Під час реконструкції однієї з найвідоміших пам’яток Парижа, яка три роки тому майже повністю згоріла, вчені виявили 2 поховання. Багато місяців досліджень призвели до того, що вчені з’ясували, хто похований у свинцевих саркофагах. Дані показують, що тут знаходяться останки двох багатих чоловіків — одного, старішого, що був священником, та другого, молодого, який мав знатне походження.
Ще навесні цього року вчені під час розкопок у пошкодженому пожежею Соборі Паризької Богоматері виявили два незвичайні свинцеві саркофаги. Попереднє дослідження показало, що цим похованням кілька сотень років, але ніхто не знав, хто ж тут похований.
Вчені під керівництвом Еріка Крубезі з Університету Тулузи провели ретельне дослідження останків чоловіків, щоб з’ясувати їхній вік на момент смерті та отримати дані про їхні можливі хвороби. Виявилося, що похованим тут священником був Антуан де ла Порт, досить багата людина, яка була одним із членів духовенства, що займалося керуванням Собором.
Вчені під керівництвом Еріка Крубезі з Університету Тулузи провели ретельне дослідження останків чоловіків, щоб з’ясувати їх вік на момент смерті та отримати дані про їхні можливі хвороби.
Вчені виявили табличку з датою його смерті, де сказано, що цей священник помер у віці 83 років 24 грудня 1710 року. Через те, що де ла Порт відігравав важливу роль у житті Собору, його поховали в місці, яке якраз і призначалося для поховання еліти.
Дані показують, що в саркофагах знаходяться останки двох багатих чоловіків — одного, старішого, який був священником, і другого, молодого, який мав знатне походження.
За словами вчених, останки священника добре збереглися, зокрема це стосується кісток, зубів, а також волосся на голові та бороді. Також вчені знайшли залишки тканини, можливо, його одягу.
Дослідження показало, що, найімовірніше, цей священнослужитель вів малорухливий спосіб життя. На пальцях ніг вчені виявили ознаки подагри, різновиду артриту. Оскільки подагру може спричинити надмірне вживання алкоголю та їжі, її іноді називають „хворобою королів”.
За словами вчених, особу другої похованої тут людини, молодого знатного чоловіка, поки встановити не вдалося. Поки відомо, що йому на момент смерті було від 20 до 40 років, і він мав дуже важке життя.
За словами Крубезі, дослідження показало, що цей чоловік із самого дитинства їздив верхи на коні, а також втратив більшу частину своїх зубів протягом кількох років або місяців перед смертю. Дослідження кісток показало, що можливою причиною смерті цієї людини став хронічний менінгіт, який виник у результаті туберкульозу.
Але найбільше вчених вразило те, як поховано дворянина, який поки отримав прізвисько „Вершник”. Частина його черепа спиляна, а груди розкриті для бальзамування. Також навколо черепа та на животі вчені виявили залишки листя та квітів. За словами Крубезі, така практика поховання поширена серед дворян Франції, починаючи з середини 16 століття.
За словами Крубезі, дослідження показало, що цей чоловік із самого дитинства їздив верхи на коні, а також втратив більшу частину своїх зубів протягом кількох років або місяців перед самою смертю.
Поки оцінки вчених щодо часу смерті дворянина перебувають у діапазоні від 14 до 17 століття. І від того, коли він помер, залежить його ідентифікація. Якщо цей чоловік помер у період між другою половиною 16 століття і 17 століттям, то запис про його смерть можна знайти в документах, що збереглися. Якщо ж він помер раніше, то, за словами вчених, таємницю про те, ким був „Вершник”, він у прямому розумінні забрав із собою в могилу.
Зараз вчені хочуть з’ясувати, де могли народитися ці чоловіки, також, що вони їли, і які можливі хвороби у них ще були, що могло стати причиною смерті. Дослідники хочуть закінчити вивчення останків та оголосити про остаточні результати дослідження вже на початку-середині наступного року.
