Ізраїльські дослідники виявили людські останки віком 1,5 млн років

В Ізраїлі виявили найстаріші останки предків людини віком 1,5 мільйона років, повідомив Walla. Хребці, знайдені в Овадії, по-новому висвітлюють історію розселення древніх предків людини в Азії та Європі.

Палеоантропологи виявили серед знахідок з левантійського пам’ятника Убейдія людський хребець, який належав дитині, що жила близько 1,5 мільйона років тому. На думку вчених, скам’янілість найбільше подібна на останки так званого «хлопчика з Туркани», який жив у Східній Африці близько 1,5–1,8 мільйона років тому. Схоже, ця знахідка свідчить про два виходи з Африки в епоху раннього плейстоцену. Результати дослідження були опубліковані в журналі Scientific Reports.

Первісний вихід древніх людей з Африки до Євразії – одне з важливих питань палеоантропології та археології. На сьогодні вважається, що перші люди прямоходячі (Homo erectus) або працюючі (H. ergaster) мігрували з Африки близько двох мільйонів років тому. Підставою для такого твердження є знахідки в місцезнаходженні Дманісі (Грузія), де археологи виявили тисячі кам’яних знарядь та останки кількох гомінінів, які дісталися Кавказу близько 1,8 мільйона років тому. Крім того, відповідні за віком останки людей були знайдені на острові Ява, а також у Китаї, де розкопали скам’янілості віком 1,5–1,7 мільйона років.

В Ізраїлі ще в 1960-х археологи виявили відкрите місцезнаходження, що отримало назву Убейдія. Це один із найдавніших пам’ятників Ашеля, який знаходиться поза Африкою. За роки робіт тут було знайдено численні останки фауни, кам’яні знаряддя, зокрема чопери, рубила, скребки й піки, а також фрагменти скроневої та тім’яної кісток і зуб, які, ймовірно, належали H. erectus або H. ergaster. Учені оцінюють вік найдавніших знарядь у 1,3–1,5 мільйона років, але отримати надійне датування людських останків не вдалося.

Хребець було виявлено ще 1966 року в доісторичному поселенні Убайдія, розташованому в долині річки Йордан на південь від Галілейського моря на північному сході Ізраїлю.

Алон Бараш (Alon Barash) з Університету Бар-Ілана разом з ученими з Австралії, Ізраїлю, Іспанії та США повторно досліджував фауністичні матеріали, знайдені під час розкопок Убейдії. Працюючи із знахідками епохи раннього плейстоцену палеоантропологи виявили хребець (UB-10749), схожий на останки гомініна.

Науковці вважають, що він належав дитині, яка померла у віці від 6 до 12 років. За їхніми розрахунками, на момент смерті її зріст становив близько 155 см, тобто вона була досить високою для свого віку, а її вага сягала приблизно 45–50 кг. Учені не знайшли на хребці жодних патологій чи порушень, наприклад, спричинених остеоартритом, міжхребцевою грижею, спондильозом або туберкульозом.

Дослідники дійшли висновку, що хребець належав великому гомініну, схожому на східноафриканських людей раннього плейстоцену. Вік цієї знахідки – близько 1,5 мільйона років. Таким чином скам’янілість являє собою найдавніші останки людини, виявлені в Левантійському коридорі. На думку палеоантропологів, цей індивід належав до популяції гомінінів, відмінної від тієї, останки якої знайшли на пам’ятнику Дманісі. На це вказують менші розміри тіла останніх, а також інші види кам’яних знарядь та місце існування. Крім того, люди з Дманісі жили приблизно на 200–300 тисяч років раніше. Схоже, це свідчить про два різні виходи людей з Африки в епоху раннього плейстоцену.

Джерело:  (hvg.hu)