 525766322002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 164631
[1] => 802
)
[tags_name] => Array
(
[0] => епоха
[1] => Казахстан
)
)
[1] => Array
(
[id] => 969
[content] =>
Люди опанували верхову їзду набагато раніше, ніж вважалося досі, згідно з висновками дослідження міжнародної групи археологів, котрі вивчали могили часів Андроновської культури ІІ століття в Казахстані.
Група з російських, казахських та американських учених проводила дослідження поховань бронзової доби на Новоіліновському кладовищі 2, у Казахстані, археологічному об’єкті, який протягом десятиліть вивчала Емма Усманова, археолог Карагандинського державного університету.
На цій території мешкали люди Андроновської культури близько 3500 років тому, однією з їхніх особливостей був розвиток скотарства. Тварин утримували не тільки за вживання в їжу, але й для транспортування та пересування.
Останки, знайдені на місці поховання, підтвердили це. У дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science Reports, дослідники звернули увагу на вік похованих тварин: жеребцю було близько 20 років, а кобилі – близько 18 років. У могилах також знайшли рештки старовинних вуздечок.
Дослідники припускають, що тварин принесли в жертву, аби поховати поруч із людиною, якій вони служили протягом життя.
«Датуванням ізотопів вуглецю ми змогли визначити можливий вік гробниці. Порівнюючи ці дані з тим, що ми вже знаємо, ми дійшли висновку, що верхова їзда, тобто використання коней у військових цілях, практикувалася набагато раніше, ніж вважали дослідники раніше», – цитує Ігоря Чечушкова, дослідника Південно-Уральського державного університету науковий портал Phys.org.
«Наші матеріали свідчать про те, що озброєні вершники, які воювали на конях, можливо, з’явилися в степах Євразії не пізніше приблизно 1600 р. до н. е.», – додав він.
Він припустив, що «на місці поховань захоронена військова еліта, влада котрої над членами громади та її сусідами ґрунтувалася на знанні верхової їзди та бойових дій. Вершник мав значну перевагу перед піхотою. Але можливе ще одне пояснення: ця еліта відігравала посередницьку роль у конфліктах у громаді, тож мала владу та високий соціальний ранг. Метафорично цю еліту також можна назвати «шерифами» бронзової доби», – пояснив Чечушков.
MTI
[type] => post
[excerpt] => Люди опанували верхову їзду набагато раніше, ніж вважалося досі, згідно з висновками дослідження міжнародної групи археологів, котрі вивчали могили часів Андроновської культури ІІ століття в Казахстані
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1595080560
[modified] => 1595070290
)
[title] => У Казахстані знайдено найдавніші свідчення верхової їзди
[url] => https://history.karpat.in.ua/?p=969&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 953
[uk] => 969
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 955
[image] => Array
(
[id] => 955
[original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[original_lng] => 65720
[original_w] => 512
[original_h] => 355
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak-300x208.jpg
[width] => 300
[height] => 208
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[width] => 512
[height] => 355
)
[large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[width] => 512
[height] => 355
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[width] => 512
[height] => 355
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[width] => 512
[height] => 355
)
[full] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/07/lovak.jpg
[width] => 512
[height] => 355
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => history
[color] => brown
[title] => Історія
)
[views_count] => 8217
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 955
[_edit_lock] => 1595059490:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508002700000
[labels] => Array
(
[0] => moviemovie_creation
[1] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 27
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Відео
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 802
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Казахстан
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 802
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => history
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 802
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => history
)
[_domains] => Array
(
[history] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
Казахстан (Сторінка 1)
