Під час розкопок знайшли 94 срібні та бронзові монети, датовані між 221 і 354 роками нашої ери.
Під час розкопок громадської будівлі в місті Лод (Ізраїль) археологи знайшли скарб монет,що датуються останнім повстанням євреїв проти римського панування. Про це повідомляє Live Science.
Вони були заховані у фундаменті пізнього римсько-ранньовізантійського періоду, що дивом зберігся.
Незважаючи на те, що будівля „зазнала серйозних руйнувань” під час єврейського повстання, її вцілілий фундамент захистив 94 срібні та бронзові монети, датовані 221-354 роками нашої ери.
Археологи припускають, що повстанці навмисно сховали скарб, але сподівалися повернутися за ним.
„Ця зруйнована до самого фундаменту будівля є чітким свідченням того, що повстання було силоміць придушене. Для цього застосовували насильство та жорстокість. З талмудичних писань відомо, що Лод був найважливішим [єврейським] центром після знищення Другого храму в Єрусалимі”, – розповів археолог IAA Шахар Кріспін.
Окрім монет, дослідники знайшли кам’яні та мармурові артефакти, що містять грецькі, івритські та латинські написи. В одному з них згадується ім’я „єврея з родини священика”.
Однак незрозуміло, як євреї використовували будівлю до того, як вона була зруйнована під час повстання.
„Важко визначити, чи служила ця чудова будівля синагогою, навчальним залом, місцем для зборів старійшин або й виконувала всі ці функції одночасно”, – сказав професор і голова IAA Джошуа Шварц.
Археолог-аматор із Норвегії за допомогою металодетектора виявив візантійську золоту монету із зображенням Христа. Монета належить до типу, відомого як „гістаменон номізма”, вперше такі монети були випущені приблизно 960 року, повідомляє Live Science.
На одному боці монети зображений Ісус Христос, який тримає Біблію, а на другому – Василь II і Костянтин VII, два брати, які правили Візантійською імперією. Західна частина Римської імперії впала в 476 році, а східна, відома як Візантія, проіснувала ще тисячоліття.
Археологи припускають, що монета була викарбувана десь між 977 і 1025 роками під час правління братів. На це вказують три пунктирні лінії, які оперізують кордон монети – такий елемент декору використовувався на той час.
Знахідка також містить два написи. Перший з них зроблений латиною і говорить: «Ісус Христос, Цар царюючих». Друга написаний грецькою: «Василь і Костянтин, імператори римлян».
Але як монета опинилась у Норвегії, невідомо. Можливо, вона належала Гарольду Гардраді, також відомому як Гаральд III, який правив Норвегією з 1045 по 1066 рік. Перед тим, як стати королем, Гаральд служив стражником візантійського імператора.
Можливо також, що монета була частиною посагу, переданого Гарольду під час одруження з дочкою Ярослава Мудрого Єлизаветою.
У заповіднику на острові Хортиця, розташованому на Дніпрі поблизу Запоріжжя нижче за течію Дніпровської ГЕС, археологи виявили срібну монету II століття н.е. з Римської імперії.
Про це у Facebook повідомила прес-служба Національного заповідника Хортиця.
Йдеться про виявлення цінних артефактів на береговій смузі, яка протягом 70 років перебувала під водою, проте оголилася після підриву Каховської ГЕС російськими окупантами.
Науковці повідомляють, що останнім поповненням колекції стала знахідка срібної монети денарій Фаустини Старшої (105-140), дружини римського імператора Антоніна Пія (86-161). Предмет датується другим століттям нашої ери. Монета виконана зі срібла та має діаметр 18 мм.
„Монета Денарій Фаустина I. Розмінна монета римського часу. Чеканилась протягом 100-141 р. н.е. Ймовірно, була завезена торговими шляхами племенами черняхівської культури”, – сказано в повідомленні.
Про імператрицю Фаустину Старшу (Faustina Major) відомостей небагато. Відомо, що вона заснувала заклад для виховання римських дівчат-сиріт, яких потім називали «фаустинові дівчата». Померла у віці 36 років. За чотири роки до смерті отримала звання «божественної» – Diva.
Образ Августи Фаустини був особливо тісно пов’язаний з богинею родючості Церерою, яка часто фігурувала на монетах, присвячених імператриці. Протягом кількох років Церера зі смолоскипом була домінуючим мотивом у її золотих монетах. На портретах Фаустину зображали із складною зачіскою, що являла собою «діадему» із безлічі заплетених кіс.
Фаустина продовжувала відзначатись у деяких зображеннях епохи Відродження як «зразкова дружина».
Понад 700 золотих монет часів Громадянської війни в США були знайдені на кукурудзяному полі в штаті Кентуккі, – повідомив у п’ятницю американський нумізматичний портал GovMint.com.
Монети будуть продаватися через портал і можуть принести мільйони доларів тому, хто цього року натрапить на „Великий скарб Кентуккі”, знайдений на власній фермі. Однак особа і місце знахідки тримаються в секреті.
Але GovMint.com все ж опублікував відео, де чоловік знайшов скарб. „Це абсолютно приголомшливо”, – йдеться у відео.
Монети датуються 1840-1863 роками. Скарб включає 18 дуже рідкісних золотих монет „Gold Liberty” номіналом 20 доларів, викарбуваних у 1863 році у Філадельфії. За даними GovMint.com, колекціонери готові платити за такий раритет шестизначні суми в доларах.
Монетний дилер Джефф Гарретт каже, що значення такого артефакту важко переоцінити. За його словами, неймовірна кількість – понад 700 золотих монет – це справжня капсула часу, яка дійшла до нас з епохи Громадянської війни в США.
Хоча Кентуккі намагався зберігати нейтралітет під час Громадянської війни (1861-1865), він був втягнутий у конфлікт між Північчю та Півднем. На думку компанії Numismatic Guarantee Company, яка підтверджує автентичність монет, „Великий скарб Кентуккі”, втрачений понад 150 років тому, – можливо є результатом цього конфлікту.
Під час археологічних досліджень у Вроцлаві (Польща) було знайдено золоті монети середини XVIII ст. Вони лежали у братських могилах.
Як повідомляє видання „Наука польська”, монети були виявлені під час археологічних досліджень, які проводилися у кварталі будівель, обмеженому вулицями Легніцка, Сокольнича та Набицінська у Вроцлаві. Ця територія належала до колишніх сіл Набітин (1175 р.) і Стапін (1203 р.), а потім до Міколайського Передмістя.
„У 1768-1783 роках територія була забудована східною та центральною частинами для потреб бастіонних укріплень Равелін, розроблених прусами. У західній частині під землею та фундаментами будинків ХІХ століття та сучасних будівель збереглися братські могили, які є свідченням трагічних подій, найімовірніше пов’язаних із захопленням міста прусською армією під час Сілезьких воєн”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що саме у цих могилах було знайдено добре збережені монети: золотий дукат Республіки Об’єднаних Провінцій Нідерландів 1748 року, золотий дукат 1750 року Франциска I Стефана Лотарингського та півзолотий соверен 1750 року його дружини Марії Терезії Габсбург.
Усі три монети передано до Міського музею у Вроцлаві для експонування публіці.
[type] => post
[excerpt] => Під час археологічних досліджень у Вроцлаві (Польща) було знайдено золоті монети середини XVIII ст. Вони лежали у братських могилах.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1681657380
[modified] => 1681657591
)
[title] => У Польщі під час розкопок у братській могилі знайшли старовинні монети із золота
[url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3866&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 3866
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 3867
[image] => Array
(
[id] => 3867
[original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[original_lng] => 30202
[original_w] => 750
[original_h] => 500
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[width] => 750
[height] => 500
)
[large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[width] => 750
[height] => 500
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[width] => 750
[height] => 500
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[width] => 750
[height] => 500
)
[full] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/moetn.jpg
[width] => 750
[height] => 500
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => history
[color] => brown
[title] => Історія
)
[_edit_lock] => 1681646792:2
[_thumbnail_id] => 3867
[_edit_last] => 2
[views_count] => 3237
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
RT @APMiddleEast: A monastery dating back 1,400 years has been discovered on an island off the United Arab Emirates, the second ancient church found in the federation. It sheds new light on the history of early Christianity along the Persian Gulf. By @jo… https://t.co/5PghfpUJ6Y
— ?UFO Aliens: Murder black people! Destroy Africa! (@CarnageMovie) November 3, 2022
Старовинну золоту монету знайшли на узбережжі острова Ньюфаундленд. Знахідку назвали спірною, а знайшов її історик-любитель Едвард Хайнс. Чоловік відкопав, так званий, четвертак нобль, і це найстаріша монета з Англії, яку знаходили коли-небудь в Канаді.
Про це повідомляє Arkeonews.
Викарбували четвертак нобль в Лондоні в період з 1422 по 1427 роки. Якщо прирівняти його номінал до нашого часу, то це був би приблизно 81 американський долар. Звичайно, як старовинна знахідка, монета має набагато більшу цінність: екземпляр рідкісний, в хорошому стані, виконаний із золота. На чорному ринку ціна такого артефакту коштувала б кілька сотень тисяч доларів. Але вона потрапила в музей і буде належати державі.
Дивний і той факт, що ця монета мінімум на 70 років раніше з’явилася на острові, ніж туди прибули перші європейці.
До цього самою старовинною монетою Англії, знайденою в Канаді, вважали половину гроута (1 гроут = 4 пенси). Її в 1941 році знайшли на історичній ділянці плантації з красивою назвою Купідон-Коув.
Новій знахідці 600 років, а Північна Америка — це регіон з історією, якій понад 9000 років. Тут свої багатющі традиції корінних народів. Багато відомо про колонізацію, яку Велика Британія вела в Канаді. Такі знахідки, немов відгомони минулого, нагадують про те, що історію переписати не можна.
Відомо, що точне місце, де знайшли цінний артефакт, тримають в секреті. Це необхідно для того, щоб не привертати увагу мисливців за скарбами. Найближчим часом у цій місцевості проведуть масштабні археологічні розкопки професійні археологи. Можливо, вони зможуть знайти ще не мало артефактів.
Під час підготовки до будівництва високошвидкісної залізничної лінії HS2 у Хіллінгдоні, Західний Лондон, були виявлені крихітні монети, датовані І ст. До н. Е. – повідомило BBC. Відповідно до британського законодавства, знахідка вважається національним скарбом і буде розміщена в музеї.
У Західному Лондоні археологи виявили „скарб”: понад 300 потінових монет залізного віку. Вчені вважають, що знахідці як мінімум 2 100 років. Скарб виявили в ході розкопок на місці будівництва лінії для високошвидкісного поїзда HS2.
З одного боку монет зображено портрет грецького бога Аполлона, а з іншого – атакуючого бика. Дизайн схожий на монети, вибиті в Марселі дві тисячі років тому.
Нагадаємо, потін – древній сплав міді з великим вмістом олова, свинцю і іноді цинку з домішками інших металів. Потін являє собою сплав недорогоцінних металів, що нагадує срібло, використовуваний в монетах. Як правило, це суміш міді, олова і свинцю (в різних пропорціях).
Монети були виявлені після того, як буря порушила територію розкопок і привернула увагу археологів шматочком землі контрастного кольору. Деякі ділянки ґрунту були темно-зеленувато-синіми, що свідчить про наявність окисленого металу, і коли вони уважніше оглянули місце, то виявили там монети.
Підкреслюючи важливість знахідки, дослідники зазначили, що вона вважається особливо важливою, оскільки містить доповнення про те, яким могло бути життя в Хіллінгдоні дві тисячі років тому. Монети, діаметром близько 3 сантиметрів, датуються тим часом, коли римляни почали поселятися на британському острові і заснували Лондіній (лат. Londinium, нині Лондон).
За словами істориків, монети або були призначені як подарунки богам, або позначали межі певного маєтку. Навряд чи він використовувався як платіжний засіб, оскільки на той час люди швидше займались бартером.
Під час підготовки до будівництва HS2 в Лондоні також були виявлені кам’яні знаряддя праці, віком 11 000 років, що свідчить про те, що в середньому кам’яному віці люди жили на берегах річки.
Археологи російського Інституту археології РАН оголосили, що монети були виявлені в старовинній Фанагорії. Це найбільше давньогрецьке місто на Таманському півострові, засноване поселенцями близько 543 року до н.е., яке перетворилося на грецький торговий центр на південному Кавказі.
Уже третій сезон поспіль фанагорійська експедиція Інституту археології РАН досліджує шар міської пожежі VI ст. Археологи виявили 80 монет епохи боспорських царів III–IV ст. Вузлик з монетами був захований у старій розбитій амфорі. За словами керівника експедиції Володимира Кузнєцова, велика кількість попелу, сажі, фрагментів згорілих дерев’яних перекриттів, битого посуду та залишків обгорілого зерна в амфорах говорить про значні масштаби катастрофи. Скарби, заховані в момент небезпеки (за годину або хвилину до загибелі), підтверджують катастрофічний характер подій, що відбулися тут 15 століть тому.
На думку дослідників, ці знахідки пов’язані з бурхливими історичними подіями на Боспорі в VI ст., коли тамтешні міста добровільно перейшли з-під влади кочівників-гунів до складу Візантійської імперії, а фанагорійський єпископ Іоанн поставив свій підпис на документах патріаршого синоду в Константинополі.
Археологи вважають, що цінності були сховані в момент, коли гуни або турки напали на поселення, унаслідок чого в більшій частині міста виникла пожежа.
Деякі вчені пов’язують події, описані Прокопієм Кесарійським, з кочовими гунами. За іншою версією, міста Кепа та Фанагорія були зруйновані в середині століття, коли місцеві жителі, що рятувалися від турецьких нападів, наблизилися до азіатського Босфору. Склад скарбу визначає, які гроші використовувалися на внутрішньому ринку Босфору в VI ст., розповів порталу HeritageDaily науковий співробітник Російської академії наук Володимир Кузнєцов.
Проаналізувавши монети, учені заявили, що ті містять переважно мідь і були виготовлені десь наприкінці ІІІ – на початку ІV ст. Босфорські монети карбувалися до 341 року н.е. Дешеві платіжні засоби зі сплаву міді та свинцю циркулювали в Босфорі протягом сотень століть, тоді як візантійське золото відігравало роль дорогих, елітних грошей.
Джерело: ORIGO
[type] => post
[excerpt] => Археологи російського Інституту археології РАН оголосили, що монети були виявлені в старовинній Фанагорії. Це найбільше давньогрецьке місто на Таманському півострові, засноване поселенцями близько 543 року до н.е., яке перетворилося на грецький то...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1628101200
[modified] => 1628096807
)
[title] => У стародавньому місті Фанагорія були виявлені монети, яким кілька тисяч років
[url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2401&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 2392
[uk] => 2401
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 2393
[image] => Array
(
[id] => 2393
[original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1.jpg
[original_lng] => 160960
[original_w] => 800
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/regeszeti-lelet-1.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => history
[color] => brown
[title] => Історія
)
[_edit_lock] => 1628086007:8
[views_count] => 3765
[_thumbnail_id] => 2393
[_edit_last] => 8
[_oembed_c1ffe0cb505cc2a18968e225f5706cba] =>
