У Вайкато, Нова Зеландія, під час літнього табору діти виявили останки скам’янілого довгоногого гігантського пінгвіна. Він був ідентифікований науковцями як представник досі невідомого виду.
У 2006 році група школярів з клубу юних натуралістів зробила палеонтологічну експедицію в гавань Кавхія, Нова Зеландія. Там під керівництвом фахівця Кріса Темплера діти виявили кістки, що належали гігантському пінгвіну.
Учені з Університету Мессі представили результати свого дослідження в останньому номері наукового журналу Journal of Pateentonto Pateontology, пише The Guardian. Дослідники з Нової Зеландії та американського Музею Брюса відвідали музей Ваїкато, де зберігаються залишки птаха, і вивчили її. У своїй роботі команда науковців активно використовувала тривимірне сканування, щоб краще зрозуміти будову тварини, і порівнювала цифрову копію з кістками з бази даних відомих пінгвінів. Учені оцінюють вік викопного у 27–34 млн років. У ту епоху місцевість, де знайшли птаха, була під водою, вважає Деніел Томас, зоолог з Університету Мессі.
«Пінгвін схожий на гігантських пінгвінів Кайруку, але в нього набагато довші ноги. Це й дало йому назву waewaeroa, що мовою маорі означає «довгі ноги», – розповів Даніель Томас. – Такі кінцівки зробили б пінгвіна набагато вищим, ніж інші Кайруку, близько півтора метра заввишки».
Як припускають учені, незвичайна будова Kairuku waewaeroa допомагала йому швидше плавати і глибше пірнати, а також активніше пересуватися по суші. Як пінгвіни стали гігантами та чому не вижили? Скам’янілості, збережені в однаково хорошому стані, можуть допомогти знайти відповіді на ці питання», – розповів Майк Сейфі, голова Гамільтонського наукового дитячого клубу, учасники якого виявили рештки.
