Нові архітектурні цінності були виявлені на руїнах замку Цінпінбао.
У провінції Шеньсі на північному заході Китаю виявили руїни середньовічного замку, який входив в систему фортифікацій Великої Китайської стіни.
Про це повідомило китайське агентство „Сіньхуа”, посилаючись на Академію археології Шаньсі. Знахідка належить до періоду династії Мінь (1368-1644 рр.).
Нові архітектурні цінності були виявлені на руїнах замку Цінпінбао. Зокрема – два мощених двори фортеці. Стіни, будівлі та кам’яна кладка добре збереглися до нашого часу.
Археологи виявили на майданчику і кам’яну табличку із записами. Із записів випливає, що там раніше розташовувався храм під назвою Палац Сяньїн. Також було знайдено понад 30 оздоблених глиняних статуй.
Ще один майданчик – залишки фундаменту більшої будівлі.
Ізраїльський археолог Гідеон Шелах-Леві (Gideon Shelach-Lavi) і його колеги з Монголії та США знайшли забуту монгольську частину Великої Китайської стіни. Про це, на основі публікації в «The Jerusalem Post», повідомляє портал «Librarius».
Дослідники натрапили на «таємничу стіну Чингісхана», яка раніше вважалася частиною Великої Китайської стіни. Дослідження, опубліковане в науковому журналі «Antiquity» в понеділок, містить карту структури фрагмента стіни і представляє споруду в новому світлі.
Дослідники вивчили отримані за допомогою супутників і безпілотників знімки та зробили висновок, що споруда використовувалася для контролю над торговими шляхами й збору податків.
Фахівці вперше нанесли на карту Північну лінію стіни протяжністю 740 кілометрів, що розташована на території сучасної Монголії. Тут споруда проходить через долини, має відносно невелику висоту і розташовується поруч із дорогами, які не використовувалися у військових цілях. На думку вчених, це вказує на те, що Китайська стіна також обмежувала пересування цивільного населення та худоби, полегшувала збір податків.
«До нашого дослідження більшість людей вважала, що мета стіни – зупинити армію Чингісхана, – розповідає автор роботи Гідеон Шелах-Лаві з Єрусалимського університету. – Ми зробили висновок, що, насамперед, треба було стежити за пересуванням людей. Напевно, це робилося для того, щоб обкладати їх податками».
Після розкопок та вивчення даних дійшли висновку, що споруду звели під час правління династії Хітан-Ляо, між 10 та 12 століттями, тобто до Чингісхана.
Територія особливо складна для життя з кліматичної точки зору, через надзвичайно холодні зими, що також несе велике навантаження на тих, хто там живе. Все це, можливо, призводило до того, що кочові групи вирушали на південь у пошуках їжі, і вони, можливо, намагалися запобігти цьому стіною.
Оскільки поблизу було знайдено дуже мало предметів, археологи вважають, що споруда функціонувала лише близько двадцяти років та могла бути збудована за 2-5 років.
