Греції повернули надзвичайну старовинну прикрасу

Шведський Нобелівський фонд повернув Греції старовинну золоту каблучку, викрадену з острова Родос під час Другої світової війни. Перстень з’явився в колекції витворів мистецтва лауреата Нобелівської премії угорсько-американського біофізика Дьордя Бекеші (Békésy György).

Понад 3000-річний перстень із культури пізньої бронзової доби материкової Греції, Мікен (16-12 ст. до н.е.), на якому вигравірувана пара крилатих сфінксів, був офіційно переданий уряду Греції у Стокгольмі у четвер, – повідомило Міністерство культури Греції.

Рідкісна і надзвичайно цінна археологічна знахідка була виявлена ​​дослідниками Італійської школи археології під час розкопок мікенського некрополя в 1927 році, коли острів перебував під італійською окупацією. Перстень було викрадено із місцевого археологічного музею під час Другої світової війни разом із кількома іншими артефактами, які відтоді розшукували.

Через деякий час ювелірні вироби з’явилися в США і були придбані нобелівським лауреатом Дьордьом Бекеші (1899-1972), колекція якого стала власністю Нобелівського фонду після смерті біофізика, який помер без спадкоємця. Античний коштовний камінь був виставлений напоказ у Стокгольмському, Середземноморському та музеї античностей Близького Сходу, де в 1975 році він був класифікований як скарб, викрадений із Родосу археологом Карлом Густавом Стіреніусом та мікенським експертом.

Із поверненням експонату Нобелівський фонд віддає належне «постійним зусиллям Греції по боротьбі з незаконною торгівлею культурними цінностями”, – зазначила міністр культури Греції Ліна Мендоні.

„Нам було зрозуміло, що перстень треба повернути. Твір мистецтва має велике культурне та історичне значення для Греції”, – каже директор фонду Відар Хельгесен.

Згідно із заявою грецького міністерства культури, старовинну золоту каблучку повернули Археологічному музею Родосу.

Дьордь Бекеші народився в Будапешті, але з 1947 року жив у Сполучених Штатах і помер у Гонолулу. Вчений, якого називають розшифровником механізму слуху, отримав Нобелівську премію з медицини у галузі фізіології в 1961 році за наукову роботу в сфері слуху «за відкриття фізичних механізмів стимуляції у вушній раковині». Йому вдалося побудувати механічну модель внутрішнього вуха. Наприкінці 1950-х років він повністю відтворив картину біомеханіки вушної раковини, що значно просунуло вперед отохірургію, дозволивши хірургам імплантувати штучні барабанні перетинки.

Джерело: MTI/Origo