Археологи вважають, що мають шанси віднайти втрачені скарби короля Іоанна I Безземельного. Дослідники планують розпочати розкопки у Норфолку де, на їхню думку, поховані королівські коштовності.
Археологи з Археологічного товариства Західного Норфолку та Королівського Лінна (WNKLAS) розпочинають пошуки загубленого скарбу короля Іоанна I Безземельного. Він народився 1166 року в Оксфорді, Англія, і був наймолодшим сином Генріха II та Елеонори Аквітанської, пише Heritage Daily.
Попри королівське походження, правління Іоанна, яке розпочалося в 1199 році, сповнене безладів, що принесло йому репутацію одного з найсуперечливіших монархів Англії. Його конфлікти з Філіпом II Французьким та суперечки з баронами переросли в масові заворушення.
Кульмінацією цього напруження став історичний момент у Раннімеді, коли Іоанн неохоче погодився на умови Великої хартії вольностей — основоположного документа, який мав на меті обмежити владу короля. Однак недотримання Іоанном цих домовленостей призвело до подальших чвар, що спонукало його баронів запропонувати корону французькому принцу Людовіку.
Їх цільова ділянка лежить поблизу болота Волпол Марш у Фенленді, приблизно за 8 км від сучасного узбережжя
Легенда свідчить, що під час відступу через затоку Вош вздовж східного узбережжя дорогоцінний вантаж Іоанна, включно з коштовностями англійської корони, загубився у сипучих пісках і вирах.
Зараз команда археологів з WNKLAS сподівається віднайти втрачений скарб в Норфолку. Їх цільова ділянка лежить поблизу болота Волпол Марш у Фенленді, приблизно за 8 км від сучасного узбережжя. У середньовічну епоху цей регіон був великою болотистою місцевістю, схильною до періодичних повеней.
Застосовуючи передові технології, такі як LiDAR, який використовує лазерні імпульси для картографування земної поверхні, дослідники визначили місце розкопок. Попри очікування, завдання є складним. Клайв Бонд, голова WNKLAS, визнає виклики, пов’язані з постійно мінливими річковими системами, описуючи шанси на успіх як „мільйон до одного”.
У 1216 році Іоанн помер від дизентерії у замку Ньюарк у Ноттінгемширі. Місце його останнього спочинку позначене похованням у Вустерському соборі, що стало завершенням його бурхливого правління.
Вченим нарешті вдалося розкрити таємницю скам’янілостей пермського періоду, які були виявлені в Альпах 90 років тому. Як повідомляє Science Alert, з того часу знайти щось подібне вченим не вдавалося.
Скам’янілість Tridentinosaurus antiquus була виявлена в 1931 році, відтоді вона вважалася чудовою знахідкою. За оцінками, вік скам’янілостей становив 280 мільйонів років. Тобто тварина з’явилася до динозаврів і була найдавнішою виявленою скам’янілістю ящірки.
Ще більше вражала незвичайна збереженість скам’янілості: м’які тканини, що збереглися, залишили відбиток тіла тварини. Тепер ученим вдалося зрозуміти, чому інших подібних скам’янілостей виявити не вдалося.
Новий аналіз показав, що м’які тканини не є м’якими тканинами. Це фарба.
Відкриття було зроблено групою під керівництвом палеобіолога Валентини Россі з Університетського коледжу Корка.
«На перший погляд я маю сказати, що мені здалося, що скам’янілість виглядала трохи… дивно. Інші мої колеги сказали мені, що вони мали таку ж реакцію. Але скам’янілості завжди трохи дивні, тому я продовжила свої дослідження і після аналізу мікрозразків того, що виглядало як контури тіла (наприклад, шкіри), я зрозуміла, що це якась нісенітниця. Молекулярний аналіз підтвердив результати: ми отримали не карбонізовану м’яку тканину, а чорну фарбу», — розповіла Россі.
Tridentinosaurus довгий час був свого роду знаменитістю у світі скам’янілостей. М’які тканини зберігаються досить рідко, зазвичай розкладаються до того, як встигають залишити відбиток за допомогою процесу скам’яніння. Коли ж м’які тканини таки зберігаються, вони дозволяють отримати безліч знань про тварину. Наприклад, про колір і текстуру її шкіри, а також про анатомію та розташування внутрішніх органів.
Вчені висували кілька версій того, чому Tridentinosaurus зміг зберегти м’які тканини, але його шкіра не вивчалася. Тому Россі вирішила приділити їй більше уваги.
Початкове ультрафіолетове сканування показало покриття на всій поверхні тіла тварини. У минулому це був стандартний підхід для збереження делікатних структур, але зараз застосовується для консервації найбільш делікатних зразків. Те, що було під покриттям, вимагало більш детального аналізу.
Команда використовувала комбінацію скануючої електронної мікроскопії у поєднанні з енергодисперсійною спектроскопією, мікрорентгенівською дифракцією, а також раманівським та ослабленим повним відображенням для аналізу чорного матеріалу, який, як вважається, є карбонізованою шкірою.
Аналіз показав, що зразок відповідає не органічному матеріалу, а пігменту, виготовленому на основі чорної кістки. Це відкриття виявилося несподіваним і страшним. Але був у ньому і світлий бік.
«Думаю, я можу чесно сказати, що ми всі були трохи шоковані і засмучені, але ми зрозуміли, що це лише проблиск в історії палеонтології. Сьогодні ми можемо розраховувати на потужні методи, які дозволяють нам дивитися на скам’янілості на молекулярному рівні, а це було неможливо ще 10 років тому», – сказала Россі.
Більше того, хоча «шкіра» виявилася підробкою, інші частини скам’янілості – справжні. Так, справжніми виявилися кістки задніх ніг. Вивчити їх під фарбою буде складно, але допомогти цьому можуть 3D-зображення.
Аналіз ДНК 2000-річного скелета чоловіка, знайденого в британському Кембриджширі, показав, що він належав до кочової групи сарматів і міг прийти туди з території сучасної України, пише ВВС.
Повний, добре збережений скелет археологи назвали Оффорд Клуні 203645 – за назвою села в Кембриджширі, де його знайшли під час дорожніх робіт на трасі A14 між Кембриджем і Гантінгдоном. Він лежав у канаві один, без будь-яких особистих речей, які б могли допомогти у встановленні його особи. Його поховали між 126 і 228 роками нашої ери, коли Британія була під окупацією Римської імперії.
ДНК чоловіка проаналізували на фрагменті крихітної кістки, вилученої з його внутрішнього вуха – вона збереглася найкраще порівняно з іншими частинами скелета.
„Генетично він сильно відрізнявся від інших романо-британських людей, досліджених на цей момент”, – сказала Марина Сілва, докторка наук з Лабораторії стародавньої геноміки Інституту Френсіса Кріка.
Додатковий хімічний аналіз зубів чоловіка, проведений археологічним факультетом Даремського університету, показав, що до шестирічного віку він вживав зерна проса та сорго, якими харчувалися сармати, але з віком кількість цих зерен в його раціоні значно зменшилась, натомість з’явилися сорти пшениці, поширені у західній Європі, що свідчить про факт його міграції на захід.
Спираючись на історичні архіви, вчені припускають, що Оффорд міг бути сином кавалериста або його рабом. Приблизно тоді, коли він жив, підрозділ сарматської кінноти, включений до складу римської армії, відправили до Британії.
У Римі археологи виявили розкішну банкетну залу з великою настінною мозаїкою. Вік памʼятки оцінюють приблизно у 2 300 років.
Про це повідомляє CNN.
Мозаїка, що майже п’ять метрів завдовжки, зображує виноградну лозу, листя лотоса, тризуби, шоломи і міфічних морських істот. Вона зроблена з перламутру, коралів, черепків дорогоцінного скла і частинок мармуру. Її обрамляють поліхромні кристали і давньоєгипетські сині плитки. Відкритою банкетною залою з краєвидом на сад, імовірно, користувалися влітку для розваги гостей.
Археологи намагаються розгадати, хто володів розкішною будівлею. Імовірно, це був римський сенатор.
„У давні часи, коли могутні знатні родини населяли Палатин, існував звичай використовувати багаті декоративні елементи як символ для демонстрації багатства та високого соціального статусу”, – вважає археолог Русо.
Такий складний простір також використовувався, щоб справити враження на гостей водними іграми, які були дуже популярні серед знаті того часу.
„Ми виявили свинцеві труби, вбудовані в прикрашені стіни, побудовані для перенесення води всередину басейнів або створення фонтанів для створення водних ігор”, — додав вчений. На початку січня знахідку відкриють для відвідувачів.
Археологи знайшли печерний малюнок у єгипетській пустелі Сахара, його вік становить 5000 років. І це найдавніше зображення вертепу, відоме зараз, повідомляє Arkeonews.
Малюнок було зроблено за три тисячі років до народження Ісуса та появи біблійної історії про нього.
Група італійських дослідників знайшла картину всередині порожнини, яку згодом назвали «Печерою батьків». На малюнку зображено новонародженого з батьками, а також кілька тварин. Над ними сяє зірка.
Вчені вважають, що картину намалювали у кам’яну добу, задовго до народження Христа.
При цьому, у малюнка, виконаного червонувато-коричневою охрою, є кілька цікавих особливостей. На ньому зображено безголового лева, а лев є одним із символів Христа. Зображення безголових левів також мали символічне значення на той час у цьому регіоні. На ньому також були зображені павіан або інша мавпа, зірка на сході та дитина, піднесена до неба. Це могло символізувати вагітність чи народження.
Вчені знайшли малюнок ще 2005 року, але представили його публіці лише 2016-го.
Сцена вертепу стала відома, оскільки описана в Євангеліє від Матвія. Там описується, що троє мудреців пішли за зіркою, що зійшла, і знайшли немовля Ісуса і його батьків у Віфлеємі. Євангеліє від Луки також розповідає про те, що Йосип і Марія не змогли знайти місце в готелі, оскільки ті були переповнені, і були змушені заночувати в хліві, де народився Ісус.
Точний час та місце народження Христа невідомі, але святкування Різдва встановлено на 25 грудня за григоріанським календарем та на 7 січня – за юліанським.
[type] => post [excerpt] => Археологи знайшли печерний малюнок у єгипетській пустелі Сахара, його вік становить 5000 років. І це найдавніше зображення вертепу, відоме зараз, повідомляє Arkeonews. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1703326500 [modified] => 1703278136 ) [title] => Малюнок із «вертепом» у Сахарі створили за три тисячі років до народження Христа [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=4192&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 4192 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 4193 [image] => Array ( [id] => 4193 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [original_lng] => 495846 [original_w] => 630 [original_h] => 399 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445-300x190.png [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [width] => 630 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [width] => 630 [height] => 399 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [width] => 630 [height] => 399 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [width] => 630 [height] => 399 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/18-main-v1703266445.png [width] => 630 [height] => 399 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1703270937:2 [_thumbnail_id] => 4193 [_edit_last] => 2 [views_count] => 2139 [_oembed_eed161b267b169697a937d232d7efb2a] => [_oembed_time_eed161b267b169697a937d232d7efb2a] => 1703270939 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Археологи з Cotswold Archaeology зробили цікаве відкриття на фермі Коуфілд у Тьюксбері, Англія. Ця знахідка проливає світло на середньовічну історію регіону, розкриваючи захопливі деталі про те, як жили люди століття тому, пише HeritageDaily.
Фермерський будинок на фермі Коуфілд має багату історію, яка сягає XII або XIII століть. Спочатку на цьому місці знаходилася будівля з прямокутною огорожею. Однак найперша письмова згадка про ферму Коуфілд датується 1535 роком, коли вона була частиною маєтку, що належав абатству Тьюксбері.
Дослідники виявили цікаві аспекти планування ферми. На півдні була будівля для утримання овець. Але що особливо інтригує, так це те, що основна роль ферми полягала в розведенні великої рогатої худоби.
Такі комплекси складалися з луків, сухих пасовищ, сіножатей та різних будівель. У Коуфілді велику рогату худобу розводили переважно для молочних цілей. Однак доросліших тварин з цієї ферми відвозили до Тьюксбері, щоб забезпечити м’ясом мешканців міста і ченців абатства.
Основну ферму знесли, а на її місці збудували нову з міцним кам’яним фундаментом, оточеним великим прямокутним ровом розміром близько 65 метрів на 35-55 метрів завширшки.
Хоча сьогодні від нової ферми залишилося небагато, знахідки натякають на її планування. Значний наріжний камінь вказує на те, що це була прямокутна будівля, розділена центральним проходом.
З одного боку, ймовірно, знаходилися господарські приміщення, а з іншого — зала і спальні. На північ від рову над основною фермою звели ще одну велику будівлю, ймовірно, корівник.
Серед знайдених артефактів були керамічна таця для смаження м’яса та значок паломника із зображенням архангела Михаїла, який перемагає диявола-дракона. Вважається, що цей значок, можливо, походить з Ле-Мон-Сен-Мішель у Франції.
Ця знахідка дає змогу зазирнути у середньовічне життя та сільськогосподарські практики. Знахідки не лише збагачують наше розуміння історії, але й виділяють важливу роль таких місць, як ферма Коуфілд, у постачанні продовольства містам та релігійним установам.
[type] => post [excerpt] => Археологи з Cotswold Archaeology зробили цікаве відкриття на фермі Коуфілд у Тьюксбері, Англія. Ця знахідка проливає світло на середньовічну історію регіону, розкриваючи захопливі деталі про те, як жили люди століття тому, пише HeritageDaily. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1703190180 [modified] => 1703189798 ) [title] => В Англії археологи виявили середньовічну ферму XII століття: вона неймовірно велика [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=4187&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 4187 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 4188 [image] => Array ( [id] => 4188 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [original_lng] => 71355 [original_w] => 740 [original_h] => 375 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92-300x152.jpg [width] => 300 [height] => 152 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [width] => 740 [height] => 375 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [width] => 740 [height] => 375 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [width] => 740 [height] => 375 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [width] => 740 [height] => 375 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/5d4bc167-91d6e6fab83814f1b7d40f04723e6b92.jpg [width] => 740 [height] => 375 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1703183541:2 [_thumbnail_id] => 4188 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1879 [translation_required_done] => 1 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Під час розкопок на Віа Хеврон в Єрусалимі була виявлена похоронна печера, що містить могилу куртизанки (гетери давньогрецькою мовою), що датується кінцем IV – початком III століття до нашої ери.
Управління старовин Ізраїлю (IAA) повідомило, що кремовані останки молодої жінки були виявлені поруч з рідкісною коробкою з дзеркалами, що прекрасно збереглася, в похоронній печері в районі Єрусалима, рідкісному свідченні елліністичного періоду.
Дослідження було проведено Тель-Авівським університетом та Управлінням старовин Ізраїлю під керівництвом доктора Гая Стібеля з факультету археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету та археолога Управління старовин Ізраїлю Ліат Оз.
За словами доктора Гая Стібеля з кафедри археології та стародавнього Близького Сходу Тель-Авівського університету, «це, по суті, раннє свідчення кремації в Ізраїлі в період еллінізму».
У похоронній камері було виявлено обвуглені людські кістки, які доктор Йоссі Нагар, фізичний антрополог Управління старовин Ізраїлю, ідентифікував як кістки жінки.
Поруч із кістками було знайдено кілька гнутих залізних цвяхів, а на подив археологів, поруч із кістками обгорілої жінки було виявлено похоронний інвентар – рідкісний тип складаної бронзової скриньки для дзеркала.
„Це лише друге дзеркало такого типу, виявлене на сьогоднішній день в Ізраїлі, а всього у всьому світі еллінізму відомо всього 63 дзеркала такого типу”, – говорить Ліат Оз, керівник розкопок від імені Управління старовин Ізраїлю. Якість виготовлення дзеркала настільки висока, що воно збереглося у відмінному стані та виглядало так, ніби було зроблено вчора».
Жінка, ймовірно, була компаньйонкою / куртизанкою, відомою як гетера, яка супроводжувала високопоставленого військового чи елліністичного урядовця під час кампаній Олександра Великого або, що ймовірніше, під час Війн діадохів (Війн наступників Олександра).
Дослідники зазначили, що цей дар у вигляді складних дзеркал-коробок був задокументований у гробницях і храмах греко-елліністичного світу і є явною вказівкою на гендерний артефакт, пов’язаний з грецькими жінками.
Дзеркала-скриньки зазвичай прикрашалися гравюрами або чудовими рельєфами ідеалізованих жіночих фігур і фігур богинь, особливо Афродіти, богині кохання.
«Найбільш хвилююче питання, яке виникло внаслідок цього відкриття, полягало в тому, що робить могила гречанки на шосе, що веде до Єрусалиму, далеко від будь-якого місця чи поселення того періоду. Гробниця нас особливо заінтригувала, в тому числі й у світлі того факту, що археологічні відомості про Єрусалим та його околиці в ранній період еллінізму дуже мізерні», — говорить доктор Штибель.
Щоб розгадати цю загадку, дослідники мали у своєму розпорядженні низку унікальних даних, що характеризують поховання на Віа Хеврон, які пролили світло на дивовижне оповідання; рідкісне та дороге дзеркало-скринька та кремація, добре відома в грецькому світі, а також знахідка залізних цвяхів у похованні. Обговорюючи статус жінки, дослідники вважають, що вона, ймовірно, була супутницею/куртизанкою (гетерою), а не заміжньою жінкою, оскільки останні рідко залишали свій будинок у Греції, не кажучи вже про те, щоб приєднуватися до своїх чоловіків у військових походах.
Той факт, що біля похоронної печери не було поселення, мабуть, вказує на те, що це могила гречанки, яка супроводжувала високопосадовців або елліністичного державного чиновника і була похована на узбіччі дороги.
«Бронзові дзеркала, подібні до того, що було знайдено, вважалися дорогим предметом розкоші, і вони могли потрапити у володіння гречанок двома шляхами; як частина посагу перед весіллям або як подарунок чоловіка своїм гетерам. Таким чином, дзеркала символізували також зв’язок, а також інтимні відносини між клієнтами і гетерами. Гетери становили частину давньогрецького соціального інституту, у якого жінки, подібно, наприклад, японським гейшам, надавали послуги соціального супроводу, причому необов’язково лише чи переважно сексуальні послуги. Деякі з них стали громадянським подружжям греко-елліністичних правителів, а також високопоставлених генералів та відомих інтелектуалів. Гетери влаштовували літературні салони та служили музами найзнаменитіших творів скульптури та живопису.
У найближчому майбутньому дослідники мають намір отримати точніші дані про походження дзеркала, намагаючись пролити додаткове світло на біографію жінки і, можливо, навіть на походження старшого, якого вона супроводжувала.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Археологи виявили 4000-літнє кладовище на Шетландському острові Уїнст на самому північному острові Шотландії перед будівництвом однієї з перших ракетних стартових установок Великобританії.
Серед знахідок — кілька відкладень кремованих людських кісток і дуга з захованих валунів.
Стародавнє кладовище схоже на інші, знайдені на Шетландських островах і в інших місцях. Археологи вважають, що воно датується бронзовим віком, приблизно між 2200 і 1800 роками до нашої ери.
За словами вчених, стародавнє кладовище складається, принаймі, з дюжини поховань. Можливо, в минулому вони утворювали повне коло. Але поки невідомо, скільки наборів кремованих людських останків в кожній ямі.
Також неясно, хто похований — представники місцевого населення або ті, хто іммігрував в регіон. Під час бронзового віку клімат на островах погіршувався і життя ставала все важче. Це означає, що іммігранти з Шотландії або Норвегії, навряд чи хотіли оселитися там. Найімовірніше, поховані були місцевими жителями.
Відкриття зробили в середині липня під час підготовки до космодрому СаксаВорд на півострові Ламба-Несс. Там планують запустити першу ракету вже в жовтні. Якщо це станеться, це буде перша вертикальна ракета, запущена з будь-якої точки Великобританії.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Під огородженим садом у Римі виявили театр, який вважався давно втраченим, і, який належав сумнозвісному імператору Нерону.
Як повідомляє видання Newsweek, археологи вже два роки розкопують район Риму біля Палаццо делла Ровере і нарешті виявили театр, який згадувався в декількох стародавніх текстах і, очевидно, належав імператору Нерону.
Археологи знайшли сходи в театр, фасад сцени, мармурові колони і службові кімнати, які могли служити костюмерними. Фахівці виявили в стінах кілька прикрас з листя. Саме це навело археологів на думку, що будівля дійсно є театром Нерона.
„Це відкриття виняткової важливості, яке свідчить про існування незвичайної будівлі часів імператорів Юліїв-Клавдіїв, відомої з давніх джерел, але так і не знайденій”, – сказано в заяві спецсуперінтенданта Риму Даніели Порро.
На місці театру археологи серед іншого знайшли і кубки. Фахівці підкреслили, що аспекти цього часового періоду в історії Риму залишаються загадкою для них. Марція Ді Менто, головний археолог цього місця, сказала, що до сьогоднішнього дня за той період часу майже не було знайдено жодного кубка. Команда археологів продовжить вивчати історію театру, щоб дізнатися більше про правління Нерона.
Імператор Нерон правив Римською імперією з 54 р.н.е. протягом 14 років, поки не помер у віці 30 років. Він був свідком великої пожежі в Римі, яка сталася з 18 по 23 липня 64 р.н.е. Подейкували, що сам імператор і влаштував пожежу, в результаті якої згоріли 10 з 14 районів Риму. Але цю версію історики спростували.
Імператор Нерон був сумно відомий своїм жорстоким характером і розпустою і вважався одним з найбільших злочинців в історії.
Знахідка археологів вважається особистим театром Нерона. У стародавніх текстах є докази того, що він використовував будівлю для демонстрації захопленого майна колишнього головного магістрату. У текстах говорилось, що марнославний Нерон любив там співати і виступати. Востаннє будівля згадувалася в тексті, датованому 12 століттям, і з тих пір даних про неї не було. Місцезнаходження її фрагментів стало відоме тільки на початку 2020 року, коли почалися розкопки.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Українські археологи під час розкопок у заповіднику „Хортиця” виявили важливу історичну пам’ятку культурної спадщини – човен-однодеревку. Знахідка віком від 300 до 500 років. Про це повідомило у п’ятницю міністерство культури та інформаційної політики України, пише УНН.
Національний заповідник «Хортиця» презентував нову унікальну знахідку – човен-однодеревку.
Її виявили співробітники заповідника під час обстеження берегової смуги річки Дніпро, яка обміліла внаслідок руйнації росіянами Каховської ГЕС.
Старовинний човен виготовлений з суцільного стовбуру деревени, ймовірно дубу, зазначили в Мінкульті.
Археологі припускають, що вік об’єкту від 300 до 500 років. Але більш точне датування стане можливе після проведення додаткового дослідження.
В Мінкульті заявляють, що це рухома пам’ятка української культурної спадщини.
Раніше біля берегів Хортиці заходили подібні човни, які пов’язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X по XIV cт. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ. Ймовірно, човен тієї ж епохи, зазначили у міністерстві.
[type] => post [excerpt] => Українські археологи під час розкопок у заповіднику "Хортиця" виявили важливу історичну пам’ятку культурної спадщини – човен-однодеревку. Знахідка віком від 300 до 500 років. Про це повідомило у п’ятницю міністерство культури та інформаційної полі... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1688148240 [modified] => 1688137032 ) [title] => На Хортиці розкопали старовинний човен віком від 300 років [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=4002&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 4002 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 4003 [image] => Array ( [id] => 4003 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [original_lng] => 89626 [original_w] => 587 [original_h] => 440 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/5e8100b4152f03ad36753b5315fc15348077405c.jpg [width] => 587 [height] => 440 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [_edit_lock] => 1688126234:3 [_thumbnail_id] => 4003 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 3925 [translation_required_done] => 1 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
