На мапі мережі доріг Римської імперії є й Угорщина

Оцифрована нова карта мережі доріг Римської імперії, яка показує вражаючі масштаби взаємопов’язаних маршрутів, містить 299 171 кілометр стародавніх доріг – від Британських островів до Близького Сходу, повідомляє IFLScience.

Відомо, що Римська імперія побудувала величезну мережу шляхів. Ця транспортна інфраструктура допомагала підтримувати та розширювати імперію, а також забезпечувала переміщення людей і товарів. Хоча мережу доріг вивчали багато дослідників, досі вона не була повністю картографована.

Результати останнього такого дослідження публікувалися 25 років тому. Однак тоді мапа не була ідеальною ані за роздільною здатністю, ані за масштабом. Тож науковці з Орхуського університету в Данії вирішили покращити існуючу базу даних, створивши набагато детальнішу та надійнішу карту римських доріг – Itiner-e. Наразі їхня робота загальнодоступна онлайн. Карта містить, зокрема, і маршрути в Угорщині.

Згідно з публікацією в науковому журналі Scientific Data, мапу було створено шляхом ідентифікації доріг з археологічних та історичних джерел, а також оцифрування сучасних та історичних топографічних карт. Завдяки цьому вдалося значно розширити кількість відомих доріг у таких регіонах, як Піренейський півострів, Греція та Північна Африка.

Ще одна перевага нової мапи полягає в тому, що дороги пролягають не прямими лініями, а відповідають географічним особливостям. Наприклад, через гірські райони проходять звивистими стежками. У підсумку загальна довжина доріг на новій карті приблизно на 110 000 кілометрів довша, ніж передбачалося за попередніми оцінками.

Ця розгалужена мережа показує стан римського транспортного сполучення на піку могутності імперії, близько 150 року нашої ери. За словами авторів, цифрова мапа «охоплює всі сухопутні маршрути, які доведено чи ймовірно пролягали через певний регіон».

Загалом 103 478 кілометрів з цих маршрутів, тобто 34%, вважаються головними дорогами, що відігравали життєво важливу роль. Решта 195 тисяч кілометрів – другорядними шляхами, які дають уявлення про місцеву мобільність у Римській імперії.

Автор дослідження Том Бругманс зазначає, що новий набір даних докорінно змінює підхід до вивчення давніх пандемій, масових міграцій та розвитку релігій.

«Наприклад, чума Антоніна, також відома як чума Галена, була першою в імперії пандемією. Вона почалася на Близькому Сході в ІІ столітті н.е. й поширювалася, зокрема, римськими солдатами, що подорожували суходолом. Тож маршрути надзвичайно важливі для розуміння того, якою мірою ця хвороба вразила великі міста», – пояснив Бругманс.

Дослідники наголошують, що лише 2,7% зображених шляхів вважаються точними, 89,8% – менш точними, а 7,3% були класифіковані як гіпотетичні.

 (hvg.hu)