У Марокко археологи знайшли намисто віком 142 тисяч років, яке може бути найстарішою відомою у світі прикрасою

Згідно з даними дослідження, опублікованого в науковому журналі Science Advances, антропологи вивчили намисто з черепашок, знайдене в одній з печер у Марокко, і встановили, що його вік становить від 142 до 150 тисяч років. Це найдавніша з відомих у світі прикрас.

У період із 2014 по 2018 рік у печері Бізмун на узбережжі 800-метрового вапнякового пагорба на заході Марокко, усього за 12 км від Атлантичного океану, було знайдено 33 овальні перфоровані раковини морського равлика Tritia gibbosula. Завдяки ретельному аналізу шару, що оточує намистини, учені дійшли висновку, що його вік становить від 120 до 171 тисячі років, тож вік намистин, на їхню думку, має бути не менше 142 тисяч років.

Найдавніші відомі дотепер намистини археологи виявили в печерах Контрбандерів (Contrebandiers) та Ель-Мнасри в Марокко. Їхній вік становить 103–122 тисячі років.

Якщо датування нещодавно відкритих знахідок є правильним, це свідчить, що абсолютно символічні форми поведінки з’явилися в сучасної людини на 10–20 тисяч років раніше, ніж вважали науковці.

Дослідники відзначають, що в центрі кожної намистини є отвір. Це вказує на те, що їх, очевидно, підвішували на мотузці. На переконання вчених, намисто є скам’янілою формою базової комунікації.

Імовірно, такі «ювелірні вироби» вражали своєю красою та унікальністю, оскільки перфоровані прикраси з черепашок ідентичного типу швидко поширилися по всій Північній Африці аж до Близького Сходу.

Палеоантрополог з Університету Джорджа Вашингтона Елісон Брукс вважає, що ця знахідка є також найбільш ранньою формою символічної поведінки наших предків, які прагнули таким невербальним способом підкреслити свою особливу роль у племені. Це, у свою чергу, поклало початок відповідним людським когнітивним навичкам. Часті випадки виявлення намиста з черепашок в археологічних шарах цього періоду свідчать, що подібні предмети відігравали важливу роль для позначення власної ідентичності серед інших Homo sapiens у Північній Африці, а нові знахідки означають, що перші форми символічної поведінки з’явилися набагато раніше, ніж вважалося досі.

Абдельдзіліл Бузуггар, археолог Марокканського національного інституту археології та спадщини й Інституту Макса Планка, який керував розкопками в печері Бізмун, зазначив: «Північна Африка відіграла важливу роль у формуванні символічної поведінки».

У печері також було виявлено понад 60 кісткових знарядь віком 90–120 тисяч років, які використовувались для зняття шкур та обробки хутра тварин. Це найдавніші археологічні знахідки, які свідчать про виготовлення одягу.

Джерело: MTI/hirado.hu