Розкопки на території лікарні відкрили нові сторінки історії античного Томіса на узбережжі Чорного моря.
Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.
У румунській печері Скерішоара вчені виявили давній штам бактерій, який демонструє стійкість до препаратів із восьми класів антибіотиків.
Група дослідників виявила у крижаній печері Скерішоара в Румунії штам бактерій, стійкий до десяти сучасних антибіотиків. Про це повідомляє Euronews.
Йдеться про бактерію Psychrobacter SC65A.3, яку науковці знайшли під шаром льоду віком близько 5 тисяч років. Печера Скерішоара є однією з найбільших крижаних печер країни та зберігає підземний льодовий блок об’ємом приблизно 100 тисяч кубічних метрів і віком до 13 тисяч років.
Дослідники пробурили 25-метровий крижаний керн у частині печери, відомій як „Велика зала”, після чого проаналізували фрагменти льоду. Вчені виділили кілька бактеріальних штамів і секвенували їхні геноми, щоб з’ясувати, які гени відповідають за виживання в екстремально низьких температурах і стійкість до антимікробних препаратів.
За словами Христини Пуркареа, науковиці Інституту біології Бухареста Румунської академії, попри давнє походження, штам Psychrobacter SC65A.3 демонструє резистентність до багатьох сучасних антибіотиків і містить понад 100 генів, пов’язаних зі стійкістю.
Як зазначає Euronews, антибіотики, до яких бактерія виявила стійкість, широко застосовуються у пероральній та ін’єкційній терапії для лікування серйозних інфекцій, зокрема туберкульозу, коліту та інфекцій сечовивідних шляхів.
Під час реставрації одного з будинків у місті Клуж-Напока (угор. – Коложвар) у Трансільванії на склепінні та бічних стінах виявили релігійно-моралізаторські написи латинською та угорською мовами.
Як повідомляє Krónika.ro., у будинку Герепеі на вулиці Фаркаш виявлено найдавніші настінні розписи епохи Відродження Клуж-Напоки та навколишнього регіону. Розписи в колишньому приміщенні ради реформатської парафії вважаються унікальними з кількох причин.
За словами експертів, з якими поспілкувалося видання, – реставратора фресок Лоранда Кіша та мистецтвознавця Аттіли Вайса – фрески мають виняткову історичну та мистецьку цінність.
В історичній будівлі в центрі міста, яку зараз реставрують, кілька разів проводилися дослідження, і наразі фрагменти розпису епохи Відродження, виявлені в колишній залі ради церкви, – найважливіший результат проведених робіт. На склепінні та бічних стінах зали знайдено релігійно-моралізаторські написи латинською та угорською мовами, що оточені відповідним епосі рослинним орнаментом.
«Фрески мають дуже важливе культурно-історичне значення, адже на даний момент це єдині наразі відомі стінописи епохи Пізнього Відродження в Клуж-Напоці. З іншого боку, вони точно відображають тогочасне місто, коли воно було в повному розквіті», – повідомив Лоранд Кіш, котрий працював над виявленням фресок.
Він додав, що в будівлі є два шари розпису, перший створений в середині 17 століття, другий – в середині 18 століття. Вони збереглися в доволі гарному стані, тому їх можна представити в цілісному вигляді.
«З точки зору історії мистецтва та історії культури, було б важливо, щоб ця цінність стала суспільним надбанням у повній красі, оскільки це дало б певне уявлення про колишнє ренесансно-протестантське середовище Коложвара», — зазначив реставратор, додавши, що тематика зображень і написів теж рідкісна.
За словами Аттіли Вайса, трансільванські князі Габор Бетлен і Дьордь Ракоці, як покровителі реформатських будівель та закладів, також відіграли важливу роль в історії будинку Герепеі, який діяв як адміністративна будівля.
Головна зала – найбільш репрезентативне приміщення будинку. Це був зал засідань ради світських високопоставлених покровителів, яка діяла при єпископаті. Ймовірно, замовником унікальних розписів, була рада пресвітерів.
«Фресок цього періоду в місті дуже мало. З різних описів нам відомо, що були будинки, розмальовані ззовні та всередині, але вони або не збереглися, або ще не віднайдені. Перший шар стонопису будинку Герепі – один із найдавніших настінних розписів у Клуж-Напоці епохи Відродження», – зазначив мистецтвознавець.
За його словами, релігійно-моралізаторські написи латинською та угорською мовами слугували не лише прикрасою, але й допомагали членам ради приймати правильні рішення. Оскільки реставрація ще триває, повного тексту поки не видно, але експерт сподівається, що в результаті продовження робіт його вдасться прочитати, а потім інтерпретувати.
Дорогу часів Римської імперії виявили на півночі Трансільванії.
Вимощену каменем двотисячолітню дорогу розкопали під час археологічних розкопок, які провели на місці майбутнього будівництва Північного Трансільванського шосе.
Незважаючи на археологічне значення, її не має можливості зберегти, оскільки дорога пролягає на місці будівництва майбутньої траси.
Дорога, ймовірно, була побудована римлянами після завоювання Дакії в 106 році. Цим маршрутом рухалися солдати, які захищали кордони імперії, а також торговці що забезпечували провіант.
