У південному французькому місті Бордо під час археологічних досліджень виявили дев’ять саркофагів, яким може бути близько 1300 років.
Про це повідомляє Le Figaro, пише „Європейська правда”.
Саркофаги знайшли під час археологічних досліджень, замовлених мерією міста у зв’язку із запланованою реконструкцією та озелененням площі Ренодель.
За попередніми висновками, саркофаги належать до Меровінзької доби і були захоронені у період з V до VIII сторіччя нашої ери.
Окрім них, знайшли ще під 30 поховань пізніших періодів – від XI до XVII сторіччя.
„У Середньовіччі кладовища розташовували біля церков, тож це цілком нормальні, „класичні” знахідки. Ми очікували на них, оскільки поруч церква Святого Хреста. Проте ми не знали, як далеко була межа кладовища”, – коментує керівниця археологічних пошуків Каміль Ванов.
У наступні тижні археологічні пошуки посиляться, тож можливі нові відкриття.
З весни місце розкопок хочуть облаштувати так, щоб містяни могли приходити туди на екскурсії і на власні очі побачити масштаби знахідки.
Des chercheurs de l'Inrap @bournemouthuni@CNRS et @UBO_UnivBrest viennent de mettre en évidence la plus ancienne carte en Europe, datant de l'âge du Bronze ancien. La recherche porte sur la dalle gravée de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère) et paraît dans le bulletin de @SPF_Infos. pic.twitter.com/ZTbSDDUF2C
[Vient de paraître dans le #BulletinDeLaSPF] La carte et le territoire : la dalle gravée du Bronze ancien de Saint-Bélec (Leuhan, Finistère), par Clément Nicolas et al. pic.twitter.com/HbI1xSKeZ6
— Société préhistorique française (@SPF_Infos) April 6, 2021
Незвичайне відкриття зробили іспанські археологи з Університету Мурсії, які виявили саркофаг на місці римського некрополя в Лос-Вільярікосі. Своєрідна знахідка розміщувалася серед руїн раніше розкопаної римської вілли, котру її мешканці, ймовірно, покинули приблизно в V ст. нашої ери.
Територія навколо Лос-Вільярікоса була римською землею, де вирощували та зберігали сировину для оливкової олії. Згодом деякі частини вілли стали використовувати для християнських мес, а центральна тераса комплексу функціонувала як некрополь, іменований necropolis ad sanctos.
У ході розкопок на цій території археологи виявили саркофаг вестготської епохи. Його довжина становить два метри, він прикрашений різьбленими концентричними завитками та стилізованим листям плюща.
Поверх об’єкта був вигравіруваний символ так званого Chi Rho, який є формою хроматограми шляхом накладання перших двох літер. Chi і rho складаються з грецького слова ΧΡΙΣΤΟΣ (Христос) таким чином, що вертикальна ознака rho перетинає центр chi.
Учені, які дали інтерв’ю науковому порталу HeritageDaily, вважають, що саркофаг датується VІ ст. нашої ери – періодом, під час якого на колишніх римських територіях почала з’являтися дедалі більша кількість германських племен.
Це була німецька група вестготів, що відокремилися від інших готів приблизно в ІV ст. після переселення з Дакії (нині Румунія) до Римської імперії. З часом вони пішли далі на захід, до Італії, та на південь, потім до Іспанії, де багато з них оселилося, а згодом знову на схід, до Галлії, території сучасної Франції.
Вестготи відбудували багато римських споруд. Проте одну з частин вілли вони звели заново разом із невеликою християнською церквою десь приблизно в V–VII ст. нашої ери.
Професор давньої історії з Університету Мурсії Рафаель Гонсалес Фернандес, який назвав відкриття вражаючим і несподіваним, каже, що воно підтверджує попередні дослідження хронології некрополя.
