У Казахстані знайдено найдавніші свідчення верхової їзди

Люди опанували верхову їзду набагато раніше, ніж вважалося досі, згідно з висновками дослідження міжнародної групи археологів, котрі вивчали могили часів Андроновської культури ІІ століття в Казахстані.

Група з російських, казахських та американських учених проводила дослідження поховань бронзової доби ​​ на Новоіліновському кладовищі 2, у Казахстані, археологічному об’єкті, який протягом десятиліть вивчала Емма Усманова, археолог Карагандинського державного університету.

На цій території мешкали люди Андроновської культури близько 3500 років тому, однією з їхніх особливостей був розвиток скотарства. Тварин утримували не тільки за вживання в їжу, але й для транспортування та пересування.

Останки, знайдені на місці поховання, підтвердили це. У дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science Reports, дослідники звернули увагу на вік похованих тварин: жеребцю було близько 20 років, а кобилі – близько 18 років. У могилах також знайшли рештки старовинних  вуздечок.

Дослідники припускають, що тварин принесли в жертву, аби поховати поруч із людиною, якій вони  служили протягом життя.

«Датуванням ізотопів вуглецю ми змогли визначити можливий вік гробниці. Порівнюючи ці дані з тим, що ми вже знаємо, ми дійшли висновку, що верхова їзда, тобто використання коней у військових цілях, практикувалася набагато раніше, ніж вважали дослідники раніше», – цитує Ігоря Чечушкова, дослідника Південно-Уральського державного університету науковий портал Phys.org. 

«Наші матеріали свідчать про те, що озброєні вершники, які воювали на конях, можливо, з’явилися в степах Євразії не пізніше приблизно 1600 р. до н. е.», – додав він.

Він припустив, що «на місці поховань захоронена військова еліта, влада котрої над членами громади та її сусідами ґрунтувалася на знанні верхової їзди та бойових дій. Вершник мав значну перевагу перед піхотою. Але можливе ще одне пояснення: ця еліта відігравала посередницьку роль у конфліктах у громаді, тож мала владу та високий соціальний ранг. Метафорично цю еліту також можна назвати «шерифами» бронзової доби», – пояснив Чечушков.

MTI