Європейські археологи поступово повертаються до пошуку стародавніх культурних артефактів на території колишньої Месопотамії, яка завжди вважалася колискою цивілізації. Досі на заваді цьому стояли війна та збройні конфлікти.
«Ми знаходимося в стародавньому шумерському місті Ларса, що за кілька кілометрів від нинішнього Нашірі. Ларса, одна з найбільших територій розкопок в Іраку, охоплює понад 200 гектарів. Місто було, імовірно, таким же великим, як Париж у Середні віки, за часів правління Філіпа ІІ», – розповідає французький археолог Режі Валле, котрий разом зі своїми колегами щойно розчистив залишки опор моста.
Ларса – одне з найстаріших міст Месопотамії, яке було населене ще в V тисячолітті до н.е.
«На основі знайдених артефактів можна сказати, що тут, імовірно, була церква», – каже німецький археолог.
Нещодавно членам Міжнародної археологічної місії вдалося розкопати королівську резиденцію, яку ідентифікували на основі 60 клинописних табличок. Цінні знахідки були передані до Національного музею Багдада.
[type] => post [excerpt] => Європейські археологи поступово повертаються до пошуку стародавніх культурних артефактів на території колишньої Месопотамії, яка завжди вважалася колискою цивілізації. Досі на заваді цьому стояли війна та збройні конфлікти. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1642430160 [modified] => 1642426055 ) [title] => Європейські археологи знову досліджують територію колишньої Месопотамії [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=3020&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 3011 [uk] => 3020 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 3012 [image] => Array ( [id] => 3012 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [original_lng] => 152465 [original_w] => 1920 [original_h] => 1080 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/1920x1080-cmsv2-fe3c420d-6634-5c1b-ad57-fe4f30599fe8-6367628.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 6843 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 3012 [_edit_lock] => 1642418856:8 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1642418753 [_edit_last] => 8 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1642438839 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1644649337 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Біля села Шаоцзяпен неподалік міста Аньян у центральній китайській провінції Хенань було виявлено масштабний комплекс усипальниць часів пізньої династії Шан (1600–1046 рр. до н.е.). Археологи знайшли 18 фундаментів будівель, 24 гробниці, чотири ями з кіньми. Учені з інституту археології Аньяна понад два роки проводили розкопки стародавнього комплексу гробниць, передає CNN.
На місці розкопок у Шаоцзяпені, що знаходиться за 2,4 км від палацу та храму предків великого археологічного об’єкта Іньсюй, як передбачається, жив численний клан «Це» династії Шан. Китайський ієрогліф «Це» виявили серед написів на бронзовому посуді, знайденому серед інших реліквій, що свідчить про належність до клану.
Археологи розкопали 18 фундаментів будівель, 24 гробниці, чотири ями з кіньми. Їм вдалося знайти безліч артефактів: бронзовий посуд, який чудово зберігся, об’єкти з нефриту й каменю, вироби з кістки та раковин молюсків. Розкопки проводилися понад два роки. Деякі з великих гробниць уже були розграбовані, у них залишилася тільки невелика кількість кераміки, а також скелети людей і коней.
У ямах знайшли шість возів та декілька воїнів із кіньми, які були поховані разом із померлими, а також розкішні реліквії. Деякі воїни одягнені в капелюхи, прикрашені раковинами, а збруя на конях вкрита золотом.
Ці артефакти виділяються серед інших археологічних знахідок в Аньяні, оскільки відображають винятковий статус похованих людей і владу, яку вони мали. Археологи продовжують проводити розкопки на цьому місці, сподіваючись отримати відповіді на багато питань, зокрема якими були соціальний статус клану та його основне заняття та які зв’язки він мав з імператорською родиною Шан.
Виявлені на місці розкопок реліквії дуже різноманітні й відносно добре збережені.
[type] => post [excerpt] => Біля села Шаоцзяпен неподалік міста Аньян у центральній китайській провінції Хенань було виявлено масштабний комплекс усипальниць часів пізньої династії Шан (1600–1046 рр. до н.е.). Археологи знайшли 18 фундаментів будівель, 24 гробниці, чотири ям... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1641993600 [modified] => 1641982436 ) [title] => Після двох років робіт археологи знайшли залишки 3000-річного кладовища. ВІДЕО [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2995&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 2963 [uk] => 2995 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 2964 [image] => Array ( [id] => 2964 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok.jpg [original_lng] => 150692 [original_w] => 1024 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok-300x132.jpg [width] => 300 [height] => 132 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok-768x338.jpg [width] => 768 [height] => 338 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/asatasok.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [translation_required] => 1 [views_count] => 7430 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 2964 [_edit_lock] => 1641977176:2 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1641975194 [_edit_last] => 2 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1641986407 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1645421673 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Команда археологів із Варшавського університету виявила низку раніше невідомих споруд у національному парку Мачу-Пікчу. У новому дослідженні дослідники використали лазерне дистанційне зондування, технологію LiDAR, над кроною лісу за допомогою дронів.
Команда польських археологів, що працює в Перу, за допомогою передового методу лазерного сканування місцевості виявила на території нацпарку Мачу-Пікчу невідомі структури, невидимі неозброєним оком через густі джунглі.
У новому дослідженні вчені використали технологію LiDAR із використанням безпілотних літальних апаратів над кроною лісу. LiDAR створює тривимірне цифрове уявлення через відмінності в часі повернення лазера і довжини хвилі лазера, що змінюється. У новому дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science йдеться про те, що за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення можна видалити шари, котрі перешкоджають, такі як ліси та сільськогосподарські культури, щоб розкрити контури ландшафту, приховані під ними.
Дослідницький проєкт стартував кілька років тому. Його метою є вивчення церемоніального комплексу інків Чачабамба, розташованого у Національному археологічному парку Мачу-Пікчу. Передбачається, що цей комплекс був збудований на початку XV століття, проте до останнього часу підтвердити це неможливо.
(фото) Церемоніальний комплекс інків Чачабамба, розташований у Національному археологічному парку Мачу-Пікчу.
Джерело: Ivo Antonie de Rooij – Shutterstock
„У результаті дослідження ми змогли виявити низку невідомих структур у цьому парку”, – каже Домініка Сечковська з Андського дослідницького центру Варшавського університету. За її словами, аналіз знімків допоміг встановити, що центральна частина церемоніального комплексу була величезною скелею з вирізаними в ній вівтарями, сходами та канавкою.
Остання, за припущеннями археологів, використовувалася для якоїсь рідини. Можливо, нею стікали вниз ритуальні напої, але не виключено, що це могла бути кров жертовних тварин. Перед скелею була невелика площа, по краях якої було зведено кілька будівель. Також площу було оточено невеликими ритуальними ваннами. Усього таких налічувалося близько півтора десятка, вони використовувалися для ритуальних обмивань. Вода до них надходила з допомогою досить продуманої системи.
Археологи також використовували дані лазерного сканування, щоб побудувати гідродинамічну модель каналів, якими вода надходила у ванни. Завдяки цьому вдалося встановити, що вона не використовувалася для господарських потреб, а мала суто символічний характер. Це підтвердило раніше висунуту гіпотезу про те, що Чачабамбі відігравала сакральну роль.
Результати лідара також виявили раніше невідомі канали, які постачали Чачабамбу водою з річки Урубамба, що поблизу, через систему частково підземних кам’яних блоків.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Тритижневі археологічні розкопки в протоці Ла-Манш набули химерного, незрозумілого повороту після того, як дослідники випадково виявили ретельно заховану в землі могилу, вміст якої явно не людського походження.
Археологічні розкопки на невеликому острові Chapelle Dom Hue біля узбережжя Гернсі у вересні 2017 дозволили знайти в землі стародавні останки середньовічного дельфіна, і археологи були спантеличені, та не могли пояснити історію таємничої гробниці тварини.
Це дуже дивно, я не знаю, що з цим робити, – заявив тоді онлайн-порталу The Guardian археолог Філіп де Джерсі з Оксфордського університету у Великій Британії, якого зараз цитує науковий портал ScienceAlert. Навіщо закопувати морську свиню у могилі, схожій на людську? – додав він.
Таємниця стає ще цікавішою через спосіб поховання тварини, який не припускає, що мертву морську свиню просто засипали землею. Навпаки, схоже, що дельфіна поховали, а тіло вирівняне зі сходу на захід відповідно до християнської традиції, а ретельне копання самої могили припускає, що вона була задумана як місце урочистого упокою.
Археологи признались, що розраховували знайти в гробниці останки середньовічного ченця, оскільки вважається, оскільки острів вважається релігійним притулком.
Але, побачивши зміни в ґрунті, вони були приголомшені, коли знайшли череп молодої морської свині. Вчені стверджують, що можливо, морську свиню вбили заради їжі, оскільки цих ссавців вважали рибою та їли ще у середньовіччі. Але якщо це так, дослідники кажуть, що для людей було б набагато розумніше позбутися останків у морі — розташованому лише за 10 метрів від місця поховання.
Після відкриття кістки морської свині було вилучено з місця їхнього заспокоєння і передано на вивчення морському експерту. Зі свого боку, де Джерсі каже, що це найдивніша знахідка за його 35-річну кар’єру вченого та справжню загадку на всі віки.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
У Великій Британії археологи виявили перші свідчення смертної кари шляхом розп’яття на хресті із часів Римської Імперії. Під час археологічних розкопок у селі Фенстантон, що за 90 км на північ від Лондона, археологи виявили залишки скелета людини та цвях.
Знахідка, що збереглася в хорошому стані, справді особлива, оскільки цвях залишився в кістці, – розповіла журналу British Archaeology Корін Дагіг, дослідниця Кембриджського університету, зазначивши: підказки засвідчили, що навіть жителі цього маленького поселення на краю імперії не змогли уникнути варварської кари Риму.
Дагіг каже, що в світі відома лише одна подібна знахідка розп’яття, з Ізраїлю. Є ще дві, ймовірно подібні, знахідки в Італії та Єгипті, але вони ще не перевірені.
Джерело: hvg.hu
[type] => post [excerpt] => У Великій Британії археологи виявили перші свідчення смертної кари шляхом розп'яття на хресті із часів Римської Імперії. Під час археологічних розкопок у селі Фенстантон, що за 90 км на північ від Лондона, археологи виявили залишки скелета людини ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1639394220 [modified] => 1639388840 ) [title] => Археологи знайшли у Британії перші свідчення страти шляхом розп'яття часів римської імперії [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2900&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 2893 [uk] => 2900 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 2894 [image] => Array ( [id] => 2894 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont.jpg [original_lng] => 71240 [original_w] => 1024 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont-300x132.jpg [width] => 300 [height] => 132 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont-768x338.jpg [width] => 768 [height] => 338 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/csont.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 4640 [_thumbnail_id] => 2894 [_edit_lock] => 1639382325:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1641936712 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1645734479 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1645734479 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] => {{unknown}} [_oembed_eed161b267b169697a937d232d7efb2a] => [_oembed_time_eed161b267b169697a937d232d7efb2a] => 1692290610 [_algolia_sync] => 508005127000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1369 ) [tags_name] => Array ( [0] => археологи ) ) [5] => Array ( [id] => 2890 [content] =>
Останки динозаврів були проаналізовані міжнародною дослідницькою групою під керівництвом Федеріко Фанті, спеціаліста з Університету Болоньї. Одна зі знахідок належить практично повністю збереженій особині. Усі тварини належать до виду Tethyshadrosinsularis.
Ця травоїдна тварина, яка виростала майже до п’яти метрів у довжину та жила на Землі близько 80 мільйонів років тому. Перший виявлений екземпляр був ідентифікований 30 років тому, і дослідники назвали його Антоніо.
Ще 30 років тому особлива знахідка з району Вілладжіо-дель-Пескаторе, поблизу Трієста, найважливішого палеонтологічного місця Італії, виявилася майже ідеально збереженим зразком Tethyshadros insularis. Однак це була єдина знахідка, як і всі інші знайдені в країні. Вперше ми виявили подібне місце, де натрапили на кілька екземплярів. Ми досліджували знайдені залишки, проаналізували та порівнювали їх, – заявила Фанті.
Майже повністю неушкоджений екземпляр із колишнього вапнякового кар’єру палеонтологи назвали Бруно. При порівнянні його з останками Антоніо було виявлено, що раніше знайдені скам’янілості належали молодшій особині.
На місці були знайдені не тільки динозаври, вчені виявили скам’янілості риб, крокодилів, морських рептилій та дрібних ракоподібних.
Багато знахідок було представлено на виставці в Музеї природної історії Трієста.
[type] => post [excerpt] => Останки динозаврів були проаналізовані міжнародною дослідницькою групою під керівництвом Федеріко Фанті, спеціаліста з Університету Болоньї. Одна зі знахідок належить практично повністю збереженій особині. Усі тварини належать до виду Tethyshadros... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1638869160 [modified] => 1638831775 ) [title] => Поблизу італійського Трієста археологи знайшли сім скам’янілостей динозаврів [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2890&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 2876 [uk] => 2890 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 2877 [image] => Array ( [id] => 2877 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1.jpg [original_lng] => 92876 [original_w] => 1024 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1-300x132.jpg [width] => 300 [height] => 132 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1-768x338.jpg [width] => 768 [height] => 338 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/dino-1.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [views_count] => 4276 [_thumbnail_id] => 2877 [_edit_lock] => 1638824575:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1641254410 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1646667212 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1646667212 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
У центрі мексиканської столиці знайшли ацтекський вівтар і посудину з людським прахом, – повідомив інформаційний портал BBC.
Неподалік площі Гарібальді був знайдений вівтар, датований XVI століттям, а також керамічний горщик із кремованими людськими останками. Він має дві ручки і широкий отвір, через який видно згорілі залишки, що лежать на дні.
Ацтеки жили на території сучасної Мексики з XIV по XVI століття. До цього часу вчені знаходять різні артефакти, які стосуються цієї культури.
Теночтітлан, столиця імперії ацтеків, можливо, була зведена в післяіспанський період. Завоювання Теночтітлану поклало початок кінця імперії ацтеків.
Група археологів, очолювана Національним інститутом антропології та історії Мексики (INAH), також виявила 13 декоративних курильниць для пахощів, які використовувалися у стародавніх ритуалах.
«Набір із 13 курильниць для пахощів виражає особливий символізм, оскільки вони були розташовані на двох рівнях та у двох різних орієнтаціях: одні у напрямі схід-захід, а інші – північ-південь. Це збігається з орієнтацією Тональпоуаллі – ритуального календаря ацтеків», – розповідає археолог Мара Бесерра, яка працює на місці розкопок.
Довгі ручки курильниць пофарбовані в червоний, чорний та синій кольори. На верхній частині знаходиться зображення голови водяної змії, що відсилає до сил підземного світу.
Сам вівтар виявили на глибині чотирьох метрів. Він був на місці одного зі старих житлових будинків. Будівля була збудована ще за часів іспанської окупації між 1521 та 1610 роками.
У будинку було п’ять кімнат, у всіх із них збереглися оригінальні оштукатурені підлоги та стіни. Команда археологів зазначає, що одна з п’яти кімнат також використовувалася як кухня, що було визначено після того, як вони виявили гігантську яму для багаття в її центрі.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Група археологів знайшла руїни стародавнього міста недалеко від порту Агіокампос у Греції, біля підніжжя гори Мавровуні. Вони вважають, що це місто Мелібойя, яке описував давньогрецький поет-оповідач Гомер у «Іліаді».
Грецькі археологи вважають, що знайшли стародавнє місто Мелібойя, – повідомило в п’ятницю міністерство культури Греції.
Гомер розповідав про це місто в «Іліаді»
Місто згадується Гомером в «Іліаді», жителі Мелібойя, згідно з епосом, брали участь у Троянській війні. Досі ніхто точно не знав, де могло бути розташоване це місце. За останні роки було багато невдалих розкопок – намагалися знайти це давньогрецьке місто.
Археологи провели розкопки поблизу улюбленого туристами портового міста Агіокампос у центральній Греції протягом останніх місяців і розкопали фундамент акрополя, тобто давньогрецької цитаделі.
Під час роботи були знайдені фрагменти скульптури та кераміки. На одному з керамічних виробів було вигравірувано слово Мелібойя, – повідомило міністерство. Розкопки продовжать навесні 2022 року і наразі повинні бути припинені через несприятливі погодні умови.
[type] => post [excerpt] => Група археологів знайшла руїни стародавнього міста недалеко від порту Агіокампос у Греції, біля підніжжя гори Мавровуні. Вони вважають, що це місто Мелібойя, яке описував давньогрецький поет-оповідач Гомер у «Іліаді». [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1638614520 [modified] => 1638565489 ) [title] => Археологи вважають, що знайшли стародавнє місто, про яке писав Гомер [url] => https://history.karpat.in.ua/?p=2881&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 2856 [uk] => 2881 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 2857 [image] => Array ( [id] => 2857 [original] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz.jpg [original_lng] => 180340 [original_w] => 1024 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz-300x132.jpg [width] => 300 [height] => 132 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz-768x338.jpg [width] => 768 [height] => 338 ) [large] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://history.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/iliasz.jpg [width] => 1024 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => history [color] => brown [title] => Історія ) [translation_required] => 1 [views_count] => 4539 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 2857 [_edit_lock] => 1638558290:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => [_oembed_time_072bf3f349e07467f3b96883be22ef82] => 1641198787 [_oembed_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => [_oembed_time_e41d9ac2745e44fb8ca8c1e5374b5837] => 1646738923 [_oembed_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => [_oembed_time_57afafea537ed5a2af7a8920bbccfa4f] => 1646738923 [_oembed_018e8263f65837875db9a998a4440204] =>
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Під час розкопок у стародавньому перуанському зруйнованому місті Чан-Чан місцеві археологи знайшли останки 25 людей, повідомив у четвер інформаційний портал Origo з посиланням на статтю BBC News.
У древньому місті Чан-Чан на півночі Перу було виявлено масове поховання часів культури Чиму. Скелети знайшли на невеликій ділянці площею 10 квадратних метрів у столиці стародавньої імперії. Доколумбова цивілізація Чиму кілька століть існувала на частині території сучасного Перу. Їхня імперія досягла свого розквіту в XV столітті, поки її не завоювали інки. Культура Чиму відома розвиненими ремеслами, зокрема виготовленням еротичної кераміки. Чан-Чан був найбільшим містом у доколумбовій Америці.
Експерти вважають, що знайдена могила могла бути місцем поховання представників еліти Чиму.
Археолог Синтія Куева повідомила, що останки в основному належать молодим жінкам: «Жодній з них не більше 30 років». Хоча відомо, що чиму приносили людей у жертву, зокрема дітей, за словами археолога Хорхе Менесеса Бартра, немає жодних доказів того, що особи, тіла яких були виявлені в могилі, померли в такий спосіб. Учені проведуть тести, аби спробувати встановити причину їхньої смерті.
Як каже Менесес, стан одного зі скелетів свідчить про те, що його поховали невдовзі після смерті. Однак інші кістки були перемішані, тож це свідчить про те, що їх перенесли до цієї могили пізніше.
Чан-Чан у XIII–XV століттях був великим містом із 9 фортецями та багатьма храмами. Цивілізація Чиму програла поєдинок проти відомої Імперії інків.
За словами Куеви, остання знахідка показує, що в культурі Чиму дбали про останки своїх близьких. Тіла знаходилися в сидячому положенні, їх загорнули в кілька шарів тканини. У могилі також виявили близько 50 керамічних виробів. У майбутньому дослідники планують провести тести, щоб визначити причину смерті кожної людини й дізнатися більше про це поховання.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
Виявлений артефакт багатий старовинними малюнками з інформацією про життя і культуру давніх жителів.
Італійські археологи зробили масштабне відкриття в Іраку. Вони знайшли виноробню часів асирійського царства віком близько 2700 років. Про це пише AFP.
Крім того, історики виявили кам’яні рельєфи із зображенням ассірійських царів, які моляться богам, вирізані на стінах дев’ятикілометрового зрошувального каналу довжиною п’ять метрів і висотою два метри.
„Ми знайшли чотирнадцять апаратів, за допомогою яких тиснули виноград і робили сік, який потім перероблявся на вино. В Іраку є й інші місця з кам’яними рельєфами, особливо в Курдистані, але жодне з цих місць не є настільки масштабним і монументальним, як це”, – зазначили вчені.
Дане місце розташоване поблизу древньої столиці ассірійського царя Саргона II (721-705 рр. до н.е.). Нині – це місто Мосул на півночі Іраку.
A Middle Bronze Age ivory lice comb,found during a 2016 excavation at Lachish in Israel, contains an inscription in early Canaanite script,according to epigrapher Dr. Daniel Vainstub. The 17th century BC inscription says “May this tusk root out the lice of the hair and the beard” pic.twitter.com/3989el0uQW
